ЗМІ: Мінфін пропонує збільшити ренту за видобуток залізної руди

Все про економіку та фінанси

Уряд розглядає проект змін до законодавства, щоб змусити олігархів платити більше податків, одна з найбільших помітних ініціатив, яка завдає відчутного удару по імперії Ахметова, - збільшення ренти за видобуток залізної руди, пише "Економічна правда".

Зазначається, що розробники за рахунок збільшення ренти за видобуток залізної руди розраховують отримати додатковий реусурс до бюджету обсягом 3 млрд грн.

Наразі компанії, які видобувають залізну руду, з кожної тонни сплачують 11-12% від собівартості продукту. База оподаткування формується з безпосередніх витрат на видобуток руди і оплати праці робітників - приблизно 20-30 дол на тоні.

Тобто за чинними правилами сплати ренти держава отримує приблизно 3 дол з кожної тони видобутої з надр України залізної руди.

Ставки в 11% чи 12% залежать від вартості продукції з 58-відсотковим вмістом заліза на світовому ринку. Точніше по індексу FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Якщо у звітному податковому періоді ціна становила вище 70 дол за тону, то ставка виходить 12%. Якщо нижче - 11%", - пояснюється в матеріалі.

Якщо ж Рада підтримає ініціативу Мінфіну, вже з 1 липня 2021 року компанії платитимуть ренту не від собівартості, а від тієї самої ринкової ціни. При цьому застосовуватиметься ціна на руду з більшим вмістом заліза - 62%.

Пропонується встановити наступну градацію розміру рентної плати:

якщо ціна менше 65 дол за тону – 0,1%;
якщо ціна від 65 дол до 85 дол за тону – 3%;
якщо ціна від 85 дол до 120 дол за тону – 8%;
якщо ціна від 120 дол до 150 дол за тону – 12%;
якщо ціна від 150 дол до 180 дол за тону – 14%;
якщо ціна більше 180 дол за тону – 16%.

20 квітня вартість однієї тони залізної руди зросла на 3,82 дол - до 178,54 дол. Тобто, якби нові правила діяли вже сьогодні, то застосовувалася б ставка в 14%. При цьому фактично бюджет отримав би майже 25 дол з кожної тони, замість 3-х доларів.

Отримані кошти в пропорції 60 на 40 отримали б державний і місцеві бюджети відповідно.

За оцінками інвесткомпанії Concorde Capital, у 2020 році в Україні виготовили 72 млн тон залізорудної сировини. З них 46,2 млн тон - йдуть на експорт, свідчать дані Укрметалургпрому.

При цьому, в Україні з десяток підприємств, які займаються видобутком залізної руди. Практично всі вони належать олігархам. І найбільшу частку в цьому бізнесі займає Рінат Ахметов - більше 50%.

Група "Метінвест" (71,24% - СКМ Ахметова і 23,76% Вадима Новінського) повністю контролює Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Інгулецький ГЗК та Центральний ГЗК. Крім того, група володіє 46% акцій Південного ГЗК та 29,5% Запорізького залізорудного комбінату (через меткомбінат "Запоріжсталь").

"Метінвест" також є власником 50% акцій Криворізького залізорудного комбінату. Другу половину заводу контролює група "Приват" Ігоря Коломойського. Останній у 2019 році пропонував встановити 75% ренту на видобуток залізної руди, яку продають закордон, а не переробляють в Україні.

ПрАТ "Суха балка" входить в групу DCH Олександра Ярославського. А Полтавський ГЗК та Єристівський ГЗК – в Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Натомість єдина компанія, яка не належить до сфери інтересів жодного українського олігарха і займається видобутком залізної руди - "АрселорМіттал Кривий Ріг". Її власником є світовий металургійний гігант - група ArcelorMittal індійського бізнесмена Лакшмі Міттала.

Зазначається, що ще одна норма законопроєкту, яка б’є по бізнесу найбагатшого олігарха країни - скасування пільги зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Йдеться, зокрема, про компанії, які видобувають корисні копалини та розробляють родовища.

"Сьогодні підприємства цього сектору сплачують до бюджетів місцевих громад лише 25% від ставки, яку місцеві ради встановлюють.

Автори "антиахметівського" законопроєкту пропонують прибрати відповідну пільгу з Податкового кодексу. В Мінфіні підрахували, що це дозволить додатково залучити близько 4-5 млрд грн. В Асоціації міст України скромніші оцінки - 2-3 млрд грн.

Якби там не було, але найбільше від цього потерпає саме Ахметов, у якого вдосталь шахт та рудників. За даними ЕП, більше 50% земельного податку, який сплачує гірничодобувний сектор, приходиться саме на підприємства олігарха", - йдеться у матеріалі.

Зокрема, в топ-10 платників земельного податку, наприклад, постійно фігурує криворізький "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", який входить до складу "Метінвесту".

Тобто, власник найбільшого метхолдингу країни через цю норму втрачає мільярди гривень.

У статті також йдеться, що номінальним розробником змін є Мінфін, проте ініціатива "розширити базу та адміністрування податків" належить Офісу президента.

Відповідав за наповнення нової податкової концепції також голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.