Заробітки ICU на здорожчанні боргів ДТЕК: між корупцією та вдалою інвест-стратегією

Все про економіку та фінанси

Видання «Наші гроші» звернуло увагу, що, за даними Bloomberg, облігації ДТЕК Ріната Ахметова у травні показали 40-відсоткове зростання котирувань після найнижчих показників на рівні $35 у березні.

«Зростання почалось після того, як Нацкомісія з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищило на 15-20% тарифів на електроенергію, вироблену ДТЕКом та іншими теплоелектростанціями.

У квітні НКРЕКП також затвердило нову методику розрахунку вартості електроенергії. Вона передбачає подорожчання вугілля до рівня «ціна у порту Роттердама» плюс вартість доставки вугілля з Нідерландів до України. Це означає, що вугілля для спалювання на ТЕС тепер коштує 1500 грн/т, хоча раніше України купувала вугілля у Росії та ОРДЛО на 300 гривень дешевше.

Після введення в дію нової формули облігації ДТЕКу у травні подорожчали відразу на 40% до $59», - констатували журналісти.

При цьому вони нагадали, що в квітні гендиректор ДТЕК Максим Тимченко в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» повідомив, що ці облігації скуповувала інвесткомпанія ICU. «За нашими даними, компанія ICU набувала облігації ДТЕК з випуску 2013 р. Проте ця інформація на сьогоднішній день могла втратити актуальність», – зазначив Тимченко.

Як констатують «Наші гроші», інвесткомпанія ICU відома багаторічною співпрацею зі структурами Петра Порошенка. Після його обрання президентом України у 2014 році співвласники фірми отримали призначення у владу. Валерія Гонтарєва стала головою Нацбанку, Володимир Демчишин очолив НКРЕКП. У грудні 2014 року Демчишин очолив Міністерство енергетики та вуглепрому. У НКРЕКП його змінив Дмитро Вовк, який безпосередньо перед призначенням працював у московському офісі «Рошену», а ще раніше був помічником віце-президента ICU Гонтаревої.

Судячи з усього, у зв’язку саме з цією публікацією група ICU оприлюднила таку заяву:

"Чем же занимается ICU? Мы предоставляем брокерские услуги при купле-продаже ценных бумаг – сейчас, этот бизнес дышит на ладан, и ничто не говорит о его скором выздоровлении, хотя нам бы очень хотелось.

Мы помогаем советом и профессиональной экспертизой желающим купить или продать бизнес, привлечь инвестиции, реструктуризировать долги – кроме последнего, все остальное где-то рядом с брокерской деятельностью.

Мы управляем активами – инвестируем средства, привлеченные в наши фонды, и собственный капитал. В эти активы входят и инструменты долгового рынка (те самые ‪облигации‬). Если очень просто, то управление активами – это купи дешевле, продай дороже. Выглядит просто, но на практике для этой работы требуются четкая инвестиционная стратегия (мы ее утверждаем каждый год), качественные аналитики (у нас одна из самых больших и признанных аналитических команд на рынке), умение принимать сложные решения и способность «держать удар». Все что может расти, точно также может падать, и не всегда рынок разделяет убеждения инвестиционного менеджера.

Мы инвестируем практически во все доступные инструменты – акции, облигации, валюты, сырьевые рынки и все производные от них. Наша стратегия – торговать на макроэкономических трендах. У нас одна из лучших аналитических команд. Мы анализируем целые регионы, страны, отдельные компании и инвестируем в то, что по-нашему мнению, имеет наибольший потенциал. Так уж сложилось, что на заре деятельности нашей компании разразился глобальный финансовый кризис 2008/09 годов.

Отсюда и наша специализация и любовь к проблемным активам (distressed assets), на которых мы заработали существенные деньги в прошлый кризис.

Все активы, торгующиеся с дисконтом 60 – 70% к номиналу нам интересны, мы их внимательно изучаем, и готовы в них инвестировать (за исключением очевидного мошенничества, когда основная причина дешевизны не макро-факторы, а жульничество акционеров и менеджмента). С точки стратегии и специализации облигации и кредиты украинских эмитентов в кризисные периоды нам были интересны всегда.

Мы инвестировали во внутренние и внешние обязательства правительства Украины, Метинвеста, ДТЭКа, ПУМБа, Приватбанка, Укрэксима, Ощада и т.д., принимали активное участие в реструктуризациях, борясь за свои инвестиции (тот же, ПУМБ в 2010 и в 2014 гг.) единолично, либо объединившись с другими кредиторами. По «учебнику» проблемные активы имеют большой потенциал отдачи, но и риски большие. А задача инвестиционного управляющего взвешивать и решать – брать или не брать на себя эти риски.

Группа ‪‎СКМ‬ с ее Метинвестом, ДТЭКом и ПУМБом являются самым большим корпоративным эмитентом облигаций в стране – около 2,3 млрд. дол. США. Заниматься украинским рынком, и не покупать еврооблигации этого заемщика – практически невозможно. На каком-то этапе облигации заемщиков СКМ покупали как более доходную альтернативу суверенному долгу страны. Правильно или нет, каждый отвечает себе сам.

Мы покупали облигации многих эмитентов, почему же только сейчас пошел массированный вброс «сенсационной» информации именно о ДТЭК, и о росте их облигаций на 40% (Метинвест, например, за три последних месяца вырос на 67%)?

Мы начали покупать эти облигации в мае 2013 года, потому что эта бумага была самая доходная среди активов СКМ. После снижения цены, мы приняли решение докупить ДТЭК в 2015 и снизить среднюю цену приобретения этих облигаций.

Устойчивый рост цен на облигации украинских заемщиков наблюдался со второй половины прошлого года. Без учета уплаченных купонов, цены выросли с минимальных уровней на 67% - ‎Метинвест‬, 62% - ‎ПУМБ‬, 100% - ‎Приватбанк‬, например. А ДТЭК до скачка цены на прошлой неделе стоял на месте, как стойкий оловянный солдатик.

Почему же облигации ДТЭК выросли в цене именно в конце мая? Ведь первый проект по новой методологии тарифо-образования был опубликован для обсуждения на сайте НКРЭКУ 18 ноября 2015 г, второй – 28 января 2016, этот же второй проект был принят регулятором 3 марта и вступил в действие 30 марта 2016 г. после опубликования в Урядовом Курьере.

Именно новые тарифы манипулятивно преподносятся как причина стремительного роста цены облигаций, но хронология событий это не подтверждает. Хотим добавить, что ДТЭК находиться только в начале процесса реструктуризации своих обязательств и еще предстоят непростые переговоры с кредиторами и не до конца понятной перспективой их исхода.

На самом деле, ответ связан с приездом в Киев на неделе с 16 мая двух больших групп инвесторов, привезенных банками Nomura и Barclays, после чего и случился скачок в цене на облигации ‪ДТЭК‬. В переводе на понятный язык, утопающие в избыточной ликвидности инвесторы поверили в историю ДТЭК, как самую дешевую украинскую корпоративную бумагу на фоне, как минимум, разрешения правительственного кризиса и перспектив ускорения реформ. (Заметьте, инвестиционную историю под названием «Украина» продают японцы и британцы, а не украинцы).

Если кому-то из читателей импонирует наша стратегия инвестирования, детальная информация представлена на www.icu.ua. Приглашаем всех желающих поучаствовать, как преподносят, в «безудержном заработке миллионов долларов структурами близкими к П.Порошенко, В.Гонтаревой, В.Демчишину и Д.Вовку». Все наши фонды открыты для подписки при условии удовлетворения требованиям по идентификации клиента и происхождению капитала.

Будучи ответственными управляющими активами, напоминаем - результаты работы фондов в прошлом не гарантируют доходность в будущем".

Коментар Андрія Геруса - екс-члена Нацкомісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг, виконавчого директора ІК Concorde Capital:

"Про євробонди ДТЕК. Насправді протягом останніх 4-6 місяців було достатньо фактів, що свідчили про покращення бізнесу ДТЕК:

- у вересні 2015 пішли стабільні і крупні поставки вугілля із зони АТО (для ДТЕК - із власних шахт Ровеньки та Свердлов)
- восени 2015 тариф виріс до 95 коп (раніше був 80-85коп)
- у січні 2016 було знято арешт із активів Нафтогазвидобування (газовий бізнес ДТЕК), хоча ще декілька місяців до того докладались надзусилля, щоб такий арешт накласти
- з січня припинився імпорт електроенергії з Росії. Політично російський імпорт - погано. Економічно будь-який імпорт - конкурент українським виробникам. Конкурента (з нижчою ціною) не стало.
- змінилась риторика чиновників, зникли фрази "монополіст", "мають продати Західенерго, Дніпроенерго, Київенерго", "введемо зовнішнє управління" і т.д.

У той же час ДТЕК підтримав законопрект про ринок е/е у версії Міненерго.

Окрім того, на ринку говорили про зменшення впливу К.Григоришина, маятник качнувся у іншу сторону. Про "потепління" з владою також говорили багато учасників ринку.

Тому щоб купувати євробонди ДТЕК не було необхідності мати якийсь спеціальний інсайд. Достатньо було добре вникнути і проаналізувати весь набір вищевказаних факторів. Зізнаюсь, зимою і ми розглядали можливість покупки євробондів ДТЕК, але вирішили не ризикувати у матеріальних розмірах - віддали перевагу Метінвесту, який працює на глобальному ринку і має менше державного регулювання. На жаль, українське державне регулювання - це додаткові ризики. Але у той час бонди ДТЕК купували різні учасники ринку, у т.ч. українські інвестори. Деякі у досить крупних розмірах і точно не мали якоїсь особливої інформації.

Разом з тим, із покращенням ставлення до теплової генерації росли акції Центренерго (графік). Там зовсім інший клас інвесторів, але очевидно, і вони аналізували фактори і реагували на ситуацію.

Щодо травневого росту - думаю, він був повязаний саме із введенням формули "Ротердам+доставка". Це була повна несподіванка, коли 28 квітня про таке введення написала УП і у той же день формулу ввели. Бо Порядок передбачав, що введення такої формули має бути на рік, тобто у кінці грудня, а зміни поквартально. Формулу ж ввели з багаточисленними порушеннями - посеред року і посеред кварталу.

Тому через такі порушення, на мою думку, формула висить на волосині. Я думаю, коли ця формула буде відмінена і буде введена економічно справедлива, то ринок сам все відрегулює, і хто що коли купував взагалі не матиме ніякого значення.

Моя думка, як фізособи-громадянина, і колись переможця обласної і призера всеукраїнської олімпіади з економіки - формула "Ротердам+доставка" економічно неправильна. Не може вугілля видобуте в Україні, маючи гіршу якість, продаватись по ціні "Ротердам+доставка". Такої ціни немає у жодній країні світу, яка видобуває вугілля. Дійсно формула поки не має суттєвого впливу на ринок. Особливо враховуючи, що 2015р. для теплової генерації реально був збитковий, прибутки останніх декількох місяців - ну якось можна зрозуміти.

Серйозні наслідки будуть у майбутньому, бо вугілля у Ротердамі дорожчає (з лагом до нафти). А девальваційні ризики збільшуються (іде зниження світових цін на сталь-руду). Таким чином, ціна вугілля у е/е може дійти до 2000-2500 грн. Це може потягнути ще додаткове здорожчання е/е до 10%, яке ляже на весь український бізнес (дотаційні сертифікати). Це несправедливо. Тому формулу потрібно змінювати на більш справедливу. На це і пропоную сконцентрувати зусилля - це правильно і конструктивно".