Які банки з іноземним капіталом у І кварталі вивели найбільше валюти з України

Все про економіку та фінанси

За даними НБУ, в березні роловер (пролонгація) за зовнішніми довгостроковими зобов’язаннями банківського сектору був на рівні лише 36%. У І кварталі обсяг виплат банків по середньо- та довгостроковим зовнішнім боргам становив 1,257 млрд дол, а надходжень – лише 208 млн дол. Тобто чисті виплати - 1,05 млрд дол (за січень-березень 2014 року відповідний показник був у 14 разів меншим – 75 млн дол). При цьому чисті виплати банківської системи по короткостроковим кредитам у січні-березні становили 482 млн дол (за аналогічний період минулого року були чисті надходження на 1,085 млрд дол). Таким чином, в цілому за І квартал-2015 українські банки скоротили боргові зобов’язання перед іноземними банками-кредиторами на суму близько 1,5 млрд дол.

Як свідчить статистика, це відбулося, насамперед, за рахунок банків з іноземним капіталом. Що у цілому й не дивно. По-перше, на фоні економічної та політичної ситуації більшість з них, як мінімум, з 2014 року по можливості інтенсивно скорочує активи в Україні, а тому зменшується потреба в додаткових пасивах. По-друге, це є відображенням популярності «валізних» настроїв серед іноземних власників українських банків, адже більшість зовнішніх кредитів, отриманих їх місцевими «дочками», – це якраз фондування від материнських та пов’язаних структур.

Нагадаємо, за підсумками 2014 року обсяг, зокрема, валютних коштів банків найсуттєвіше (див. нижче таблицю) скоротився в «Райффайзен Банку Аваль» та Укрсоцбанку (він же Unicredit Bank), власники яких неодноразово зізнавалися, що не проти продати українські «дочки», однак, очевидно, що за прийнятну ціну зробити це (поки що?) не вдалося. Торішнє ж не зовсім типове збільшення валютних боргів перед іншими банками у ВТБ Банку та «Дочірнього банку Сбербанку Росії» було зумовлене, насамперед, їх потребами у валютному ресурсі для покриття суттєвого відтоку вкладів фіз- та юросіб, а не для нарощування активів.

Водночас сьогодні висновки-вигуки на кшталт «все пропало – західні банки вже тікають з України» були б дещо передчасними. Так, багато хто хотів би піти, а щоб мінімізувати фінансові ризики, в т.ч. забирає раніше надане фондування (що зокрема, "не сприяє" стабілізації валютного ринку, - ред.). Водночас, як уже зазначалося, продати свої дочірні структури в Україні ті ж таки західні фінансові групи на сяк-так прийнятних умовах не можуть, тому й вимушені далі працювати (у т.ч. докапіталізовувати свої банки). Що ж до виведення валюти за кордон через повернення боргів, то варто враховувати, що при погашенні помітної частини зовнішніх зобов’язань частина фінансового ресурсу фактично лишається в Україні, «переоформлюючись» з боргу в капітал банків.

Показова тут ситуація з Укрсоцбанком і Промінвестбанком, у портфелі яких у І кварталі найвідчутніше скоротився обсяг валютних коштів банківських установ. Так, у грудні-2014 акціонер ПІБа – російська держкорпорація «Внєшекономбанк» - зобов’язався конвертувати в 2015 році в статутний капітал раніше видані кредити на 303 млн дол. Подібним чином у І кварталі докапіталізувався на 250 млн дол і Укрсоц (щоправда, йшлося не про статутний капітал, а про капітал 2-го рівня).

У будь-якому разі погано, що така докапіталізація відбувається вимушено (особливо що стосується європейських банків як своєрідних «фінансових представників» ЄС, куди Україна буде інтегруватися). У нинішніх умовах українській банківській системі та економіці в цілому дуже не завадили б нові валютні вливання, а не просто пролонгація/«перепрофілювання» старих боргів. Але насильно милим не будеш.