ВВП України втратить 0,4-0,6% за місяць локдауну чи карантину "червоних зон", - оцінки НБУ

Все про економіку та фінанси

НБУ залишив без змін прогноз зростання ВВП у 2021, 2022, 2023 роках - відповідно 3,8%, 4,0%, 4,0%.

За оцінками Нацбанку, після зниження економіки в І кварталі 2021 році на 2,2% вона могла зрости на 7,5% у ІІ кварталі. Разом з тим, НБУ очікує сповільнення зростання ВВП у ІІІ кварталі до 3,6%, а в IV кварталі - пришвидшення до 5,8%.

Національний банк зауважує, що від`ємний внесок усіх карантинних обмежень, запроваджених у першому півріччі 2021 року, у річний реальний ВВП становив 0.6 в. п. Водночас на відміну від карантинних обмежень навесні минулого року, вони не мали стримуючого впливу на інфляцію передусім через збереження стійкого споживчого попиту.

У 2020 році ВВП України скоротився на 4,0%.

Національний банк прогнозує, що номінальний ВВП України в 2021 році складе 4975 млрд грн, за 2022 рік - 5485 млрд грн, у 2023 році - 6000 млрд грн.

Номінальний ВВП за 2020 рік був 4192 млрд грн.

Коментар НБУ:

"Ключовим припущенням цього макропрогнозу є продовження програми співпраці з МВФ. Тривале гальмування виконання умов угоди про співпрацю з МВФ може негативно позначитися на макрофінансовій стабільності. Зокрема, це створюватиме проблеми з зовнішніми джерелами фінансування дефіциту державного бюджету. Спроба замінити їх значними залученнями на внутрішньому ринку може призвести до зростання вартості запозичень та посилення конкуренції МФУ з бізнесом за кошти банків. Водночас фіскальне витіснення гальмуватиме кредитування та економічне зростання. Призупинення програми з МВФ також може значно погіршити інфляційні та девальваційні очікування, що змусить НБУ проводити жорсткішу монетарну політику.

Важливим ризиком залишається триваліший строк пандемії та посилення карантину. Поширення нових мутацій коронавірусу, зокрема варіанта “Дельта”, загрожує черговою хвилею захворюваності та посиленням обмежувальних заходів у наступні місяці. Це сповільнить відновлення української економіки та збільшить потребу у фіскальних та монетарних стимулах.

Водночас посилений карантин не матиме значного стримуючого впливу на інфляцію насамперед через збереження стійкого споживчого попиту.

Втрати від можливого локдауну через розповсюдження варіанта “Дельта” в Україні оцінюються в 0.6% річного ВВП у разі його тривалості протягом одного місяця. Водночас у разі застосування лише карантину “червоних зон” втрати зменшаться до 0.4% ВВП за кожний місяць додаткових обмежень.

З боку зовнішнього середовища вагомим є ризик більш тривалої та сильної інфляції із розбалансуванням очікувань у розвинених країнах під впливом значних фіскальних та монетарних стимулів. Це створює ризики посилення імпорту інфляції в Україну та прискорення переходу провідних центральний банків до жорсткішої монетарної політики. Останнє може суттєво погіршити інтерес інвесторів до країн ЕМ та спричинити відплив капіталу. У таких умовах НБУ буде змушений вдатися до жорсткішої політики, ніж у базовому сценарії.

Значним ризиком є суттєвіше або стрімкіше погіршення умов торгівлі. Різке зниження світових цін на основні товари українського експорту з нинішніх досить високих рівнів або ж подорожчання енергоносіїв посилить девальваційний тиск на обмінний курс гривні. Це теж потребуватиме жорсткішої монетарної політики. Водночас тривале збереження сприятливих умов торгівлі або ж їх подальше поліпшення сприятимуть зміцненню гривні. Дезінфляційний тиск з боку валютного каналу дасть змогу НБУ проводити м’якішу монетарну політику порівняно з базовим сценарієм.

На всьому прогнозному горизонті ризиком уважається можливе зниження врожаїв в Україні через несприятливі погодні умови. Це пришвидшить продовольчу інфляцію та призведе до додаткових втрат ВВП. Зменшення валютної виручки від аграрного експорту також посилить тиск на обмінний курс гривні та відповідно – на ціни непродовольчих товарів та послуг. Монетарна політика орієнтуватиметься на баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економіки.

Є також ризик зростання волатильності світових цін на продовольство в умовах кліматичних змін. Через суттєву частку продуктів харчування в структурі ІСЦ чутливість очікувань інфляції до таких тимчасових шоків є досить значною. Це загрожуватиме відхиленням інфляції від цілі.

Реакція монетарної політики зумовлюватиметься впливом шоку пропозиції на інфляційні очікування.

Зберігаються ризики ескалації військового конфлікту на сході країни, що можуть суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування всіх економічних агентів".