Втрачений Платинум Банком санаторій "Молдова": боротьба за актив завершилася

Все про економіку та фінанси

11.02.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву ТОВ "Макстгруп" та залишив без розгляду його позов до Фонду гарантування вкладів і ліквідатора Платинум Банку (в справі №910/12215/20) про скасування результатів аукціону з продажу Фондом майнових прав на нерухомість санаторію “Молдова” в Одесі (вул. Посмітного, 2, 2-А , 2-Б , 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж, 2-К), які викупило ТОВ “Вердикт Капітал”.

При цьому 26.01.2021 Солом’янський райсуд м. Києва задовольнив клопотання ТОВ “Вердикт Капітал” і зняв арешт з вказаної нерухомості, який був накладений ухвалою від 07.08.2020 в рамках кримінального провадження №42020101090000067.

Суд ухвалив це рішення з огляду на те, що 22.01.2021 слідчий закрив цю карну справу, яка, як писав Finbalance, була відкрита в липні 2020 року на підставі заяви директора ТОВ “Макстгруп” щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ФГВФО і Платинум Банку, які, як зазначалося, всупереч рішень Верховного Суду від 25.04.2018 про повернення майнових прав у власність ТОВ “Макстгруп” на будівлі і споруди санаторію “Молдова”, “вчиняють дії, спрямовані на їх заволодіння” (цитата).

Нагадаємо, в липні 2020 року Фонд гарантування вкладів продав для ТОВ "Вердикт Капітал" Андрія Волкова (екс-глава правління Альфа-Банку, екс-глава Нацкомфінпослуг; його пов’язували в т.ч. з Павло Фуксом) пул активів Платинум Банку, у який увійшли в т.ч. майнові права на санаторій “Молдова” (площею 17,7 тис кв м), які є відмінними від права власності.

Платинум Банк втратив їх на підставі судових рішень.

Як писав Finbalance, 25.04.2020 Верховний Суд у рамках справи про банкрутство ТОВ "Макстгруп" (на ліквідації – з 14.06.2017) відмовився задовольнити касаційні скарги ліквідатора Платинум Банку та лишив без змін постанови Київського апеляційного госпсуду від 06.12.2017 та ухвали Госпсуду м. Києва від 27.09.2017, якими було задоволено заяву ПП «СПМК-7» та визнано недійсним договір дарування від 30.12.2016, згідно з яким ТОВ "Макстгруп" безкоштовно відчужило на користь Платинум Банку нежитлові будівлі за адресами м. Одеса, вул. Посмітного, 2; 2-А; 2-Б; 2-В; 2-Г; 2-Д; 2-Е; 2-Ж; 2-К.

Таким чином, суд касаційної інстанції підтвердив рішення судів нижчих інстанцій про зобов’язання ліквідатора Платинум Банку повернути для ТОВ "Макстгруп" вказану нерухомість.

Згідно з судовими матеріалами, ця нерухомість була внесена в статутний капітал ТОВ "Макстгруп" 30.12.2016, після чого у цей же день ТОВ "Макстгруп" подарувало її для Платинум Банку.

За даними держреєстру, раніше засновником ТОВ «Макстгруп» було ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова», засновником якого в свою чергу була кіпрська компанія «Зеветро Інвестментс ЛТД».

За даними НБУ, «Зеветро Інвестментс ЛТД» фігурувала в структурі власності Платинум Банку (визнаний неплатоспроможним 10.01.2017; із 23.02.2017 – на ліквідації).

У держреєстрі була вказана така юрадреса ПП "СПМК-7": "місто Одеса, Аеропорт ГА (Громадській авіації)", як засновник фігурував Володимир Колбасюк. Як відомо, з одеським аеропортом неформально пов`язували в т.ч. бізнесмена Бориса Кауфмана, якого НБУ восени-2016 визнав особою, яка здійснює значний вплив на управління та діяльність Платинум Банку та є власником істотної участі в банку незалежно від формального володіння.

Згідно з судовими матеріалами, ще перед тим, як ТОВ «Макстгруп» стало власником спірної нерухомості та подарувало її для Платинум Банку, ця нерухомість перебувала в іпотеці НБУ – як забезпечення боргових зобов’язань Платинум Банку по кредитам рефінансування. При цьому НБУ як іпотекодержатель дав згоду на дарування зазначеної нерухомості для Платинум Банку.

03.01.2017 – тобто після укладення договору дарування – між НБУ, ТОВ «Макстгруп» і Платинум Банком було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 16.05.2014, згідно з якими у зв`язку із набуттям права власності на предмет іпотеки Платинум Банк прийняв всі договірні зобов`язання попереднього іпотекодавця - ТОВ «Макстгруп» - за іпотечним договором, а ТОВ «Макстгруп» вибув із правовідносин за іпотечним договором.

У рамках судового процесу ПП «СПМК-7», будучи незабезпеченим кредитором ТОВ "Макстгруп" (на 12,9 млн грн), вказувало на наявність у цьому випадку передбачених законом («Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») підстав для визнання договору дарування від 30.12.2016 недійсним, оскільки, як зазначалося, його було укладено в період до одного року перед порушенням справи про банкрутство і відчуження нерухомого майна на користь Платинум Банку було здійснено безоплатно.

НБУ офіційно повідомляв, що Платинум Банк у жовтні-2017 остаточно погасив борги по рефінансуванню в розмірі 37,6 млн грн.

«З початку 2016 року і до введення в банк тимчасової адміністрації 11 січня 2017 року ПАТ “Платинум Банк” погасив регулятору заборгованість на загальну суму 429.0 млн. грн., а за дев’ять місяців з дати введення – 248.6 млн. грн. Погашення відбулось виключно за рахунок надходжень за кредитами, майнові права за якими були в заставі Національного банку України.

У результаті погашення Національний банк України вивільнить з-під забезпечення активи ПАТ “Платинум Банк” загальною заставною вартістю 1 243.0 млн. грн», - йшлося в заяві НБУ.

Контекст

Як писав Finbalance, 27.01.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів на ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - в т.ч. Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.

26.02.2021 Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11027/18, у рамках якої 13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018, яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).

Згідно з судовими матеріалами, раніше ФГВФО зазначав, що під час ліквідації Платинум Банку виявив факти прийняття рішень посадовцями банку, “на підставі яких у подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів” (цитата).

Повертаючи позовну заяву ФГВФО, суд першої інстанції зазначав, що заявлені позивачем вимоги “не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, тому не можуть вважатися однорідними”, а в позовній заяві “відсутнє обґрунтування щодо необхідності розгляду позовних вимог за різними підставами виникнення” (цитата).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зауваживши, що “критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України” (цитата).

Як писав Finbalance, 08.07.2020 з цих же підстав Госпсуд м. Києва повернув для ФГВФО ще один подібний позов до колишніх посадовців Платинум Банку (в т.ч. Катерини Рожкової) на 1,48 млрд грн.

ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.

За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.

04.08.2020 Печерський райсуд відмовився задовольнити клопотання ліквідатора Платинум Банку про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12015100000000334 щодо сумнівних операцій Платинум Банку (у т.ч. в період, коли в його правлінні працювала нинішня перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова).

Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції встановили, що “службові особи ПАТ «Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн., легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом” (цитата).

НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.

За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн.

На 01.01.2021 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,7% запланованих виплат).

Влітку 2017 року К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала згадане вище кримінальне провадження та інформацію ФГВФО, що 95,5% кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це були інсайдерські позики:

«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.

У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.

Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».

Про намагання держпідприємства "Украерорух" повернути 400 млн грн, які були втрачені через банкрутство Платинум Банку, - тут.