Викуп Нацбанком ОВДП необхідний для фінансування ЗСУ: наразі це не тисне на ціни

Все про економіку та фінанси

Головна економістка Dragon Capital Олена Білан констатує, що "під час війни участь НБУ у прямому фінансуванні дефіциту бюджету є повністю виправданою, адже податкові надходження різко скоротились, а видатки зросли". "Відсутність грошей на проведення видатків може мати катастрофічні наслідки в першу чергу для обороноздатності країни", – зауважує Олена Білан, пише "Економічна правда".

За словами голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, ризик інфляції - менше зло, ніж відсутність коштів на оборону країни.

"Питання не в тому, чи має НБУ у воєнний час долучатися до фінансування дефіциту бюджету, а в тому, у яких обсягах та як довго. В уряду та НБУ має бути чітке розуміння того, що це тимчасовий механізм, який має бути згорнутим якомога швидше", – додає він.

Разом з тим, хоча НБУ вже викупив військові ОВДП на 70 млрд грн, фінансовій системі вдається "поглинати" додаткові гроші, випущені в обіг, завдяки продажу Нацбанком валюти та продажу для банків депозитних сертифікатів.

Як зауважує ЕП, середні щоденні обсяги "чистого" вилучення ліквідності Нацбанком (різниця між коштами, які НБУ залучав від банків через продаж депозитних сертифікатів та виданими НБУ кредитами рефінансування) за перші два місяці війни склали майже 133 млрд грн. За аналогічний період 2021 року регулятор абсорбував з банківської системи втричі менше ліквідності – лише 47,4 млрд грн на день.

Загалом від початку активних бойових дій "чистий" продаж Нацбанком валюти становив 1,5 млрд дол та 1,3 млрд євро. Як наслідок, з обігу вийшло близько 85 млрд грн.

"Те, що "друкує" НБУ – це 70 млрд грн від викупу військових облігацій, близько 19 млрд сплаченого прибутку (Нацбанку за підсумками 2021 року) та видані кредити рефінансування – це майже все абсорбується депозитними сертифікатами та "вилучається" за рахунок продажу Нацбанком валюти", – пояснює асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.

Тобто, поки що "надруковані" НБУ гроші не створюють тиск на інфляцію. Проте так може бути не завжди.

По-перше, більші обсяги грошової емісії набагато складніше абсорбувати, а по-друге, з пожвавленням економічної діяльності банки почнуть активніше кредитувати економіку, вивільняючи в обіг інвестовані в депозитні сертифікати гривні.

"Основна причина помітного зростання цін – значне скорочення пропозиції товарів та послуг як через скорочення внутрішнього виробництва, так і через обмежений імпорт. Помітний негативний вплив матиме суттєве подорожчання пального та, відповідно, вартості доставки товарів до кінцевого споживача", – вважає В. Ваврищук.

У Нацбанку прогнозують зростання інфляції у 2022 році до 20%. Причому основним драйвером росту цін там називають далеко не грошову емісію, а порушення виробничих та логістичних процесів через військові дії.