Суд відкрив справу про банкрутство "сонячної" компанії "імені" Клюєвих

Все про економіку та фінанси

09.11.2021 Госпсуд Київської області відкрив провадження в справі №911/2977/21 про банкрутство ТОВ "Бора Солар".

Згідно з судовими матеріалами, ініціатор цієї процедури - Промінвестбанк.

Разом з тим, 22.09.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Промінвестбанку на ухвалу Госпсуду суду Київської області від 31.08.2020 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 25.11.2020, якими банку було відмовлено в задоволенні клопотання про відкриття провадження в справі №911/2043/20 про банкрутство ТОВ "Лєннет Солар".

18.03.2021 Верховний Суд також відмовився задовольнити скаргу Промінвестбанку в справі №911/1922/20, у рамках якої Промінвестбанку тоді не вдалося домогтися запуску процедури банкрутства ТОВ "Каліпсо Солар".

Раніше вказані три кримські компанії пов’язували з групою Activ Solar і братами Клюєвими. Разом з тим, в групі Activ Solar заперечували свій зв’язок з Клюєвими.

У своїх скаргах Промінвестбанк просив суд також визнати вимоги до ТОВ "Каліпсо Солар" на 428,2 млн грн, до ТОВ "Бора Солар" - на 272,2 млн грн, до ТОВ "Лєннет Солар" - на 212,5 млн грн.

Свої вимоги банк мотивував нездатністю згаданих структур погасити наявну заборгованість за договорами про надання банківської гарантії від 2012 року, згідно з якими Промінвестбанк як банк-гарант за дорученням відповідачів (принципалів) надав на користь China National Building Materials and Equipment Import & Export Corporation гарантію, що забезпечує виконання принципалами своїх зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами.

Як писав Finbalance, згідно з матеріалами Шевченківського райсуду м. Києва, СБУ здійснювало досудове розслідування в кримінальному провадженні №22017000000000288, у рамках якого було встановлено, що в 2012-2013 років банк, підконтрольний російському Внєшекономбанку [тобто Промінвестбанк], надав кредити на понад 166 млн євро для поповнення обігових коштів ряду кримських підприємств-виробників сонячної електроенергії: ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Бора Солар».

Як зазначалося, ці позики було отримано для укладення контрактів з China National Building Materials and Equipment Import and Export Corporation (CNBM) на поставку обладнання для сонячних електростанцій (фотогальванічні елементи та комплектуючі). Крім цього, як забезпечення виконання умов зовнішньоекономічних договорів, укладених між вказаними підприємствами та CNBM, банк надав гарантії на 213,9 млн євро.

Як зауважувалося, на фоні російської окупації/анексії Криму ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Кларіон Солар» та ТОВ «Бора Солар» перестали виконувати умови кредитних угод та зовнішньоекономічних договорів, що «стало підставою для виплат банком за банківськими гарантіями на користь CNBM КНР накопичених зобов`язань на суму понад 68,2 млн євро за 2014-2015 роки» (цитата).

Крім того, інформувалося, що 02.03.2016 Промінвестбанк переуступив борг на понад 69 млн євро за кредитними угодами з вказаними кримськими підприємствами російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» [була пов`язана з "Внєшекономбанком"; нинішня назва - ВЕБ.РФ] з дисконтом біля 90% (згадувалася сума 7,6 млн євро).

З приводу цієї інформації Промінвестбанк уточнював, що частково відступив для ООО «КапиталЮгИнвест» права вимоги за договором з

- ТОВ "Каліпсо Солар" - у розмірі 6,17 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії 51,8 млн євро;

- ТОВ "Бора Солар" - у розмірі 22 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 49,7 млн євро);

- ТОВ "Лєннет Солар" - у розмірі 17,6 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 39,5 млн євро).

23.04.2018 Госпсуд Київської області частково задовольнив позов Промінвестбанку в справі №911/357/18 та вирішив стягнути з ТОВ “Канарі Солар” (АР Крим) 30,2 млн євро та 145,6 млн грн заборгованості за договором про банківську гарантію №20-4266/3-2 від 28.12.2012.

Згідно з судовими матеріалами, Промінвестбанк надав для ТОВ “Канарі Солар” гарантію на 37,55 млн євро на користь компанії China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (CNBM), що забезпечувало виконання ТОВ “Канарі Соларі” своїх зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом №SААF4112013 від 15.11.2012. Термін дії гарантії був до 01.10.2016 включно.

За даними Промінвестбанку, у зв’язку з несплатою відповідачем сум контракту, за вимогами CNBM Промінвестбанк сплатив останньому 33,9 млн євро в січні-жовтні 2015 року та жовтні 2016 року. Як зазначалося, Промінвестбанк неодноразово через кур’єрську службу повідомляв ТОВ “Канарі Соларі” про необхідність відшкодування банку сум, сплачених для CNBM, однак ці вимоги були залишені без відповіді.

Також Промінвестбанк зауважував, що станом на дату звернення з цим позовом відповідач не виконав інші зобов’язання за договором гарантії, а саме не відшкодував суми гарантійних платежів, виконаних банком, у розмірі 27,4 млн євро за вимогою №09-8-7/2073 від 21.11.2016.

Додамо, що 14.07.2021 наглядова рада Промінвестбанку схвалила угоду про врегулювання від 18.12.2017, яка була укладена між банком і китайською держкорпорацією China National Building Material and Equipment Import & Export Corporation (CNBM), та застосування до угоди вимог МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" шляхом визнання в балансі банку фінансового зобов`язання перед CNBM.

Як зазначалося, ринкова вартість майна або послуг, що є предметом правочину, - 2,7 млрд грн.

Контекст

У 2014 році в групі Activ Solar запевняли, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Як підкреслювалося, боргів перед російськими банками у Activ Solar немає.

У 2015 року Activ Solar публічно стверджувала, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».

У 2015 році (тобто вже після анексії Криму) росЗМІ повідомляли, що сонячні електростанції (СЕС) в Криму потужністю більше 200 МВт, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на €800 млн, взяті в російських держбанках (у т.ч. ВТБ і Сбербанка), і переходять у їх власність. Як зауважувалося, мова йде про проекти, якими керувала австрійська Activ Solar, що побудувала на півострові 407,2 МВт СЕС. З них до моменту анексії Криму Росією були підключені до мережі 227,5 МВт (в 2013 році виробляли 25% електроенергії на півострові). У Внєшекономбанку тоді повідомили російському виданню, що його дочірній банк в Україні фінансував СЕС Activ Solar на 110 МВт.

У 2019 році росЗМІ писали про інтерес Курченка до “сонячної” генерації в Криму. При цьому ВТБ і Сбербанк банкротили відповідних боржників.

На початку 2015 року в Ощадбанку заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими.

Згодом повідомлялося, що «сонячні» проекти Клюєвих на континентальній частині України ніби перейшли під контроль китайської корпорації CNBM, яка ніби обслуговувала відповідну частину кредитів.

У першому півріччі 2020 року Ощадбанк списав з балансу борги "сонячних" проектів Клюєвих у Криму на понад 20 млрд грн.

Як писав Finbalance, Укрексімбанк виставив на продаж права вимоги до "Заводу напівпровідників" за низкою кредитних договорів на суму 10,66 млрд грн.

Це підприємство пов`язували з Клюєвими. Воно було визнане банкрутом остановою Госпсуду Запорізької області від 24.11.2016.

Крім того, Укрексімбанк також виставив на продаж права кредитної вимоги до “Укрпідшипника” (теж “імені” Клюєвих) на 1,74 млрд грн.

03.07.2018 Госпсуд Донецької області визнав “Укрпідшипник” банкрутом.