Виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук проаналізував рішення НБУ підвищити облікову ставку до 25%:
"Про 25% облікової ставки. Ситуація така, що рішення може або бути поганим, або ще гіршим. І вибір невеликий. Які варіанти є у Нацбанку?
Варіант №1. Залишити все, як є. Підкидувати трохи емісії в «бюджетний котел» і тим самим підживлювати девальвацію. Нервово спостерігати, як політика подвійного курсу з кожним днем пожирає все більше і більше резервів. Врешті-решт, коли притисне, почати відпускати курс (бо резерви не безмежні). Витримати прокльони від посполитих і з жахом спостерігати, як почне розривати баланси банків. Щоб врятувати банківську систему ще докинути гривні на вентилятор і вивести девальваційну спіраль на новий рівень. Потім ще дофінансувати бюджет і витримати ще вал прокльонів від нової хвилі девальвації. Сценарій так собі, я вам скажу. Ми це все вже проходили не раз і в цьому веселого мало. А такий розвиток подій наближається до нас з шаленою швидкістю, навіть якщо ми про це не говоримо в слух. Війна, все-таки…
Варіант №2. Збільшити ціну національної валюти, щоб зберегти хоч якусь цінність національної грошової одиниці, зберегти довіру до банківської системи і хоч якось стримати майже неминучий прихід девальваційно-інфляційного хороводу. Так, за цього сценарію не буде дешевих кредитів і про розвиток економіки мова не йде (а в першому сценарії буде розвиток?). Так, за цим сценарієм з грошима стане туго і просто так докинути кілька тисяч на вентилятор через "Дію" вже не вийде. Але, принаймні, ті гроші, що у людей в кишенях і в заощадженнях збережуть хоч якусь вартість.
І якщо хтось забув, то в середині 90-х ми вже ходити тим шляхом, який описаний в сценарії №1. Нічим добрим таке рішення не закінчилось.
З приводу багато 25% чи мало. Не знаю. Думаю, НБУ відкалібрує ставку за кілька ітерацій. У таких водах, в умовах війни, ми ще не плавали і навряд чи хто скаже, як правильно - 20 чи 25. Але саме рішення захищати вартість грошей, вважаю правильним.
P.S. Для балансу хочу сказати, що попереднє рішення НБУ, яким фактично створили два обмінні курси вважаю помилковим. Я не пригадаю жодної історії, де б існування кількох обмінних курсів закінчувалось чимось позитивним".
Коментар Євгена Дубогриза - асоційованого експерта "CASE Україна", колишнього заступника директора департаменту фінансової стабільності НБУ:
"Чому вважаю, що рішення НБУ підняти ключову ставку з 10% одразу до 25% це nice move.
Перше. Це дасть Мінфіну можливості (або, як у експертних колах принято казати, "розширить можливості") підняти ставку за запозиченнями, в тому числі за військовими ОВДП. І, відповідно, ті ОВДП продати та залучити кошти. Чому це важливо? Бо, попри позитивні релізи, банки та населення в те інвестували мало та неохоче, цифри там великі в абсолюті, "шалені мільярди", але дуже невеликі відносно потреб. Фактично з 24/02 було два основних шляхи наповнення бюджета: емісія НБУ та міжнародні запозичення та допомога. Друге... ... воно таке, повільне, обіцянок в рази більше, ніж грошей. Емісія - вона і є емісія, це вже коли інші можливості недоступні або вичерпані. Бо зараз ситуація з бюджетом не дуже гарна. При тому, що ліквідність у банків є.
Друге. Дасть банкам можливості... ні, не залучити додаткові кошти населення, піднявши ставки, як хтось міг би подумати; точніше, може, й залучити або зберегти те, що є, але це дуже другорядне... отже, дасть банкам можливості перепрофілювати структуру залучених коштів. Про що я? Бо яка зараз ситуація: є приплив коштів до банків, і про нього переможно звітують і банки, і НБУ, але цей весь приплив - це поточні рахунки. За строковими депозитами картинка дещо протилежна, це зрозуміло, чому, тож не буду повторюватися.
Ок, що з того? З того, що банки, коли піднімуть ставки за депозитами та перетворять велику частину поточних рахунків на строкові депозити, зможуть більш вільно розпоряджатися цими коштами. Не боятися, що завтра населення прийде й забере все. Тобто вкладати в більш довгі інструменти, в ті ж ОВДП насамперед.
Або серйозними словами: "Такий крок збільшить одночасно й можливості Мінфіна роботи запозичення й готовність банків інвестувати в державні цінні папери"
Це про 1 та 2.
Третє. Курсові нюанси. Зараз люди, і населення і бізнес, на тих інфляційних очікуваннях, які є, просто часто не бачать сенсу чи то класти гроші на депозити, чи то інвестувати в ОВДП /якщо це не патріотична історія, а бізнесова/. Фактичні альтернативи - це долар, тим більше, чорного ринку там меншає, та різні непевні інструменти, де непрофесіонал втратить із 99% гарантії, та все одно полізе, бо ставки 5-6% за депозитами - то ні про що, якщо навіть НБУ каже про інфляцію близько 20% /і то вони ще оптимісти, імхо, як і належить НБУ у офіційних стейтментах/.
За підвищення ставок за депозитами та облігаціями долар стане не такий привабливий для українців. І навпаки, для нерезидентів можуть навіть стати цікавими якісь інвестиції в Україну, в ті ж ОВДП /соррі, що так багато про них тут, та це важливо/. Не думаю, що останніх буде дуже багато, що там будуть якісь дуже значні суми, але найбільш "ріскові парні" можуть і прибігти.
Та головне тут українці. Долар за такої ставки стає менш привабливим, аніж у попередні три місяці. А відтак і тиск на курс має трохи зменшитися /"має" це не означає, що долар завтра буде по 25 чи по 8/.
Або, серйозними словами. "Різке підвищення ставки матиме позитивний вплив на курс через підвищення привабливості гривневих активів та стабілізацію девальваційних очікувань".
Це третє.
І четверте. Можливо, воно, навіть, найголовніше. Це вплив ставки на інфляційні очікування. Бо інфляцію зараз розкручують саме очікування, а не формула PY=MV. Своїми словами: якщо населення та бізнес думають, що ціни зростатимуть, то вони зростатимуть однозначно, навіть якщо в економіці все більш-менш ок, а гривню не друкують, або активно стерилізують. І навпаки, що кращі очікування, то менша інфляція. Девальвації це, до речі, також стосується.
До чого це я і до чого тут НБУ? І чому "найголовніше". До того, що інфляцію сповільнюватиме - тут і зараз, за війни та всього, що з нею пов`язано - не стільки класичний "трансмісійний механізм", на кшталт: "НБУ підвищує ставку, банки підвищують ставки, люди несуть вільні гроші в банки, скрочують споживання, відтак грошей менше і ціни не зростають". Воно зараз так не працює, бо споживання і так скоротилося, заощадження й так всі в банках, і нема тих "вільних грошей", й люди більше думають не як заробити, а як зберегти, та й кредитування немає, яке необхідний елемент того трансмеханізму.
Сповільнюватиме більше те, що люди очікуватимуть, що ціни не зростатимуть, або зростатимуть не так швидко. Тобто бачитимуть, що грошей друкується менше, або взагалі не друкується /пункти 1 та 2/ - це перший зелений прапорець. Бачитимуть, що НБУ реагує, підвищує ставки - це може бути дивним, бо люди не розуміють механізму, але люди ж по телевізору чують і знають - "підвищують ставку, значить, борються з інфляцією", це такий perception, і не треба знати, як воно працює. Це другий прапорець. Бачитимуть, що долар не зростає та не б`є рекорди - а це по телевізору дуже люблять показувати та сіяти емоції та паніку - це третій прапорець. Бачитимуть, що депозити під 25%, що не треба купувати на останні гроші золото, брюлікі /не жартую, на одному з радіо люди серйозно про це питали, це вже навіть не 2014-15, це якісь 90-ті, початок/ та долар - це знову зелений прапорець, ще один.
І оце все, ці очікування, вони сильніше впливають на інфляцію, ніж формули зі старих підручників.
Або серйозними словами: "Півищення ставки є важливим елементом управління інфляційними очікуваннями: стабілізація очікувань матиме найбльш позитивний вплив на гальмування динаміки інфляції".
Це четвертий плюс.
Мінуси?
"Фіскальна стійкість". От не вважаю це проблемою на цьому етапі, коли війна у відкритій фазі. Що в нас борг до ВВП 70%, що 100%, що 1000%, що 0% - приватні інвестори грошей не даватимуть, бо війна, яка переважує всі ці скорінги та цифри, та криє їх як бик вівцю.
Кредитування, ставки за кредитами. Як вже пояснював. Під час війни кредитування немає. І не може бути. Маю на увазі, ринкового. Може бути "кредитування зверху", держбанками. Може бути щось директивне. Та ринкового, масового, а не точкового, немає і не буде, допоки не буде визначеності, якої ще нема. Жодної різниці, чи кредитування немає за ставки 10%, чи його немає за ставки 25%.
Збитки банків? Будуть, просто будуть. У порівнянні з тими збитками, які вже понесені, та не визнані, збитки від переоцінки ОВДП це ніщо. І про це треба думати буде згодом. Це ключове питання, але питання "завтра".
Збільшення видатків бюджету? Буде. Це теж на завтра - тут можно безліч аналогій привести, хоч про пораненого, якого треба рятувати тут і зараз. А так да, видатки зростуть, і питання, як і у випадку зі збитками банків, як, коли і за чий рахунок то компенсувати. І те теж історія завтра, того завтра, коли з"явиться хоч якась визначеність. Якої ще немає".