Верховний Суд відправив на новий розгляд претензії ДПС до "Укртрансгазу" на 1,8 млрд грн

Все про економіку та фінанси

04.08.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та скасував рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 19.02.2020 і постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 16.09.2020 (у справі №640/3881/19), якими було задоволено позов "Укртрансгазу" та скасовано податкове повідомлення-рішення №0012761401 від 14.12.2018 (про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1,8 млрд грн).

Суд касаційної інстанції направив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, податківці констатували, що "Укртрансгаз" не включив до складу інших доходів за 2015 рік вартість природного газу в обсязі 1,39 млрд кубів за ціною 7221,6 грн (з ПДВ та цільовою надбавкою у розмірі 2%) на загальну суму 10 млрд грн як безоплатно отриманий актив, а тому, за висновками ДПС, держкомпанія занизила дохід на 10 млрд грн.

Як зазначається, розбіжність у кількості газу, що надійшов та обліковується (1,39 млрд кубів), була встановлена на підставі договору від 28.04.2012 між "Нафтогазом" і "Укртрансгазом". При цьому за даними "Нафтогазу" (від 20.07.2018), ці розбіжності існували в період з 15.04.2014 та не змінились станом на 01.01.2015.

Висновки Верховного Суду:

"Колегія суддів вказує, що спірним питанням є саме встановлення податкового періоду, у якому дохід фактично отримано, оскільки позивачем не заперечувалось існування виявлених та вказаних розбіжностей в обсягах природного газу, проте позивач наполягав на існуванні господарської справи щодо тотожної визначеній розбіжності кількості природного газу, а також на реалізації згаданої розбіжності у попередніх періодах (2011 - 2013 роки).

Разом з тим, за висновками податкового органу, надані позивачем дані щодо обсягів залишків газу не підтверджуються, оскільки відбір у 2011-2013 роках об`ємів природнього газу здійснювався з ресурсів залишку газу ЗАТ «Укргаз-Енерго», що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011/74/9393-2012 від 07.07.2015.

<...> Визначення податкового періоду, за який виникла розбіжність в обліку природного газу, є істотною обставиною, за невстановлення якої, неможливо дійти обґрунтованого висновку про те, що зазначений в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні дохід від отриманого активу, не був задекларований та оподаткований позивачем у попередніх періодах.

Указані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права".

Контекст

"Укртрансгаз" входить у групу "Нафтогазу", забезпечує діяльність підземних газосховищ (загальною місткістю 31 млрд кубів), здійснює роботи з модернізації й будівництва магістральних газопроводів і об’єктів на них. До 1 січня 2020 року “Укртрансгаз” також управляв українською газотранспортною системою, однак після завершення анбандлінгу цю функцію виконує “Оператор ГТС”.

Як писав Finbalance, 12.04.2021 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу “Укртрансгазу” та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 08.12.2020 (в справі №640/20596/18), яким “дочці” “Нафтогазу” було відмовлено в задоволенні позову до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.08.2018:

- №0009411401, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з ПДВ в сумі 768,5 млн грн (у т.ч. 614,8 млн грн за основним платежем та 153,7 млн грн штрафу);

- №0009401401, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 64 млн грн (в т.ч. 57,8 млн грн за основним платежем і 6,15 млн грн штрафу).

Згідно з судовими матеріалами, податківці дійшли висновку, зокрема, про нереальність окремих господарських операцій “Укртрансгазу”.

Як зазначалося, під час податкової перевірки було встановлено "відсутність у контрагента-постачальника AT «Укртрансгаз» законних джерел походження ідентифікованого товару" і "факт нездійснення та/або неможливість здійснення постачальниками та їх контрагентами господарської діяльності, що додатково підтверджує нереальність відповідної господарської операції, зокрема, підтверджено відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху)" (цитати).

Додамо, що 02.08.2021 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Державної аудиторської служби та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 09.03.2021 (у справі №640/27061/20), яким було задоволено позов “Нафтогазу” та скасовано вимогу Держаудитслужби №000500-14/5711-2020 від 05.10.2020 про необхідність усунення “Нафтогазом” порушень, які, як стверджує Держаудитслужба, було виявлено за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності “Нафтогазу” (за період з 01.10.2018 по 31.12.2019).

У цьому спорі йдеться про вимогу держаудиторів до групи "Нафтогаз" сплатити в бюджет понад 72 млрд грн.

Претензії Держаудитслужби стосуються в т.ч. діяльності "Укртрансгазу".

Зокрема, держаудитори посилалися на довідку від 26.08.2020 №1016/28-10-05-01-01/30019801, отриману від Офісу великих платників податків ДПС, щодо завищення “Укртрансгазом” інших операційних витрат та заниження рядку 2355 «Чистий фінансовий результат» Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (Форма №2) на загальну суму 37,3 млрд грн.

Як інформувалося, відповідно до виявлених Офісом великих платників податків ДПС порушень, Держаудитслужба вимагала від “Нафтогазу” здійснити коригування на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності за 2018 і 2019 роки у частині збільшення суми за рядком 2355 «Чистий фінансовий результат» Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2) за 2018 та 2019 роки на загальну суму 37,3 млрд грн (у т.ч. за 4 квартал 2018 року - 5,08 млрд грн, за 2019 рік - 32,2 млрд грн) та перерахувати до держбюджету дивіденди за 2018 рік - на суму 4,57 млрд грн, за 2019 рік - 30,59 млрд грн.

Як зазначалося, зменшення фінансового результату на зниження чистого прибутку у IV кварталі 2018 року та 2019 року Держаудитслужба пов’язує з тим, що “Укртрансгаз”, засновником та єдиним акціонером якого є “Нафтогаз”, зменшив показники чистого нерозподіленого прибутку у своїй фінансовій звітності, що, в свою чергу, відобразилось на формуванні показників Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) HAК «Нафтогаз України» та на розмір виплачених останньою дивідендів. Такі висновки відповідача базуються на згаданих висновках Офісу великих платників податків ДПС від 26.08.2020 №1016/28-10-05-01-01/30019801 «Про результати аналізу впливу показників фінансової звітності (резервів) на формування чистого нерозподіленого прибутку (збитку) AT «Укртрансгаз».

Нагадаємо, екс-глава Державної податкової служби, а нині - перший віце-прем`єр - міністр економіки Олексій Любченко в жовтні 2020 року публічно заявляв, що претензії Держаудитслужби до “Нафтогазу” включають вимоги податківців до НАКу.

“Держаудитслужба взяла нас як експертів. Там 35,4 млрд грн [по “Нафтогазу” й “Укргазвидобуванню”] і ще на 34,6 млрд грн зупинена перевірка по нерозмитненому газу і по Стокгольмському суду. Вона була розпочата у вересні 2018 року і у вересні 2019 го зупинена у зв`язку з рішенням Київського окружного адмінсуду за позовом "Нафтогазу" проти Офісу великих платників. В доказовій базі на 34,6 млрд грн - невіднесення до складу доходів визнаної Стокгольмським судом суми втраченої вигоди за операціями з транзиту газу в розмірі 71,86 млрд грн або $2,56 млрд, завищення собівартості на суму податкових зобов`язань ПДВ, нарахування на операції по постачанню послуг транзиту нерезидентам, ненадання "Нафтогазом" номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям на поставку газу і не відображення таких операцій в складі податкових зобов`язань з ПДВ. Це тривала історія доведення, але "Нафтогаз" і вугілля - це два епізоди, які в наступному році треба буде вирішувати”, - констатував О. Любченко.

Натомість у "Нафтогазі" тоді в контексті претензій у зв`язку з договором з "Газпромом" зауважували, що НАК за фактом отримання від "Газпрому" компенсації у грудні 2019 року за рішенням арбітражу у розмірі $2,9 млрд (в еквіваленті 68 млрд грн) відобразив дохід та сплатив податок на прибуток і дивіденди. Таким чином державний бюджет отримав з цієї суми 12,2 млрд грн податку на прибуток і 48,2 млрд грн у вигляді дивідендів Нафтогазу за 2019 рік (8,5 млрд з яких авансом сплачені в грудні 2019 року).

Ще цитата з тодішнього коментаря "Нафтогазу":

"Вишенька на торті — згадка старої історії, коли менеджмент відмовився підписувати акти на прийом газу, бо тоді "Газпром" включив до них паливо, яке постачалося на окуповані території.

За весь газ, який ми дійсно закупили у "Газпрому" до 2015 року включно, Компанія перерахувала державі ПДВ в момент продажу цього газу споживачам, як того вимагав закон на той час.

Пізніше законодавство змінилося і ПДВ почали сплачувати вже під час розмитнення газу. А оскільки без підписаних "Газпромом" актів митниця відмовилася оформлювати цей газ у 2015 році, тепер нам пропонують сплатити ПДВ з тих самих обсягів газу вдруге.

З цього приводу митниця нарахувала борг у 8 мільярдів гривень особисто Андрієві Коболєву. Він відстояв тоді правоту в суді, адже компанія сплатила ПДВ з проданого в Україні газу.

Все, що треба — усунути юридичну колізію, яка виникла після початку війни.

Ну, або використовувати її для того, щоб жонглювати величезними сумами, які нібито міг принести "Нафтогаз". Хоч в природі їх, звісно, не існує. Бо нічого нізвідки не з`являється”.