Верховний Суд відмовився задовольнити позов "Нафтогазу" до Кабміну на 9,4 млрд грн

Все про економіку та фінанси

20.09.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу "Нафтогазу" та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 01.06.2021 (у справі №910/11141/19), якою НАКу було відмовлено в задоволенні позову до Кабміну про стягнення 9,43 млрд грн.

Спочатку обсяг позовних вимог "Нафтогазу" до уряду становив 15,48 млрд грн, але під час розгляду спору в суді апеляційної інстанції НАК відмовився від частини вимог (на 6,05 млрд грн).

Згідно з судовими матеріалами, свій позов “Нафтогаз” обгрунтовував тим, що Кабмін поклав на нього в минулі роки спеціальні обов’язки щодо забезпечення газом побутових споживачів та виробників теплової енергії, водночас не визначивши джерела фінансування та порядок виплати компенсацій.

Водночас заяву про відмову від частини позовних вимог НАК пояснив тим, що в грудні 2020 року з держбюджету йому було сплачено 32,2 млрд грн в рахунок компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків за рахунок імпортованого газу за період з 01.10.2015 до 31.12.2019.

За інформацією “Нафтогазу”, за період з 01.04.2017 по 31.10.2018 з держбюджету йому було сплачено 6,05 млрд грн, але решта суми шкоди, яку він заявив до стягнення в судовому порядку (9,43 млрд грн) залишається некомпенсованою.

Верховний Суд з цього приводу зазначив таке:

"Позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди розраховані шляхом зменшення економічно обґрунтованих витрат з урахуванням допустимого рівня прибутку, який товариство могло би отримати при реалізації газу за ринковими цінами, на доходи отримані від реалізації природного газу в рамках покладених на позивача спеціальних обов`язків.

Перевіривши подані позивачем докази, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що зазначені розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який би міг і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Також, судами встановлено, що наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення, не можуть беззастережно підтвердити реальну можливість отримання Компанією вказаних грошових сум, а отже є юридично неспроможними.

Відтак суди зауважили на тому, що означений розрахунок не приймається як такий, що не є належним, документально підтвердженим, обґрунтованим, підтвердженим реальними вихідними даними, що існували за період 01.04.2017 по 31.10.2018.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, зокрема, щодо розміру майнової шкоди чи її розрахунку за наведеною формулою, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Таким чином, встановлені судами попередніх інстанцій обставини недоведеності розміру завданої позивачу шкоди свідчать про відсутність складу правопорушення у спорі про деліктну відповідальність органу державної влади - Кабміну.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що у цьому випадку недоведення позивачем розміру збитків, заявлених до стягнення, є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову".

Контекст

Як писав Finbalance, "Укргазвидобуванню" ("дочка" "Нафтогазу") не вдалося відсудити в Кабміну 102 млрд грн.

Так, 09.09.2021 Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов "Укргазвидобування" до уряду (в справі №640/18067/18) про визнання протиправною і нечинною постанови Кабміну №187 від 22.03.2017 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" та стягнення з Кабінету Міністрів на користь "Укргазвидобування" збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 45,36 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, основним аргументом для звернення "Укргазвидобування" ("дочка" "Нафтогазу") до суду слугувала бездіяльність уряду, яка, за оцінками держкомпанії, полягала в невизначенні джерела фінансування та порядку визначення компенсації суб`єктам ринку природного газу, на яких покладалися спеціальні обов`язки (щодо забезпечення населення газом за цінами, нижчими від ринкових).

Окружний адмінсуд м. Києва вказав, що оскаржувана "Укргазвидобуванням" постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів №867 від 19.10.2018.

Крім того, в контексті вимог "Укргазвидобування" про стягнення з Кабміну збитків у вигляді упущеної вигоди суд зазначив наступне:

"Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання відповідних доходів.

Проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами реальність намірів та можливість отримання заявленої в позові суми як прибутку, не доведено причинно-наслідкового зв`язку отримання матеріальних збитків (упущеної вигоди) і протиправним діянням відповідача, відтак не підтверджено наявність понесених збитків, їх розмір та чи є вказані збитки упущеною вигодою.

Отже, такі вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають".

11.06.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов "Укргазвидобування" до Кабміну в ще одній справі - №910/13174/18 - про стягнення 56,8 млрд грн.

Свої позовні вимоги держпідприємство знову ж таки мотивувало тим, що уряд, поклавши спецобов`язки на "Укргазвидобування" (щодо забезпечення населення газом), позбавив держкомпанію можливості продавати енергоресурс за ринковими цінами та при цьому Кабмін не визначив джерела фінансування й порядок визначення компенсації, що завдало "Укргазвидобуванню" збитків у вигляді упущеної вигоди.

У ході судового процесу “Укргазвидобування” зазначало, що розмір пред`явлених до стягнення збитків було визначено “шляхом здійснення власного розрахунку шляхом зменшення економічно обґрунтованих витрат з урахуванням допустимого рівня прибутку, який товариство могло би отримати при реалізації газу за ринковими цінами, на доходи отримані від реалізації природного газу в рамках покладених на позивача спеціальних обов`язків” (цитата).

Натомість суд констатував, що при здійсненні розрахунку “позивачем не зазначено ні формули, за якою такий розрахунок здійснювався, не визначено ні коефіцієнт допустимого рівня прибутку, при розрахунку допустимого рівня прибутку від реалізації газу природного вихідні дані (такі як мінімальна ціна, ціна для промислових споживачів, середньозважена ціна за результатами торгів та ТБ «Українська енергетична біржа») в частині періодів не враховано” (цитата).

Нагадаємо, в кінці 2020 року Кабмін, "Нафтогаз" і "Укрнафта" провели між собою взаєморозрахунки на десятки мільярдів гривень, завдяки яким "Укрнафта" погасила свої податкові борги на 28,9 млрд грн.

Так, Міністерство енергетики сплатило "Нафтогазу" компенсацію за постачання імпортованого газу протягом 2015-2019 років у рамках режиму покладання спеціальних обов`язків (ПСО) на ринку природного газу. Протягом цього періоду "Нафтогаз" продавав газ за регульованою ціною, нижчою за ринкову, для потреб населення, бюджетних та релігійних організацій. Загалом така компенсація склала 32,2 млрд грн.

"Нафтогаз" уточнював, що він визнав цю компенсацію своїм прибутком і сплатив 6,4 млрд грн податку на прибуток.

Також група "Нафтогаз" сплатила "Укрнафті" кошти за газ 2006 року видобутку, в т.ч. 12,6 млрд грн у рамках врегулювання, передбаченого законами 1005-ІХ та 1006-ІХ, та здійснила попередній платіж в розмірі 23,5 млрд грн за газ майбутнього видобутку, що буде поставлений в наступні кілька років. Фактичні поставки газу також означатимуть оподатковуваний прибуток для "Укрнафти" в цей період.

Після цього "Укрнафта" здійснила низку податкових платежів до державного бюджету: 3,3 млрд грн податку податку на прибуток, 3,9 млрд грн ПДВ з суми передплати за газ та 28,9 млрд грн — за прострочені податкові зобов’язання, включно із штрафами та пенею.

"Все це також означає, що загальна сума додаткових коштів, сплачених до державного бюджету, склала 10,3 млрд грн", - йшлося в заяві "Нафтогазу".

За оцінками "Укрнафти", вона 13 років погашатиме отриману від "Нафтогазу" передоплату за газ на 19,7 млрд грн.

Про позов "Укрнафти" до "Нафтогазу" про стягнення 9,1 млрд кубів газу - тут.