09.08.2022 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків і залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 16.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 17.05.2022 (у справі №640/23486/21), якими було задоволено позов ПАТ "Укрнафта" до податківців та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.05.2021:
- №177/04-01-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 4,28 млрд грн;
- №178/04-01-01, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6,67 млрд грн.
Згідно з судовими матеріалами, ці податкові повідомлення-рішення були прийняті за наслідками проведення податківцями камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток "Укрнафти" за 2020 рік.
"Укрнафту" було зобов`язано зобов`язано збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 11 млрд грн, що є сумою штрафних санкцій та пені, нарахованих і сплачених позивачем у грудні 2020 року.
Податківці зауважували, що за даними звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) ПАТ Укрнафта" за 2020 рік, підприємство не збільшило фінрезультат до оподаткування на суму 19,43 млрд грн, внаслідок чого завищено рядок 02 «Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат» Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік.
При цьому "Укрнафта" висловлювала думку про безпідставність доводів ДПС, що підприємство мало збільшити фінансовий результат до оподаткування шляхом коригування (збільшення) резерву (забезпечень) у фінансовій звітності відповідно до МСФЗ на суму 19,43 млрд грн, оскільки такі дані (суму) можливо встановити виключно на підставі перевірки фінансової звітності та первинних бухгалтерських документів та неможливо встановити в ході проведення камеральної перевірки.
У свою чергу Окружний адмінсуд м. Києва, з рішенням якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, констатував, що оскільки закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020 був прийнятий і набув чинності за шість місяців до початку нового бюджетного періоду (2021 року), то в силу підпункту 4.1.9. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу, запроваджене цим Законом правило щодо необхідності збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства, підлягає застосуванню з 2021 року, що є новим бюджетним періодом, наступним за періодом, в якому набув чинності згадуваний закон та не підлягає застосуванню при поданні декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік.
Цитата з рішення ОАСК:
"Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, яка є предметом камеральної перевірки, була подана позивачем у формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року №467) без застосування змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 29 жовтня 2020 року № 649.
Суд наголошує, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, яка є предметом камеральної перевірки, прийнята відповідачем.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові від 07 вересня 2021 року у справі №826/2568/16, відповідно до якої якщо несвоєчасна сплата відбулась через недотримання суб`єктами владних повноважень положень чинного законодавства щодо запровадження відповідної форми декларації, дії відповідача щодо нарахування платнику податків штрафних санкцій є неправомірними.
Також з акту перевірки вбачається, що за результатом аналізу звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) позивача за 2020 рік відповідач зробив висновок, що позивач не здійснив коригування резерву (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на 19 431 259 247 грн, у зв`язку з чим відбулося завищення показника у рядку 02 «Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат» додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік.
<...> При проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, додатком до якої є звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) позивача за 2020 рік, відповідач надавав оцінку достовірності даних щодо резерву (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, оскільки визначення резерву (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат здійснюється позивачем відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підставі первинних документів, перевірка яких в порядку камеральної перевірки відповідачем не передбачена і не здійснювалась.
Суд наголошує, що розрахунок суми, на яку, як вважає відповідач, ПАТ «Укрнафта» завищило показник у рядку 02 «Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат» додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, відповідач не надав.
Визначення суми завищення резерву (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат у фінансовій звітності платника податків на підставі даних податкової декларації з податку на прибуток підприємств без дослідження первинних бухгалтерських документів є неможливим та чинним законодавством не передбачено".
Додамо, що 22.02.2022 Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасував рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 29.09.2021 (у справі №640/18646/21), яким було задоволено позов "Укрнафти" до податківців і зобов`язано ДПС надати Держказначейству висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток за 2020 рік у розмірі 3,27 млрд грн шляхом їх
- зарахування 1,92 млрд грн у рахунок сплати грошових зобов’язань з частини чистого прибутку за 2020 рік;
- зарахування 965,7 млн грн у рахунок сплати дивідендів за 2018 рік;
- повернення 381,85 млн грн на банківський рахунок "Укрнафти".
Крім того, скасованим рішенням суду першої інстанції стягувалося з ДПС на користь "Укрнафти" 15,3 млн грн пені.
Згідно з судовими матеріалами, податківці констатували, що 3,27 млрд грн, перераховані "Укрнафтою" до спецфонду держбюджету в грудні 2020 року як авансовий внесок з податку на прибуток, не можуть вважатися надміру сплаченими і не підлягають поверненню шляхом зарахування в рахунок погашення грошових зобов’язань по сплаті частини чистого прибутку за 2020 рік, дивідендів за 2018 рік і на рахунок позивача в банку, оскільки підлягають використанню згідно з цільовим призначенням, на виконання та в порядку, передбаченим законом №1006-IX від 17.11.2020 (про зміни в держбюджеті-2020) і постановою Кабміну №1195 від 03.12.2020.
ДПС наголошувала, що згадані кошти, які надійшли до спецфонду держбюджету, не обліковуються в основній інтегрованій картці "Укрнафти" з податку на прибуток як переплата і можуть бути використані виключно в рахунок сплати грошових зобов’язань “Укрнафти” з податку на прибуток, сформованих за результатами проведених операцій з продажу газу для “Нафтогазу”.
Окружний адмінсуд м. Києва вирішив, що податківці не довели законність своєї позиції, коли відмовилися оформити висновок про повернення надміру сплачених "Укрнафтою" грошових коштів з податку на прибуток за 2020 рік у розмірі 3,27 млрд грн шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов’язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1,92 млрд грн), дивідендів за 2018 рік (965,7 млн грн) і повернення (381,85 млн грн) на банківський рахунок “Укрнафти”.
Натомість Шостий апеляційний адмінсуд вказав, що сплата авансового внесу відбулась не в рамках Податкового Кодексу ("а отже, повернення таких коштів, зарахування їх в рахунок сплати інших податкових зобов`язань за певні податкові періоди чи повернення на рахунок платника податків в рамках Податкового Кодексу не може відбуватись"), оскільки авансовий платіж був внесений відповідно до закону «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабміну №1195 і на підставі договору, укладеного між Міненерго, "Нафтогазом" і "Укрнафтою" щодо організації розрахунків відповідно до п.31-34 ст.14 закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Цитата з постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 22.02.2022:
"Сума, заявлена позивачем до повернення, є залишком коштів перерахованих з спеціального фонду Державного бюджету та яка підлягає використанню згідно з цільовим призначенням, на виконання та в порядку, передбаченим Законом №1006 та Постановою КМ України №1195 і не обліковується в основній інтегрованій картці ПАТ «Укрнафта» з податку на прибуток як переплата.
Отже, кошти у сумі 3 268 749 760,86 грн, які зараховані згідно платіжних доручень від 16 грудня 2020 №440 та №442 не є надміру сплаченими коштами, а є авансовим внеском з податку на прибуток, порядок використання яких визначено п. 14 ст.11 Закону №1006 та не може бути використаний ПАТ «Укрнафта» у інший спосіб, ніж визначено Законом №1006".
21.04.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 22.02.2022.
Нагадаємо, в кінці 2020 року Кабмін, "Нафтогаз" і "Укрнафта" провели між собою взаєморозрахунки на десятки мільярдів гривень, завдяки яким "Укрнафта" погасила свої податкові борги на 28,9 млрд грн.
Як уточнювала "Укрнафта" в своїй звітності, у грудні 2020 року вона отримала від "Нафтогазу" передоплату в сумі 12,55 млрд грн (без ПДВ) за 2,06 млрд куб м газу (видобутого ще в 2006 році) та передоплату в сумі 19,66 млрд грн (без ПДВ) за природний газ майбутнього видобутку.
"Укрнафта" зауважувала, що "зможе погасити цю передоплату в повному обсязі протягом періоду, який складає 13 років, з огляду на її поточні виробничі плани, запаси та виробничі потужності" (цитата зі звітності).
Також “Укрнафта” наголошувала, що планує продовжити вживати правові заходи та вести переговори із задіяними сторонами для стягнення платежів за решту газу, видобутого компанією і фізично переданого на зберігання до ГТС у 2007-2014 роках в обсязі 9 млрд кубів, або для отримання цього газу для подальшого продажу.
Як повідомлялося, в 2014 році суд визнав право “Укрнафти” на вказані вище 2,06 млрд куб м газу, за які “Нафтогаз” у кінці 2020 року зрештою здійснив оплату.
Наразі Госпсуд м. Києва розглядає позов "Укрнафти" до "Нафтогазу" про стягнення 9,1 млрд кубів газу, який був видобутий позивачем у 2007-2013 роках (справа №910/3660/18).
Контекст
Власником 50%+1 акція "Укрнафти" є "Нафтогаз". Як інформував міністр юстиції Денис Малюська, бенефіціарами компаній Bridgemont Ventures Limited, Littop Enterprises Limited, Bordo Management Limited, яким належить 40,1% "Укрнафти", є Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Ігор Палиця.
На початку лютого 2021 року Д. Малюська заявив, що Стокгольмський арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції для розгляду позову міноритаріїв “Укрнафти” до держави Україна про стягнення понад 6 млрд дол.
"Укрнафта" за три квартали 2021 року звітувала про прибуток 4,15 млрд грн (за цей же період минулого року був збиток 3,1 млрд грн).
Чистий дохід компанії від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у січні-вересні становив 24,96 млрд грн (за цей же період 2020 року - 16,1 млрд грн).
На кінець ІІІ кварталу-2021 активи "Укрнафти" становили 39,2 млрд грн (на початок року - 38,1 млрд грн), у т.ч. дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 8,3 млрд грн (на початок року - 6,15 млрд грн).
18.05.2021 акціонери "Укрнафти" ухвалили рішення, з якого випливало, що "Укрнафта" має сплатити акціонерам дивіденди за 2018 рік і частину прибутку за 2020 рік загалом на суму 5,8 млрд грн, з яких держбюджет мав отримати 2,9 млрд грн.
08.04.2021 Верховний Суд вирішив залишити без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 20.10.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 25.01.2021 (у справі №910/10890/19), якими було залишено без розгляду позов заступника генпрокурора (був поданий в інтересах Кабміну) до “Укрнафти” про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1,5 млрд грн у 2011-2013 роках.
04.01.2022 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків і залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 17.06.2021 (у справі №640/23620/19), яким було частково задоволено позов "Укрнафти" до Державної податкової служби і Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасовано податкові-повідомлення рішення від 16.08.2019
- №0003324203, яким компанії за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 17,85 млн грн;
- №0003334203, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 244,5 млн грн.
За інформацією "Укрнафти", на кінець І кварталу 2021 року її борг за розрахунками з бюджетом становив 1 млрд грн (на початок року - 880,3 млн грн).
У кінці березня-2021 Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав штраф на "Укрнафту" в розмірі 2,37 млрд грн, а також штраф 2,3 млрд грн - на "Укртатнафту" (Кременчуцький НПЗ; власником 43% акцій цього підприємства є "Нафтогаз"; решта акцій належать Ігорю Коломойському та його партнерам).
Разом з тим, у листопаді-2021 глава АМКУ Ольга Піщанська повідомила, що Шостий апеляційний адмінсуд відхилив скаргу АМКУ і залишив чинним рішення Окружного адмінсуду Києва, який визнав недопустимим використання матеріалів розслідування НАБУ у справі про штраф на суму 4,7 млрд грн за змову на паливному ринку між компаніями, які пов`язані з Ігорем Коломойським.
Вона нагадала, що адвокати пов`язаних з Коломойським компаній вимагали в суді заборонити комітету використовувати під час розгляду справ матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке веде Національне антикорупційне бюро.
"Це рішення апеляційної інстанції, як і попереднє в ОАСК, ми вважаємо таким, що суперечить правозастосовній практиці Верховного Суду… Чекаємо повного тексту рішення для аналізу мотивів апеляційної інстанції. Подаємо касацію і відстоюватимемо нашу правоту у Верховному Суді", – додала Піщанська.
Як інформувала "Укрнафта", в грудні 2019 року та січні 2020 року вона уклала договори зі своїми дебіторами про реструктуризацію дебіторської заборгованості за реалізовану в 2015 році сиру нафту в сумі 7,46 млрд грн. Порядок розрахунків передбачає разовий платіж у момент підписання договору про реструктуризацію за поквартальні платежі до 2024-2026 років, включаючи сплату відсотків у розмірі 14,4%. Протягом 2019-2020 років компанія отримала платежі в сумі 1,58 млрд грн.
Як писав Finbalance, 26.08.2021 Госпсуд Полтавської області відкрив провадження в справі №917/1234/21 про банкрутство ТОВ "Гарант-УТН". Згідно з судовими матеріалами, ініціатор цієї процедури - Головне управління ДПС у Полтавській області. Суд визнав вимоги податківців на 387,4 млн грн.
13.12.2021 Східний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "Гарант-УТН" та скасував ухвалу Госпсуду Полтавської області від 26.08.2021.
ТОВ "Гарант-УТН" входить у групу компаній, які в 2015 році купували нафту в "Укрнафти" та заборгованість яких на 7,5 млрд грн була реструктуризована "Укрнафтою" в грудні 2019 року на строк 3-6 років.
НАБУ заявляло про можливий зв`язок групи відповідних структур (у т.ч. "Гарант-УТН") з "приватівцями" (детективи НАБУ розслідують угоди цих структур з "Укрнафтою").
У листопаді-2021 "Укрнафта" заявила, що загальна сума відповідної погашеної заборгованості із відсотками склала 2,66 млрд грн
Додамо, що 24.05.2022 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків і залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 27.072021 та постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 30.11.2021 (у справі №640/11594/21), якими було задоволено позов "Укртатнафти" (володіє Кременчуцьким НПЗ; 56% акцій належать "приватівцям" та Олександру Ярославському, 43,05% - "Нафтогазу") до податківців та скасовано кілька податкових повідомлень-рішень від 30.12.2020, у т.ч.
- №00003920703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2,19 млрд грн (у т.ч. за податковим зобов`язанням - 1,75 млрд грн, штрафні санкції - 438,5 млн грн);
- №0003960703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1,3 млрд грн;
- №00003970703, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 491,2 млн грн.
Із судових матеріалів випливає, що претензії податківців до "Укртатнафти" стосувалися операцій компанії з придбання нафти в ТОВ "Котлас", ТОВ "Галнафта", ТОВ "ТД "Прикарпаттянафтотрейд", ТОВ "Гарант-УТН", ТОВ "Техтрейд Груп", які в 2015 році в свою чергу купували нафту в "Укрнафти" та заборгованість яких на 7,5 млрд грн була реструктуризована "Укрнафтою" в грудні 2019 року на строк 3-6 років.
Російська армія під час повномасштабної війни рф проти України неодноразово завдавала ракетні удари по Кременчуцькому НПЗ.