Верховний Суд розглянув позов "Єристівського ГЗК" Жеваго до ФГВФО на 292 млн грн

Все про економіку та фінанси

17.08.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів і скасував рішення Госпсуду м. Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 16.02.2021 (у справі №910/18801/16), якими було задоволено позов ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” до ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і зобов’язано представника ФГВФО включити в реєстр вимог кредиторів банку вимоги позивача на 291,6 млн грн у сьому чергу (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

Суд касаційної інстанції передав цю справу на новий розгляд у Госпсуд м. Києва.

Згідно з судовими матеріалами, раніше ліквідатор банку "Фінанси та кредит" визнав вимоги ТОВ “Єристівський ГЗК” на 42,5 млн грн і включив їх у дев’яту чергу (як вимоги пов’язаної особи). А решта вимог були відхилені, з огляду на списання відповідних коштів у рамках погашення компанією (як поручителем) заборгованості низки структур, пов’язаних з Костянтином Жеваго (був власником банку “Фінанси та кредит”).

Суди першої та апеляційної інстанції вирішили, що відповідні кошти були списані неправомірно, оскільки матеріали справи не містять доказів, які свідчать, що банк “Фінанси та кредит” повідомляв ТОВ "Єристівський ГЗК" про невиконання ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю» та ТОВ «Кременчуцький шкірзавод» зобов`язань за кредитними договорами.

Також на думку Госпсуду м. Києва, “відсутні належні та допустимі докази на підтвердження пов`язаності позивача з банком, а тому неправомірним є рішення Фонду про включення кредиторських вимог позивача до дев’ятої, а не сьомої черги задоволення вимог” (цитата).

Північний апеляційний госпсуд погодився з цим висновком: “Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження пов`язаності позивача з банком, а відтак рішення Фонду про включення кредиторських вимог позивача до дев’ятої черги є неправомірним, і в даному випадку, зобов`язання місцевим господарським судом включити вимоги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги відповідають приписам ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність"” (цитата).

Натомість Верховний Суд звернув увагу на аргумент ФГВФО, що власником ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" є особа, якій належав банк "Фінанси та кредит", "однак судами попередніх інстанцій, в порушення приписів статей 238, 282 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано та не відхилено зазначені доводи" (цитата).

Суд касаційної інстанції наголосив, що передчасними є висновки судів нижчих інстанцій про наявність підстав для включення вимог ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги.

Разом з тим, Верховний Суд погодився з висновком про необхідність визнання вимог ТОВ "Єристівський ГЗК" у розмірі 291,6 млн грн, оскільки, за оцінками суду, матеріали справи не містять доказів повідомлення банком "Фінанси та кредит" позивача про невиконання "Стаханівським заводом технічного вуглецю" і "Кременчуцьким шкірзаводом" зобов`язань за кредитними договорами. "Отже, строк виконання зобов`язань позивача не настав, а відтак у ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" було відсутнє право на договірне списання раніше встановленого строку", - констатував суд касаційної інстанції.

Раніше в групі Ferrexpo (контролює у т.ч. Єристівський ГЗК і Полтавський ГЗК) публічно стверджували, що на її рахунках в банку «Фінанси та кредит» напередодні визнання його неплатоспроможним було 174 млн дол.

У серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – НБУ повідомляв, що цей банк зменшив обсяг кредитів пов`язаним особам на 3,6 млрд грн. Дещо згодом тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева додала, що це сталося через "згортання" за рахунок великого депозиту (називалася сума 4 млрд грн).

У липні 2017 року прес-служба Нацбанку уточнювала, що в серпні 2015 року “здійснено (часткове) погашення кредитної заборгованості 8 позичальників, власником яких був К.Жеваго, [перед банком “Фінанси та кредит”] на загальну суму 3,3 млрд грн в основному за рахунок коштів трьох гірничо-збагачувальних комбінатів, підконтрольних Ferrexpo” (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, 31.10.2019 Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного госпсуду (в справі №910/19560/16), якою було задоволено позов ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» і зобов’язано ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і Фонд гарантування включити вимоги компанії-позивача на 3,9 млрд грн у реєстр вимог кредиторів банку, причому - в сьому чергу (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

Суд касаційної інстанції передав цю справу на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, кредиторські вимоги ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” в обсязі 485 млн грн спершу були включені Фондом гарантування в дев`яту чергу вимог кредиторів (вимоги пов’язаних осіб) - з огляду на пов’язаність “Полтавського ГЗК” і банку “Фінанси та кредит” через їх спільного бенефіціара - Костянтина Жеваго.

Розбіжність у сумах (3,9 млрд грн та 485 млн грн) зумовлена тим, що за твердженням ФГВФО, в серпні 2015 року кошти з депозитів “Полтавського ГЗК” (входить у групу Ferrexpo) - на підставі укладених ним з банком договорів поруки - були перераховані для погашення простроченого боргу за кредитами ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю», ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Промінек», ПАТ «АвтоКраз», ТОВ «Восток Руда», ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ТОВ «ТД» Вагонзавод», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Етьєн Вест», ПАТ "Херсонський завод карданних валів".

21.04.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 25.06.2020 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 19.01.2021 (у справі №910/14646/19), якими скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до ФГВФО про “перенесення” його кредиторських вимог до банку “Фінанси та кредит” на 18,2 млн грн з дев’ятої черги (вимоги пов’язаних осіб) у сьому чергу (вимоги юросіб, які не є інсайдерами / пов’язаними особами).

Суди вказали, що кінцевим бенефіціаром банку “Фінанси та кредит” був Костянтин Жеваго, а одна з його компаній, яка фігурувала в структурі власності банку (Lavoy Alliance Limited), - один з акціонерів ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.

Крім того, суди звертали увагу, що саме ж правління банку “Фінанси та кредит” визнавало ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ” пов’язаною особою.

У жовтні 2020 року ФГВФО продав пул активів банку “Фінанси та кредит”, у який увійшли права кредитної вимоги на 11,5 млрд грн за 45,1 млн грн для фінкомпанії "Фінтакт", в якої простежувався зв’язок з оточенням К. Жеваго. Частина відповідних кредитів фігурує в згаданій історії з погашенням позик за рахунок депозитів Ferrexpo.

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 22.02.2019, поліція в рамках кримінального провадження №12016100100005544 розслідувала відсутність у збанкрутілому банку “Фінанси та кредит” оригіналів договорів поруки, поручителями за якими були “Полтавський ГЗК”, “Єристівський ГЗК” та інші компанії, підконтрольні К. Жеваго.

НБУ повідомляв, що сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку "Фінанси та кредит" - близько 22 млрд грн (понад 70% портфелю). Балансова вартість активів банку К. Жеваго становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").

За даними Фонду гарантування, вкладникам "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсації на 9,96 млрд грн.

За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг банку “Фінанси та кредит” по рефінансу становив 6,7 млрд грн.

15.07.2021 ДБР повідомило, що К. Жеваго оголошений в міжнародний розшук.