Верховний Суд розглянув позов уряду Грузії до Промінвестбанку на 6,8 млн євро

Все про економіку та фінанси

13.10.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Промінвестбанку в справі №910/6915/19 та скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено позов Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Промінвестбанку та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 6,8 млн євро.

Верховний Суд відправив цей спір на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, свої вимоги уряд Грузії обгрунтовує припиненням контракту на будівництво ділянки дороги Самтредія-Гріголеті Лот 1-км. 0+000-км. 11+500, який у грудні 2013 року він уклав з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком". Промінвестбанк надавав банківську гарантію по відповідній угоді (як забезпечення виконання підрядником своїх зобов`язань).

Позиція Промінвестбанку полягає в тому, що Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії не підтвердив порушення божником зобов`язань за контрактом.

Госпсуд м. Києва та Північний апеляційний госпсуд, розглядаючи цю справу, констатували наявність у Промінвестбанку безвідкличного зобов`язання у разі отримання письмової вимоги сплатити суму гарантійного платежу без подання будь-яких інших підтверджуючих документів невиконання основного зобов`язання, що безпосередньо вбачається зі змісту гарантії.

Натомість Верховний Суд з цього приводу зазначив таке:

"Колегія суддів дійшла висновку, що як судом першої інстанції, який не дослідив наявні у справі докази з метою ідентифікації вимоги Бенефіціара, так і судом апеляційної інстанції, який взагалі не розглянув клопотання відповідача про витребування доказів, при прийнятті оскаржених судових рішень не було повною мірою дотримано принципів рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, відтак не забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд.

<...> У зв`язку з тим, що судами не досліджено підстави первісного позову та докази у підтвердження заявлених позовних вимог Верховний Суд в силу встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення щодо суті спору та вважає за доцільне застосувати повноваження, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції".

Контекст

Як писав Finbalance, 09.08.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії й залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 10.12.2020 (у справі №910/9928/19), якими скаржнику знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до Промінвестбанку про стягнення 18,4 млн євро (522,7 млн грн)

Свої вимоги позивач обгрунтовував настанням гарантійного випадку за банківською гарантією №GA/13/2106/SS від 12.12.2013, яка була видана Промінвестбанком на забезпечення виконання підрядником (ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком") зобов`язань за контрактом з Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на виконання робіт з будівництва ділянки дороги Самтредія - Гріголеті Лот 1 - км. 0+000-км.11+500.

Згідно з судовими матеріалами, позивач перерахував на рахунок Промінвестбанку авансовий платіж у розмірі 19,9 млн євро для подальшого перерахування на рахунок ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", відкритий у Промінвестбанку.

Як зазначалося, 05.12.2017 у зв`язку з неповерненням підрядником авансового платежу відповідно до умов контракту, Міністерство регіонального розвитку та інфраструктури Грузії звернулося до Промінвестбанку з вимогою щодо виконання банківської гарантії на загальну суму 18,2 млн євро.

14.12.2017 Промінвестбанк надіслав відповідь на вимогу, відповідно до якої відмовився виконати умови банківської гарантії у зв`язку з відсутністю довідки з банку позивача з підтвердженням, що авансовий платіж був зарахований на визначений рахунок “Альткому” в Промінвестбанку, а також посилаючись на використання позивачем факсимільного відтворення підпису при оформленні вимоги щодо виконання банківської гарантії.

16.02.2018 банк позивача листом підтвердив, що авансовий платіж був перерахований на кореспондентський рахунок Промінвестбанку для подальшого перерахування на рахунок ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

31.05.2019 рішенням Шевченківського райсуду м. Києва заяву позивача про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а саме - щодо розкриття Промінвестбанком інформації щодо фактичного зарахування авансового платежу на підставі контракту на рахунок “Альткому”, відкритий у Промінвестбанку, було задоволено. Однак, як стверджує позивач, відповідач відмовляється виконувати вказане судове рішення.

З огляду на це, Міністерство регіонального розвитку та інфраструктури Грузії вказувало, що Промінвестбанк “систематично ухиляється від виконання банківської гарантії, що, в свою чергу, порушує права та законні інтереси позивача” (цитата).

Натомість Верховний Суд зазначив таке:

"Оскільки звертаючись до Відповідача з вимогою платежу, Позивач не надав відповідну довідку з банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок принципала, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відмовляючи у здійсненні платежу по гарантії повернення авансу через визнання неналежною вимоги платежу по гарантії з причини ненадання зазначеної довідки, Відповідач діяв добросовісно, дотримуючись основних засад цивільного законодавства.

Скаржник не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права до встановлених обставин як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень".

Додамо, що 30.04.2021 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/5680/21 за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Промінвестбанку про стягнення 19,89 млн євро.

Як третя особа в цій справі фігурує ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

Як писав Finbalance, в минулі роки Промінвестбанк подав позови до компаній, пов’язаних з групою “Альтком”, на суму під 10 млрд грн.

22.10.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №905/2508/15, якими було задоволено позов Промінвестбанку та стягнуто з компанії-скаржника (як поручителя ТОВ «Снабтрейдкомпані») 62,7 млн дол заборгованості за договором кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013.

22.12.2018 Госпсуд Донецької області видав наказ про примусове виконання рішення в справі №905/2368/15 про стягнення 64,3 млн дол з "Снабтрейдкомпані" на користь Промінвестбанку (перед цим - 29.11.2018 - Східний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу "Снабтрейдкомпані" та залишив без змін рішення Госпсуду Донецької області від 12.09.2018, яким частково було задоволено позов Промінвестбанку та вирішено стягнути з ТОВ "Снабтрейдкомпані" вказану суму на підставі згаданого кредитного договору).

Значну частину боргів групи "Альтком" (на мільярди гривень) Промінвестбанк зі значним дисконтом переуступив для російської компанії ТОВ "КапиталЮгИнвест", яка пов`язана з російською держкорпорацією "Внєшекономбанк" (ВЕБ.РФ; власник Промінвестбанку).

Промінвестбанк повідомляв у своїй звітності, що на початку 2017 року він за погодженням з НБУ передав кредитний портфель юросіб на 5,8 млрд грн для “Внєшекономбанку” в рамках погашення міжбанківських позик.

У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" вказані Олександр Тісленко та компанія Altcom Global N.V.

Раніше група «Альтком» називала Олександра Тісленка та Сергія Павлічева своїми кінцевими бенефіціарами, тоді як спостерігачі неофіційно пов’язували цю групу в т.ч. з Борисом Колесніковим (віце-прем’єр в уряді Азарова, який курував підготовку до Євро-2012), однак він це спростовував.

Підставою для припущень щодо пов`язаності групи з Б. Колесніковим стало те, що під час підготовки України до "Євро-2012" "Альтком" отримав багато великих держзамовлень на будівництво аеропортів, стадіонів, доріг тощо, часто - за процедурою закупівлі в одного учасника (за підрахунками «Наших грошей», йшлося про 13 млрд грн).

Водночас у 2019 році з`явилися сигнали про можливі зв`язки "Альткома" з Рінатом Ахметовим (близьким до якого є Б. Колесніков).

У квітні 2021 року повідомлялося, що НАБУ і САП вручили підозру О. Тісленку.