Верховний Суд розглянув "кримський" спір між Приватбанком і "Фінілоном"

Все про економіку та фінанси

14.09.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Приватбанку та скасував постанову Центрального апеляційного госпсуду від 01.06.2021 (у справі №904/1721/20), якою на вимогу ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" було скасовано рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 12.11.2020 про задоволення позову Приватбанку до фінкомпанії “Фінілон” та внесення зміни до договору про переведення боргу від 17.11.2014, укладеного між позивачем і відповідачем.

Верховний Суд вирішив передати цю справу на новий розгляд в Центральний апеляційний госпсуд.

Як зазначається в судових матеріалах, згідно з договором про переведення боргу від 17.11.2014, Приватбанк перевів, а “Фінілон” прийняв на себе виконання зобов’язань щодо сплати кредиторам (вкладникам) грошових коштів, розміщених ними на підставі депозитних договорів та договорів банківського обслуговування, які були укладені структурними підрозділами Приватбанку на території Криму (до його окупації Росією у 2014 році).

“На виконання умов укладеного договору, позивачем було переведено відповідачу грошові зобов`язання на суму 8 237 824 415,02 грн. та відповідно перераховано грошові кошти у розмірі 8 237 824 415,02 грн”, - йдеться в судових матеріалах. Як уточнюється, це “підтверджується відповідними платіжними дорученнями” (цитата).

У ході судового процесу Приватбанк зазначав, що відповідно до п. 4.5 договору, з моменту його підписання ТОВ "ФК "Фінілон" набув статус боржника за договорами, вказаними у додатку №1 до договору про переведення боргу. Разом з тим, за твердженням Приватбанку, після переведення боргу, “Фінілон” не виконував свої зобов`язання з виплати коштів вкладникам по депозитним договорам та власникам банківських поточних рахунків, внаслідок чого частиною вкладників, починаючи з 2014 року, були ініційовані судові провадження щодо стягнення з Приватбанку коштів за відповідними договорами, зобов`язання за якими вже були переведені на “Фінілон”.

Госпсуд Дніпропетровської області своїм рішенням від 12.11.2020 визнав укладеною додаткову угоду (від 10.01.2020) до договору про переведення боргу від 17.11.2014, в якій визначено, що “Фінілон” має повернути Приватбанку 39,5 млн грн, які Приватбанк на підставі судових рішень виплатив 110 кримським вкладникам.

Натомість Центральний апеляційний госпсуд у постанові від 01.06.2021, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову Приватбанку, зазначив, що "належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про стягнення з ТОВ "ФК "Фінілон" коштів по тих депозитних договорах та договорах банківського обслуговування, по яких судами України постановлені судові рішення про стягнення коштів з АТ “КБ “ПриватБанк”, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації вказаного права", а "обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові" (цитати).

У свою чергу Верховний Суд, скасовуючи постанову Центрального апеляційного госпсуду, вирішив, що Приватбанк обрав спосіб захисту, "який здатен ефективно поновити порушені права у разі задоволення позову" (цитата).

Ще пряма мова з рішення суду касаційної інстанції:

"Висновки апеляційного суду про неефективність обраного позивачем способу захисту прав з посиланням на те, що задоволення вимог у цій справі не призведе до повернення відповідачем коштів банку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці висновки ставляться в залежність від припущення суду про неналежну поведінку відповідача щодо виконання умов додаткової угоди в разі задоволення позову. Втім, судове рішення, за змістом положень процесуального законодавства, не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин. У зв`язку з викладеним, посилання апеляційного суду на невідповідність цього способу захисту принципу процесуальної економії, колегія суддів вважає недоречним.

Крім того посилання суду на неефективність способу захисту з підстав відсутності у запропонованих змінах умов, які містять зобов`язання для ТОВ "ФК "Фінілон" щодо повернення банку грошових коштів, які були ним виплачені замість нового боржника, є таким, що не відповідає матеріалам справи, адже зміст запропонованих позивачем змін до договору про переведення боргу містить таке зобов`язання для ТОВ "ФК "Фінілон".

<...> Cаме лише посилання суду апеляційної інстанції на те, що належним способом захисту прав у спірних правовідносинах буде звернення до суду з вимогами про стягнення з ТОВ "ФК "Фінілон" коштів по тих депозитних договорах та договорах банківського обслуговування, по яким судами України постановлені судові рішення про стягнення коштів з банку, без визначення судом правової природи спірної суми, правової підстави її стягнення та без зазначення конкретного способу захисту порушеного права визначеного законом або судом, не може свідчити про дотримання апеляційним судом вимог процесуального законодавства щодо встановлення належності обраного позивачем способу захисту.

Отже, суд апеляційної інстанції безпідставно визначив обраний позивачем спосіб захисту порушених, на його думку, прав неефективним, у зв`язку з чим, дійшов передчасних висновків про відмову в позові не розглянувши спір по суті його вимог".

Контекст

Як писав Finbalance, за даними Приватбанку, після 2014 року (тобто в період після окупації Росією Криму) на підставі судових рішень він виплатив кримським вкладникам 750 млн грн (включаючи відсотки і штрафи), “попри те, що зобов`язання з виплати сум за такими депозитами було передано третій особі” (цитата).

“Сума, яку третя особа відшкодувала банку за відповідними депозитами, сплаченими банком, становить 32 млн грн. Компенсацію банк отримував у період до націоналізації протягом 2014-2016 років”, - уточнював Приватбанк у звітності.

За його інформацією, на кінець 2020 року до банку було заявлено ряд позовних вимог вкладниками стосовно повернення депозитів (включаючи відсотки, штрафи та штрафні санкції), що наразі перебувають у провадженні судів України на загальну суму 1,193 млрд грн.

“Під час вирішення цих спорів, у звітному періоді [в 2020 році] деякими судами було вказано на обставини недійсності (нікчемності) однієї із угод переведення боргу між Банком та третьою особою на суму 8,215 млрд грн. Банк оскаржив або найближчим часом у встановлені процесуальні строки оскаржить рішення у цих справах до Верховного Суду або судів апеляційної інстанції”, - констатував Приватбанк.

Він додавав, що на кінець 2020 року мав “умовне зобов`язання в розмірі 5,72 млрд грн (2019 рік: 6,03 млрд грн), пов`язане з припиненням своєї діяльності в Криму, що є непогашеною сумою рахунків клієнтів у Криму при припиненні операцій (тобто станом на листопад 2014 року) за вирахування суми виплаченої та зарезервованої. Імовірність відтоку ресурсів для погашення цих зобов`язань не може бути належним чином оцінена, а обсяг таких зобов`язань не може бути достовірно виміряний банком" (цитата).

На кінець 2013 року на території наразі окупованого Росією Криму працювало 337 відділень, 483 банкомати та 773 терміналів самообслуговування Приватбанку.

15.04.2014 року Верховна Рада України прийняла закон про окуповані території. Крім того, розпорядження НБУ, прийняте 06.05.2014, фактично забороняло українським банкам здійснювати свої операції в Криму.

Як інформував Приватбанку у звітності, в 2014-2016 років він уклав угоди з третіми особами про переведення заборгованості перед клієнтами (депозити та поточні рахунки) та продаж активів, зокрема:

- дві угоди про переведення боргу, за якими банк перерахував суму заборгованості перед клієнтами в Криму у розмірі 8,215 млрд грн у 2014 році (згідно з окремою фінансовою звітністю Банку за 2014 рік) та 7 млн грн у 2016 році. “Для отримання згоди вкладників на переведення боргу, банк розмістив на своєму інтернет-порталі (сайті) повідомлення про переведення, в якому було вказано порядок дій у разі незгоди вкладника з таким переведенням. Заперечень вкладників у передбачений у повідомленні строк банк не отримав”, - зазначав Приватбанк;

- п`ять договорів відступлення права вимоги, за якими банк передав свої вимоги за кредитами, виданими банком фізичним та юридичним особам у Криму, в розмірі 13,622 млрд грн (включаючи штрафи та штрафні санкції). Балансова сума таких позик на дату відступлення склала 6,274 млрд грн (згідно з окремою фінзвітністю банку за 2014 рік: валова вартість 7,508 млрд грн за вирахуванням резерву в розмірі 1,234 млрд грн);

- договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна банку, розташованих у Криму;

- договір на обслуговування переданих позик, який тягне за собою зобов’язання банку стягувати виручку за переданими кредитними контрактами та передавати їх третій особі.

Відповідно, банк припинив визнання як активів, так і зобов`язань, переданих третій стороні. Банк визнав чистий збиток після припинення діяльності банку в Криму у 2014 році 155 млн грн.

У 2017 році вже екс-глава правління націоналізованого Приватбанку Олександр Шлапак зазначав, що активи банку в розмірі близько 14 млрд грн в Криму були конфісковані російською окупаційною адміністрацією, “а вкладники приблизно на 10 млрд грн залишилися” (цитата).

При цьому в 2017 році в НБУ заявляли, що після захоплення Росією Криму Приватбанк перевів свої кримські активи та пасиви “на дочірню структуру – компанію «Фінілон»” (цитата). За тодішніми даними регулятора, йшлося “про близько 8 млрд грн кредитів і депозитів". Окремо наголошувалося, що "на момент націоналізації [Приватбанку в грудні 2016 року] на балансі банку не було жодних кримських активів і жодних кримських зобов’язань” (цитата).

Про кримську нерухомість, яку НБУ відсудив у "приватівських" структур (у т.ч. у "Фінілона") та яку захопили російські окупанти, - тут.