Верховний Суд наказав розглянути позов ФГВФО до Демчака й екс-топів Ерде Банку

Все про економіку та фінанси

05.08.2021 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 15.12.2020 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 25.02.2021 (у справі №910/19584/20), якими Фонду було повернуто позов до колишніх посадовців "Ерде Банку" про солідарне стягнення 137,5 млн грн.

Суд касаційної інстанції передав цю справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження за позовом ФГВФО.

Cеред відповідачів фігурує в т.ч. Руслан Демчак - екс-акціонер цього банку, екс-нардеп і екс-заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачами, які входили до керівних органів банку, "приймались необґрунтовані рішення щодо кредитування прямо чи опосередковано пов`язаних із власниками банку позичальників, без оформлення будь-якого забезпечення (або забезпечення, співмірного із сумою кредиту), з надмірною концентрацією кредитного ризику та безпідставного продовження строків виданих кредитів, що призвело до завдання банку збитків на суму 137 454 309,83 грн" (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції вирішили, що ФГВФО, подавши вказаний позов, порушив правила об`єднання позовних вимог.

Натомість Верховний Суд з цього приводу зазначив таке:

"Суди попередніх інстанцій посилались на те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням і є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків, що унеможливлює об`єднання позовних вимог відповідно до ст. 173 ГПК навіть у разі, якщо позивач об`єднав суму завданих збитків в одну суму.

<...> З матеріалів справи вбачається, що спільною підставою для звернення Фонду з позовом у цій справі є неналежне виконання посадовими особами органів управління Банку своїх посадових обов`язків, внаслідок чого, за твердженням позивача, Банку було завдано збитки.

При цьому із позовних вимог та мотивувальної частини позовної заяви не вбачається різниці в суб`єктному складі відповідачів, які приймали рішення по кожному із договорів.

Заявлені позивачем вимоги до п`яти відповідачів пов`язані між собою поданими доказами в частині необхідності дослідження обставин настання неплатоспроможності банку, проведених банківських операцій та їх впливу на фінансове становище банку в цілому.

Позовні вимоги Фонду до п`яти відповідачів - фізичних осіб (які входили до органів керівництва Банку) пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів - солідарне стягнення завданих збитків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 були зроблені висновки щодо необхідності розгляду у межах однієї справи позовних вимог, поданих Фондом відповідно до ст. 58 Закону "Про банки і банківську діяльність", до 14 пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами двох різних органів управління банку (наглядової ради та правління).

<...> Зазначене дає підстави вважати, що Фонд не порушив правил об`єднання позовних вимог, передбачених ч. 1 ст. 173 ГПК, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність повернення Фонду позовної заяви і доданих до неї документів на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК”.

"Ерде Банк" був відправлений на ліквідацію ще в січні 2013 року. Відповідний процес завершився в листопаді 2018 року.

Як писав Finbalance, у 2018 році ФГВФО подавав позов до екс-топ-менеджерів "Ерде Банку" про відшкодування шкоди в розмірі 587 млн грн.

Серед відповідачів був у т.ч. Р. Демчак.

У 2012 році Р. Демчак балотувався у Верховну Раді по округу у Вінницькій області. На фоні конфлікту з окремими представниками тодішньої влади на кілька місяців він опинився в СІЗО (правоохоронці закидали йому організацію схем з легалізації коштів), що зрештою, слід розуміти, поглибило виклики для "Ерде Банку" та супроводжувалося виведенням фінустанови з ринку.

У квітні 2018 року Фонд гарантування повідомляв, що вкладники "Ерде Банку" в межах гарантійної суми отримали компенсації на 457,8 млн грн.

Затверджена Фондом балансова вартість активів банку - 1,1 млрд грн, а оціночна - 246,3 млн грн.

“Така значна відмінність у цифрах пов’язана, у тому числі із тим, що, приміром, ще до визнання неплатоспроможним банком надавалися кредити обмеженому колу контрагентів. На початок серпня 2012 року загальна заборгованість цих позичальників склала 484,88 млн грн, що становило 70,38% від усього кредитного портфеля юросіб. При цьому майже 44% цих кредитів – бланкові, за іншими – вартість застави не покривала фактичний обсяг заборгованості.

У рамках ліквідаційної процедури надходження до банку від продажу активів склали 131,00 млн грн. Надходження від погашення кредитів та відсотків за кредитами склали 39,65 млн грн.

У ході ліквідації подано 41 заяву до правоохоронних органів щодо виявлених під час роботи у банку фактів порушення законодавства на загальну суму 785,06 млн грн.

Крім того, Фондом пред’явлено вимоги на суму 587 046 174,11 грн до 23 пов’язаних з банком осіб, дії або бездіяльність яких призвели до заподіяння кредиторам та банкам шкоди”, - йшлося в офіційному повідомленні ФГВФО.

У лютому 2018 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив Руслану Демчаку сконцентрувати понад 50% акцій РВС Банку. Тоді ж надано дозвіл Олександру Стецюку на придбання більше 25% акцій РВС Банку, а також на отримання ним в управління від Р. Демчака понад 50% акцій банку на підставі договору управління корпоративними правами.

РВС Банк був створений в серпні 2015 року на базі неплатоспроможного Омега Банку і куплений “Українською бізнес-групою” (UBG), яку, як повідомлялося, контролював Р. Демчак і яка володіла "Ерде Банком". У листопаді 2016 року НБУ скасував статус РВС Банку як перехідного банку та надав йому повну банківську ліцензію.

На 01.01.2021 власником 99% акцій РВС Банку значився Олександр Стецюк, а власником 1% акцій - Руслан Демчак.

Контекст

Як писав Finbalance, 28.07.2021 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів і скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто його позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн.

Серед відповідачів - Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.

Верховний Суд передав цю справу в Госпсуд м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження.

25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду задовольнила позов Фонду гарантування вкладів до керівників збанкрутілого банку “Укоопспілка” (в справі №910/11027/18) та вирішила солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача 77 млн грн.

ФГВФО зазначав, що "це перше остаточне судове рішення в цій категорії справ, яке має сформувати правозастосовчу практику, а також відновить розгляд ще 36 аналогічних справ про відшкодування шкоди пов’язаними особами щодо інших банків”.

“Фондом гарантування ініційовано 64 аналогічні справи до 774 відповідачів (акціонери та пов’язані особи неплатоспроможних банків) на загальну суму понад 97,2 млрд грн, 36 з яких було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи Укоопспілки”, - констатував Фонд гарантування.

16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ФГВФО та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

18.05.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 01.02.2021 (у справі №910/9851/20), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх керівників банку “Траст” про відшкодування шкоди в розмірі 395 млн грн, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок “неналежного виконання відповідачами своїх трудових зобов`язань” - веденням “ризикованої діяльності, що суперечила інтересам банку “Траст” і його кредиторів” (цитата).

04.03.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 24.09.2020 (у справі №910/12930/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів правління, спостережної ради, кредитного комітету банку “Даніель” про стягнення 1,13 млрд грн.

11.01.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів і залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.08.2020 у справі №903/515/20, якою Фонду було повернено позовну заяву до 9 фізосіб про стягнення 123,3 млн грн шкоди, яка, як вважає ФГВФО, була завдана “Західінкомбанку”.

10.06.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 16.01.2020 (в справі №910/15260/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів спостережної ради, правління, кредитного комітету збанкрутілого банку “Стандарт” про стягнення 764 млн грн шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок нестачі майна банку для покриття вимог кредиторів й через неправомірні дії відповідачів.

19.02.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО на рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2019 (в справі №910/12803/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди.

24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ФГВФО в справі №910/10888/18 та скасував рішення госпсудів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передавав цю справу на розгляд у Госпсуд м. Києва, який повернув позов ФГВФО без розгляду.

Також ФГВФО подавав цивільний позов до екс-посадовців банку “Форум” на 1,99 млрд грн (справа №757/75153/17-ц). Навесні 2018 року Печерський райсуд м. Києва відмовився задовольнити ці вимоги Фонду. Згодом Апеляційний суд м. Києва скасував вказане рішення, обгрунтовуючи порушенням підсудності справи. Рішення суду апеляційної інстанції було залишене без змін Верховним Судом у вересні-2019.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).