Верховний Суд: Лагун має погасити борг перед Укрексімбанком на $39 млн

Все про економіку та фінанси

27.10.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Миколи Лагуна та залишив без змін рішення Печерського райсуду м. Києва від 19.03.2019 і постанову Київського апеляційного суду від 29.10.2019 (у справі №757/3996/15-ц), якими було задоволено позов Укрексімбанку та вирішено стягнути з М. Лагуна (як поручителя) заборгованість в розмірі 38,3 млн дол та 19,3 млн грн за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву.

При цьому суди відхилили зустрічний позов М. Лагуна до Укрексімбанку про визнання договору поруки недійсним.

Як третя особа в цьому спорі фігурує ТОВ “Марількомфрукт” (попередня назва - ТОВ «Агроновоком»).

Ця компанія була визнана банкрутом постановою Госпсуду Миколаївської області від 24.05.2016. Ухвалою цього ж суду від 13.07.2016 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Марількомфрутк" з вимогами Укрексімбанку на 1,32 млрд грн (з них 1,15 млрд грн – вимоги четвертої черги; 173 млн грн – вимоги шостої черги).

У судових матеріалах з посиланням на дані ліквідатора ТОВ «Марількомфрукт» вказувалося на зменшення балансового розміру оборотних активів компанії з 581,6 млн грн на кінець 2014 року до 6 тис грн на 17.02.2016. Причому, як констатувалося, ліквідатор «не надав жодних доказів про встановлення причин такого зменшення більш ніж на півмільярда гривень активів боржника».

ТОВ «Марількомфрукт» (ТОВ «Агроновоком») фігурувало принаймні у двох кримінальних провадженнях – №12014100000000703 (щодо виведення рефінансування з Дельта Банку на 4,1 млрд грн за співучасті зі службовими особами Нацбанку) та №42016000000002237 (щодо можливого ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 22.08.2019, СБУ здійснювало досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017150030000186 від 14.01.2017 за ст. 190 Кримінального кодексу (Шахрайство).

Згідно з судовими матеріалами, за даними слідства, “невстановлені особи шляхом обману з використанням ТОВ «Агроновоком» та кіпрської компанії «Rabiturna Limited» шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву на користь компаній «Cargill Siternational SA» та «Cargill Incorporated Petroleum Trading» (компанії групи Cargill - акціонер АТ «Дельта Банк») за договором про кредитування №151311К25 від 29.12.2011 протягом 2013 року заволоділи коштами ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особливо великих розмірах на суму 1 321 380 201,53 грн” (цитата).

Як писав Finbalance, 20.03.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Антоніни Лагун (сестра Микола Лагуна) та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №756/3931/15-ц, якими було задоволено позов Укрексімбанку та в рахунок погашення боргу ТОВ "Марількомфрукт" в сумі 38,3 млн дол і 19,5 млн грн стягнуто 1,2 млн грн з Антоніни Лагун шляхом звернення стягнення на її три квартири (площа яких 86,9 кв. м; 15,3 кв. м; 30,1 кв. м).

15.08.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ “Крем-1” (раніше серед бенефіціарів значилася Антоніна Лагуна) та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій в справі №910/21950/15, якими було звернено стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ «Крем-1» в рахунок погашення боргу ТОВ "Марількомфрукт перед Укрексімбанком за договором кредитування №151311К25 від 29.12.2011. Предмет іпотеки – земельні ділянки на 28,45 га у Київській області (Києво-Святошинський район, с. Білогородка), цільове призначення – під забудову.

Про мільярдні борги М. Лагуна перед Ощадбанком - тут.

Довідково

У жовтні 2021 року Офіс генпрокурора повідомив, що Печерський райсуд м. Києва відмовився взяти під варту колишнього мажоритарного акціонера Дельта Банку Миколу Лагуна, який підозрюється в розтраті 1 млрд грн, із заставою в такому ж розмірі й обрав йому цілодобовий домашній арешт (до 11 грудня).

Як зазначалося, прокурори Офісу генпрокурора подали в суд клопотання про обрання стосовно колишнього власника Дельта Банку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 1 млрд грн.

Нагадаємо, НБУ відсудив у Миколи Лагуна низку земельних ділянок в рахунок погашення боргу Дельта Банку по рефінансуванню. Раніше Нацбанк інформував, що М. Лагун був майновим поручителем по боргам Дельта Банку по рефінансу на 766,9 млн грн. На початок грудня 2019 року загальний борг Дельта Банку по рефінансуванню був 4,9 млрд грн.

16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут.

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому Фонд гарантування заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

ФГВФО виплатив компенсації вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат).