Верховний Суд: ФГВФО затягнув з подачею позову до Лагуна і екс-топів Дельта Банку

Все про економіку та фінанси

23.07.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Фонду гарантування вкладів і ліквідатора Дельта Банку та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №826/17810/18, якими було задоволено позов вкладника збанкрутілого Дельта Банку, визнано протиправною бездіяльність ФГВФО і ліквідатора Дельта Банку та зобов`язано відповідачів подати позов до власників істотної участі й посадових осіб Дельта Банку.

У ході судового процесу ФГВФО зауважував, що законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» "передбачено право, а не обов`язок Фонду звернутися з відповідними позовами до пов`язаних із банком осіб" (цитата). При цьому Фонд запевняв, що впродовж тривалого часу він здійснював "юридично значимі й обов`язкові дії, які були об`єктивно необхідними" для реалізації вказаного права.

У свою чергу ліквідатор Дельта Банку висловлював думку, що подача таких позовів можлива після встановлення нестачі майна банку для погашення вимог кредиторів, причому лише після закінчення ліквідаційної процедури. Разом з тим, він констатував, що зрештою у 2019 році позов був поданий.

Натомість Верховний Суд звернув увагу, що ліквідація Дельта Банку тривала кілька років, а позов до власників істотної участі та посадових осіб Дельта Банку був поданий вже після того, як вкладник Дельта Банку звернувся до суду з позовом проти ФГВФО. З огляду на це, суд касаційної інстанції визнав бездіяльність ФГВФО протиправною.

Разом з тим, Верховний Суд повідомив, що "в матеріалах справи містяться докази звернення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банку» до правоохоронних органів щодо можливих епізодів вчинення злочинів посадовими особами та власниками істотної участі у банку" (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, 16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

Вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг Дельта Банку по рефінансу на початок грудня-2019 становив 4,9 млрд грн.

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут, про позов Укрексімбанку - тут, Ощадбанку - тут.

Довідково

25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду задовольнила позов Фонду гарантування вкладів до керівників збанкрутілого банку “Укоопспілка” (в справі №910/11027/18) та вирішила солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача 77 млн грн.

ФГВФО зазначав, що "це перше остаточне судове рішення в цій категорії справ, яке має сформувати правозастосовчу практику, а також відновить розгляд ще 36 аналогічних справ про відшкодування шкоди пов’язаними особами щодо інших банків”.

“Фондом гарантування ініційовано 64 аналогічні справи до 774 відповідачів (акціонери та пов’язані особи неплатоспроможних банків) на загальну суму понад 97,2 млрд грн, 36 з яких було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи Укоопспілки”, - констатував Фонд гарантування.

27.01.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів на ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про стягнення 1,48 млрд грн (серед відповідачів - у т.ч. екс-в.о. глави правління банку Катерина Рожкова, яка наразі є першим заступником глави НБУ).

26.02.2021 Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11027/18 (за згаданим вище позовом ФГВФО до екс-керівників банку “Укоопспілка” про стягнення 76,9 млн грн заподіяної шкоди).

18.05.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 01.02.2021 (у справі №910/9851/20), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх керівників банку “Траст” про відшкодування шкоди в розмірі 395 млн грн, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок “неналежного виконання відповідачами своїх трудових зобов`язань” - веденням “ризикованої діяльності, що суперечила інтересам банку “Траст” і його кредиторів” (цитата).

04.03.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 24.09.2020 (у справі №910/12930/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів правління, спостережної ради, кредитного комітету банку “Даніель” про стягнення 1,13 млрд грн.

11.01.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів і залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.08.2020 у справі №903/515/20, якою Фонду було повернено позовну заяву до 9 фізосіб про стягнення 123,3 млн грн шкоди, яка, як вважає ФГВФО, була завдана “Західінкомбанку”.

10.06.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 16.01.2020 (в справі №910/15260/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів спостережної ради, правління, кредитного комітету збанкрутілого банку “Стандарт” про стягнення 764 млн грн шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок нестачі майна банку для покриття вимог кредиторів й через неправомірні дії відповідачів.

19.02.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО на рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2019 (в справі №910/12803/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди.

24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн.

25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ФГВФО в справі №910/10888/18 та скасував рішення госпсудів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передавав цю справу на розгляд у Госпсуд м. Києва, який повернув позов ФГВФО без розгляду.

Також ФГВФО подавав цивільний позов до екс-посадовців банку “Форум” на 1,99 млрд грн (справа №757/75153/17-ц). Навесні 2018 року Печерський райсуд м. Києва відмовився задовольнити ці вимоги Фонду. Згодом Апеляційний суд м. Києва скасував вказане рішення, обгрунтовуючи порушенням підсудності справи. Рішення суду апеляційної інстанції було залишене без змін Верховним Судом у вересні-2019.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).