25.07.2022 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу "Укргідроенего" та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 06.04.2021 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 17.11.2021 (у справі №910/16185/19), якими держкомпанії було відмовлено в задоволенні позову до держпідприємства "Енергоринок" про стягнення 1,1 млрд грн заборгованості за електроенергію, вироблену в період з грудня 2014 року по червень 2019 року.
Суд першої інстанції зазначав, що запровадивши з 01.07.2019 новий ринок електричної енергії, держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору. “Тобто заборгованість відповідача перед позивачем, що утворилася за договором №3304/01 від 31.01.2006 підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою”, - йшлося в судовому рішенні.
Натомість Верховний Суд констатував, що в постанові від 15.06.2022 у справі №910/9947/19 дійшов висновку, що закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» допускає можливість звернення з позовом до ДП «Енергоринок» про стягнення заборгованості, оскільки заборгованістю є сума коштів, що виникла до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті, зокрема відповідно до судових рішень.
Крім того, Верховний Суд вказав, що закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади, пов`язані з погашенням заборгованості, що утворилася на ОРЕ, не встановлює будь-яких заборон або обмежень щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, що виникла у ДП «Енергоринок» до 01.07.2019.
Цитата з постанови Верховного Суду від 25.07.2022:
"Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» не передбачено будь-яких обмежень або заборони для позивача щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості і 3% річних та інфляційних, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову в позові з підстав врегулювання порядку погашення заборгованості ДП «Енергоринок»; Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
Оскільки суди попередніх інстанцій, відмовляючи в позові, не встановлювали розмір заборгованості відповідача та не досліджували наявність підстав для нарахування та правильність такого нарахування 3% річних та інфляційних, та враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції".
Додамо, що 30.06.2022 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу "Укргідроенерго" та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 15.02.2022 (у справі №911/1582/21), яким було задоволено позов "Енергоринку" до "Укргідроенерго" та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 202,8 млн грн заборгованості (в т.ч. інфляційні втрати й 3% річних).
У ході судового процесу "Укргідроенерго" наполягало на тому, що здійснило погашення заборгованості шляхом направлення заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яка була отримана позивачем 22.06.2021.
Натомість "Енергоринок" вказував, що неправомірність дій відповідача щодо проведення зарахування та правомірність дій позивача по відмові у проведенні такого зарахування, підтверджено рішенням Госпсуду Київської області від 06.02.2020 у справі №911/2560/19, яким визнано недійсним, з моменту вчинення, односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений відповідачем (вказане рішення залишено без змін постановами Північного апеляційного госпсуду та Верховного Суду від 26.05.2020 та від 19.08.2020 відповідно).
Контекст
ДП “Енергоринок” до 01.07.2019 виконувало функцію оптового постачальника електроенергії. Із 01.07.2019 в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП "Енергоринок" як єдиного покупця і продавця електроенергії.
17.06.2020 Верховна Рада прийняла закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» № 719-IX, який набрав чинності з 16.07.2020. Відповідно до цього документу, заборгованість ДП «Енергоринок» перед “Укргідроенерго”, а також перед “Енергоатомом” і “Укренерго” підлягає списанню. Натомість Кабмін на суму списаного боргу має збільшити статутний капітал “Укргідроенерго”, “Енергоатома”, “Укренерго” за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Згідно з цим документом, ДП “Енергоринок” провадить діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.
Як повідомлялося, залишкові борги дебіторів "Енергоринок" повинний переуступити кредиторам. При цьому НКРЕКП має передбачити кошти для погашення боргів операторів електромереж в тарифі на передачу електроенергії. Інші непогашені борги “Енергоринку” мають бути списані, а сама компанія ліквідована.
Мінстерство фінансів в експертному висновку до законопроекту зазначало, що запропоновані норми розбалансовують держбюджет та призведуть до фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн.
Крім того, Мінфін вказував у т.ч. на невизначеність джерела збалансування фінансового стану “Укренерго”, заборгованість перед яким пропонується списати.
За даними ДП “Енергоринок”, на 01.03.2020 його кредиторська заборгованість становила 27 млрд грн, а дебіторська - 30 млрд грн.
Як зазначалося, на початок 2019 року серед його найбільших боржників були держпідприємство "Регіональні електричні мережі" (15,15 млрд грн), яке в процедурі банкрутства (спеціалізується на поставках електроенергії для вуглепрому); "Луганське енергетичне об`єднання" (5,4 млрд грн); ДТЕК Донецькі електромережі (5,2 млрд грн); ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (2,1 млрд грн); "Луганськобленерго" (1,6 млрд грн); Одесаобленерго (1,1 млрд грн); Черкасиобленерго (1 млрд грн); Запоріжжяобленерго (1 млрд грн); ДТЕК Крименерго (793 млн грн); ДТЕК Дніпровські електромережі (553 млн грн); інші компанії (3,3 млрд грн).
12.07.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов держпідприємства "Енергоатом" до держпідприємства "Енергоринок" (у справі №910/9796/19) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 18,97 млрд грн, з яких 9,78 млрд грн - заборгованість за придбану електроенергію, а 9,19 млрд грн - інфляційні втрати (за період з 16.06.2001 по 16.07.2019).
03.09.2020 Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект №2390 "Про внесення змін до Кодексу процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)", який був прийнятий у першому читанні в травні. Цим документом пропонується внести зміни до Кодексу процедур банкрутства, надавши господарському суду право відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії, а також право припинити вже почате провадження.
07.04.2021 Кабмін затвердив фінплан ДП "Енергоринок" на 2021 рік. Документ не передбачав отримання чистого доходу від реалізації продукції через припинення діяльності з продажу електроенергії. ДП "Енергоринок" у 2021 році мало здійснювати діяльність з погашення заборгованості, а джерелом фінансування, як і в другому півріччі 2019 та в 2020 році, мали бути штрафи і пені за невиконання контрагентами умов договорів і рішень судів, а також кошти, що надходитимуть як погашення заборгованості минулих років. Чистий збиток планувався в розмірі 449,7 млн грн, що значною мірою є результатом запланованого нарахування резервів сумнівних боргів (392,5 млн грн).