Валютна іпотека: НБУ підбив підсумки реструктуризації

Все про економіку та фінанси

Навесні 2021 року було прийнято закон, що запровадив тимчасовий механізм обов’язкової реструктуризації старої валютної іпотеки на пільгових для позичальників умовах. Але навіть цей крок назустріч не стимулював боржників вирішити проблему старих непрацюючих кредитів. За час дії механізму за реструктуризацією звернулися лише за близько 5% договорів, які банки досі утримували. Тепер мораторій скасовано, тож за рештою позик банки розпочнуть стягнення застави. Це нарешті поставить крапку в історії з валютною іпотекою, констатує НБУ.

Проблемна валютна іпотека є тягарем для банківської системи України вже понад десять років. За цей час здійснено багато спроб вирішити дану проблему та впровадити дієві інструменти врегулювання боргів. У квітні 2021 було прийнято закон, яким запроваджено механізм обов’язкової для кредитора реструктуризації валютної іпотеки. Ним передбачалися дуже сприятливі умови для позичальників. За реструктуризацією за цим механізмом боржники могли звернутися протягом квітня – липня.

За період дії закону банки отримали близько півтори тисячі заявок на врегулювання проблемної заборгованості. Це в десять разів більше, ніж торік. Майже всі вони стосуються прохання про реструктуризацію на умовах закону. Але загальна кількість заявок виявилася незначною порівняно з обсягом іпотеки – лише 5.1% від кількості договорів.

Наприкінці серпня 2021 року портфель валютної іпотеки банків становив майже 13 млрд грн. За перші вісім місяців року він зменшився на 4 млрд грн. За даними банків, лише близько десятої частини цього скорочення припало на реструктуризацію. Тож очищення балансів банків знову відбувалося переважно шляхом списання боргів або їх продажу зі значними дисконтами.

НБУ опитав банки про реструктуризацію валютної іпотеки протягом квітня – серпня. Проаналізовано вибірку з 499 валютних іпотечних кредитів, за якими банки отримали та розглянули – погодили чи відхилили – заявки протягом періоду, охопленого опитуванням.

Переважна більшість кредитів, за якими надходили заявки на реструктуризацію, обліковувалася на балансах банків. Майже половина цих кредитів була видана в 2008 році. Середній початковий термін кредитування – двадцять років. Майже всі позики були номіновані в доларах. Середня сума кредиту на момент видачі була близько 50 тис. дол. Середня ставка кредитування – 12% річних. На момент видачі співвідношення боргу і застави становило в середньому 75%. Більшість кредитів перестала обслуговуватися в 2014–2015 роках.

За законом, банки були змушені проводити реструктуризацію на вкрай невигідних умовах. За реструктуризацією зверталися позичальники, які в середньому погасили лише 40% основної суми початкового боргу. За даними банків, в результаті реструктуризації було в середньому прощено 70.6% залишкової суми основного боргу та майже всі нараховані відсотки. Проте це лише незначно погіршило фінансові результати банків, адже під кредитні збитки за валютною іпотекою вже давно було визнано належні резерви, зауважуэ регулятор.

"Чергова спроба владнати проблему залишків валютної іпотеки через новий механізм реструктуризації не принесла бажаних результатів. Водночас тепер у банків немає перешкод для остаточного врегулювання непрацюючої заборгованості, зокрема через стягнення застави. Уся вартість застави, що не буде стягнена протягом двох років, поступово перестане враховуватися для зменшення пруденційних резервів", - резюмує НБУ.