В Ахметова лишився 1 день, щоб покрити дефіцит капіталу банку ПУМБ на 1,28 млрд грн.

Все про економіку та фінанси

Глава правління банку ПУМБ Сергій Черненко на початку квітня визнавав, що цей банк взяв зобов’язання перед НБУ до 01 вересня збільшити капітал на 1,28 млрд грн. «Це може бути як пряме збільшення капіталу, так і кошти, отримані в результаті роботи з проблемною заборгованістю, - уточнював С. Черненко. - У Національний банк необхідно було подати лист, підписаний акціонерами, в якому вони беруть на себе такі зобов`язання. Такий лист є».

30 червня мають відбутися збори акціонерів банку ПУМБ. Водночас у порядку зборів, який оприлюднений в системі розкриття інформації Нацкомісії цінних паперів і фондового ринку, відповідне питання не фігурує.

Ще 25 липня Finbalance надіслав запит у прес-службу банку ПУМБ з цього приводу. Відповіді ми не отримали. Ми ж серед іншого запитували

- чи встигне ПУМБ до 01.09.2016 виконати зобов’язання перед НБУ щодо збільшення капіталу на 1,28 млрд грн. (як про це заявляв С. Черненко)? За рахунок чого це буде зроблено – додаткових вливань у капітал першого чи другого рівня, надання позичальниками додаткового забезпечення під кредити тощо?

- як на фінансовий стан ПУМБ впливають фінансові проблеми «Метінвесту» й ДТЕК, їх намагання реструктуризувати зовнішні борги (як з точки зору докапіталізації, так і ліквідності та якості кредитного портфелю)?

P.S. Під обід четверга 01 вересня прес-служба банку ПУМБ оприлюднила таке повідомлення: 

"Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) вчасно подав до Нацбанку пакет документів щодо докапіталізації.

31 серпня 2016 року банк передав у Нацбанк пакет документів, що підтверджують виконання програми докапіталізації в повному обсязі шляхом внесення додаткових застав за проблемними кредитами, а також погашення частини кредитного портфеля. На даний момент пакет документів знаходиться на розгляді в Нацбанку.

Нагадуємо, в рамках стрес-тестування НБУ ПУМБ повинен бути докапіталізованим на 1,2 млрд грн". 

Довідково

Як писав Finbalance, відповідно до звітності банку ПУМБ, у січні-червні його статутний капітал лишився незмінним.

У 1-му півріччі банк зафіксував збиток 46 млн грн (за аналогічний період минулого року – 643 млн грн), тоді як загалом за минулий рік – 1,75 млрд грн. Чисті процентні доходи – 912,3 млн грн, чисті комісійні доходи – 442,7 млн грн. Резерв під знецінення кредитів збільшився на 839,4 млн грн, що майже втричі менше, ніж за цей же період минулого року. 

Кредитний портфель зменшився до 25,4 млрд грн (з 26,3 млрд грн). Кредити корпоративним клієнтам (за вирахуванням резервів) зменшилися до 22,53 млрд грн з 23,07 млрд грн, при тому, що резерви зросли до 6,641 млрд грн з 5,99 млрд грн. Кредити фізичним особам (за вирахуванням резервів) зменшилися до 2,92 млрд грн з 3,2 млрд грн, при тому, що резерви впали до 3,56 млрд грн з 4,55 млрд грн.

У 1-му півріччі банк ПУМБ списав як безнадійні кредити на 1,288 млрд грн: позики корпоративним клієнтами на 81,6 млн грн; іпотечні кредити на 485 млн грн; споживчі кредити – на 616,7 млн грн; автокредити – на 3 млн грн; інші кредити фізособам – на 101,8 млн грн.

За неофіційними даними, на кінець березня-2016 показник адекватності регулятивного капіталу в ПУМБ був 6,8%, тоді як вимога НБУ (без врахування кризових пом`якшень) - 10%. Нагадаємо, нещодавно глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла про досягнення домовленості з МВФ про дотримання банками нормативу адекватності капіталу 5% на кінець 2016 року та 7% - на кінець 2017 року (попередня домовленість передбачала, що 5% мало бути вже на кінець січня поточного року).

Знову ж таки, відповідно до неофіційних даних, значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (має бути не більше 25% регулятивного капіталу) у банку ПУМБ на кінець І кварталі в кілька разів перевищувало капітал банку. При цьому, за вказаною неофіційною статистикою, регулятивний капітал банку ПУМБ на 01.04.2016 був 2,32 млрд грн.

Водночас глава правління банку ПУМБ Сергій Черненко визнавав, що у фінустанови «є порушення нормативу по пов’язаним особам», і повідомляв, що «Нацбанк затвердив трирічний графік зниження частки кредитів пов’язаним особам», який ПУМБ має намір «чітко дотримуватися». Разом з С. Черненко не уточнив конкретне значення нормативу.

На кінець ІІІ кварталу-2015 ПУМБ у своїй звітності наводив показник 19,68%. Однак, судячи з усього, банк поступово погіршує оцінку, як це зрештою роблять й окремі учасники банківського ринку.

«У 2015 році змінилися законодавчі вимоги, які розширили перелік критеріїв визнання операцій з пов`язаними особами. Через це у нас були довгі переговори з Нацбанком щодо того, хто підпадає під це формулювання. Згідно з новим розумінням НБУ, бізнес-партнери акціонерів, по суті, підпадають під категорію пов`язаних осіб. Ми розуміємо, що у таких гігантів, як "Метінвест" або "ДТЕК" (металургійний та енергетичний холдинги Ріната Ахметова - ред.), дуже багато партнерів», - констатував С. Черненко.

У травні 2015 року (коли ще діяли «старі» правила оцінки інсайдерських кредитів) заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко в коментарі для Finbalance зазначав, що ПУМБ «не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест як в силу обмеження кредитування інсайдерів, так і у зв`язку з тим, що ці холдинги орієнтовані на залучення фінансування на зовнішніх ринках».

У контексті слів С. Черненка про кредитування партнерів акціонера додамо, що, як писав Finbalance, банк ПУМБ хоче стягнути, зокрема, 1,15 млрд грн. з торгової мережі "Амстор", яку контролює Вадим Новинський - молодший партнер Ахметова (кінцевий бенефіціар ПУМБ) по "Метінвесту".

У звітності за 2015 рік, підготовленій за міжнародними стандартами фінзвітності, банк ПУМБ констатував, що «при розгляді кожного можливого випадку відносин з зв’язаними особами до уваги береться суть цих відносин, а не лише юридична форма».

На кінець минулого року обсяг кредитів «підприємствам під спільним контролем» банк оцінював в обсязі 1,52 млрд грн (це за міжнародними фінзвітності, а ДТ публікувало дані НБУ за нацстандартами, - ред.), а на кінець 2014 року – 1,69 млрд грн. Причому торік «підприємствам під спільним контролем»-пов’язаним особам було надано позики на 728,7 млн грн., а сума повернених позик склала 1,2 млрд грн., «інші зміни» - 302 млн грн.

У таблицях в кінці матеріалу можна звернути увагу ще на галузеву структуру кредитного портфелю банку ПУМБ, у т.ч. на заборгованість гірничо-видобувної галузі, металургії, торгівлі, сільського господарства, транспорту, сфери зв’язку тощо, в яких, як відомо, працюють як структури, які належать лише Р. Ахметову, так і ті, які належать йому в партнерстві з іншими особами (в т.ч. зі згаданим вище В. Новинським).

Якщо ж ПУМБ справді видавав позики не лише компаніям, прямо та опосередковано пов’язаним зі своїм власником, виходить, що банк Р. Ахметова фінансує в т.ч. його конкурентів, як це, можливо, не парадоксально звучить.

Окремий аспект, на який можна звернути увагу в таблицях, - це кошти, які розміщують пов’язані особи в банку ПУМБ, що напряму відображає його залежність від їх фінансового стану (наявності вільної ліквідності). Це питання особливо делікатне, з огляду на допущені холдингами ДТЕК і "Метінвест" дефолтів та намагання реструктуризувати мільярдні борги. ПУМБ констатує, що на кінець 2015 року сума відповідних "інсайдерських" коштів сягала 4,84 млрд грн. (на кінець 2014 року було ще більше – 7,08 млрд грн).

У галузевому розрізі серед вкладників банку ПУМБ знову ж таки представлені, зокрема, торгівля, транспорт, металургія, гірничо-видобувна галузь, енергетика. У квітні агентство Fitch вказувало, що значна частина коштів ДТЕК знаходиться саме в банку ПУМБ.

Про намагання Ощадбанку та Укрексімбанку стягнути з компанії Ахметова майже 1,2 млрд грн читайте тут.