У кінці січня Укрексімбанк планує п’ять аукціонів з продажу прав кредитної вимоги на суму 3,4 млрд грн.
До складу відповідних лотів входить заборгованість таких структур і пов`язаних з ними осіб: ТОВ “Солтрейд”, БП "Солідарність" у формі ТОВ - 973 млн грн (аукціон), “Кримзалізобетон” - 936 млн грн (аукціон), "БМ Транс - ВМ Trans", "БМ Будмеханізація", "БМ - Сервіс", "АТП-13060" - 690 млн грн (аукціон), “Запоріжтрансформатор” - 604 млн грн (аукціон), ТОВ “Комелія” - 179 млн грн (аукціон).
При цьому 17 січня держбанк планував також аукціон з продажу прав вимоги до ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" на 196 млн грн, але він не відбувся, “у зв’язку з відсутністю допущених учасників торгів” (цитата).
Як писав Finbalance, у листопаді-грудні 2021 року Укрексімбанку не вдалося продати кредити на 69,2 млрд грн.
"Завод напівпровідників" - 10,66 млрд грн; ТОВ "Агенція офісного будівництва" - 7,145 млрд грн; ПрАТ “Азовелектросталь”, ПрАТ "Азовзагальмаш" - 7,06 млрд грн; група "Креатив" - 4,53 млрд грн; група "Райз" - 3,63 млрд грн; акумуляторна група "Веста" - 3,16 млрд грн; групи "Альміра" - на 2,92 млрд грн; "Фактор Ексім" і "Фактор Капітал" - 2,75 млрд грн; ТОВ "Євробудком" - 2,56 млрд грн; "АТЕМ" - 2,26 млрд грн; "КоронАгро" - 2,14 млрд грн; ПрАТ “Бліц-Інформ” - 1,83 млрд грн; "Лисичанський склозавод "Пролетарій" - 1,8 млрд грн; "Укрпідшипник" - на 1,74 млрд грн; "Богдан Моторс" - 1,67 млрд грн; "Амстор" і "БТК "Таврія" - 1,5 млрд грн; ТОВ “Марількомфрукт” - 1,35 млрд грн; ТОВ "Алта Проперті" - 1,34 млрд грн; ТОВ “Будівельна Українська Спілка” - 1,34 млрд грн; "Каскад Продакшн" - 1,34 млрд грн; “Житомирські ласощі” - 1,21 млрд грн; "Айс Термінал", "Айс Логістик", "Міжнародна група морепродуктів", "Сіафуд Груп" - 1,06 млрд грн; "ІнтерМікро Дельта, Інк" - 1 млрд грн; "Ерлайт" - 982 млн грн; “Завод алюмінієвих профілів” - 918 млн грн; "Укрпластик" - 472,5 млн грн; Дельта Банк - 454 млн грн; "Черкаська продовольча компанія" - 271 млн грн.
Початкова ціна на лоти відповідала оцінці держбанку щодо суми заборгованості. При цьому гарантійний внесок становив 10% від стартової ціни на лот.
Як зауважував Укрексімбанк, процес продажу прав вимоги за NPL передбачає проведення кількох англійських та голландських аукціонів з поетапним зниженням ціни. На першому аукціоні права вимоги виставлені за ціною, що дорівнює розміру заборгованості позичальника перед банком. "Перехід до наступних аукціонів відбуватиметься за наявності попиту на певний лот та за умови, що застосування цього сценарію буде найбільш економічно вигідним для банку", - додавав держбанк.
Контекст
Як писав Finbalance, відповідно до інформації Укрексімбанку щодо результатів стрес-тесту, станом на 01.01.2021 за базовим макроекономічним сценарієм він мав потребу в додатковому капіталі на суму 1,267 млрд грн, а за несприятливим макроекономічним сценарієм - 14,926 млрд грн.
Разом з тим, як зауважує держбанк, "з урахуванням здійснених заходів" (цитата), на 30.06.2022 потреба в додатковому капіталі не очікується.
У листопаді Укрексімбанк повідомляв, що правління НБУ погодило програму капіталізації/реструктуризації, складену за результатами оцінки стійкості банку станом на 01.01.2021. Як констатував держбанк, відповідно до результатів стрес-тесту, за несприятливим макроекономічним сценарієм необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) банку становив 39,1%, а необхідний рівень нормативу достатності основного капіталу (Н3) – 37,6% (що й зумовило потребу в складання програми капіталізації/реструктуризації).
“Заплановані заходи з покращення фінансового стану, фактичні події, що відбулися в його діяльності після 1 січня 2021 року (дати оцінки стійкості), та неврахування ризику інвестування в державні цінні папери поліпшують значення розрахункових необхідних значень нормативів капіталу та зменшують їх до нормативного рівня. Зокрема, Н2 зменшився до 10%, Н3 – до 7%", - інформував тоді Укрексімбанк.
Задекларований держбанком показник Н2 на 01.12.2021 - 20,64%, Н3 - 12,4%.
У грудні Укрексімбанк зазначав, що згадана вища “сума потреби в капіталі надається довідково і розраховується як сума для досягнення необхідного рівня нормативів в еквіваленті на 01.01.2021”. “Вимога до банку про складання програми капіталізації/реструктуризації надсилалась для досягнення необхідного рівня нормативів, а не покриття суми потреби в капіталі в еквіваленті на 01.01.2021”, - уточнював банк.
Нагадаємо, відповідно до звітності Укрексімбанку, за ІІІ квартал 2021 року він списав непрацюючі активи на 1,76 млрд грн, за ІІ квартал - на 10,8 млрд грн, за І квартал - на 585 млн грн (за весь 2020 рік - на 16,9 млрд грн).
У 2020 році уряд докапіталізував цей держбанк на 6,84 млрд грн (за рахунок випуску ОВДП).