Терористи не дозволять банкам здешевити кредити для бізнесу

Все про економіку та фінанси

Через воєнну кризу на Сході, нестійкість пасивної бази банків й волатильну макроекономічну динаміку вартість позик для бізнесу в найближчі місяці далі заскалюватиме. Це стримуватиме підприємства від залучення позик, а отже й гальмуватиме відновлення економіки. Якщо ж ситуація до кінця літа стабілізується, учасники ринку все одно можуть взяти певну паузу, щоб впевнитися в закріпленні позитивних тенденцій. Адже є очікування наступної хвилі дестабілізації, інспірованої Російською Федерацією, на осінь. Тому якщо за оптимістичним сценарієм «відлига» на кредитному ринку й відбудеться, то не раніше кінця року.

За даними НБУ, за січень-травень обсяг кредитів юросіб збільшився на 79,6 млрд грн, або 11,1%. Це відбулося, передусім, за рахунок переоцінки валютної складової портфелю (зросла на 104,5 млрд грн, або 43,3%, що приблизно дорівнює показнику девальвації). Портфель же гривневих позик скоротився на 24,9 млрд грн (5,2%). Негативна тенденція продовжувала в травні (-1,5%).

Наразі банки зайняли вичікувальну позицію. Деякі взагалі призупинили кредитування. За різними оцінками, кожен сегмент кредитування «загубив» 25-40% пропозицій. Також уже традиційно банки значно посилили вимоги до кредитоспроможності позичальників – незалежно від того, галузі економіки чи масштабу бізнесу.

За даними НБУ, на 03.07 середньозважена ціна гривневих кредитів для підприємств становила 16,2%, у валюті – 9,3%. Реальні ж ставки – значно вищі (при цьому багато фінустанов свої цінові пропозиції публічно не розкриває, говорячи, що вони є «індивідуальними» для позичальників). «Намалювати» регулятору більш статистично комфортні параметри дозволяє те, що їх виводять у т.ч. з «демпінгованих» цін на кредити для інсайдерів та держкомпаній.

Як показала практика, за нинішніх умов сподіватися, наприклад, на рефінансування як джерело дешевого ресурсу навряд чи варто. Справа не лише в тому, що проти цього може виступити МВФ. Нестача адекватного контролю з боку НБУ, швидше за все, призведе лише до дестабілізації валютного ринку та сплеску інфляції.

Дієвим заходом здешевлення позик була б реальна боротьба з корупцією, зокрема, в судовій системі, яка змушує банки закладати у вартість кредитів ймовірність маніпулювання позичальником недоліками правової системи для того, щоб ухилитися від виконання свого боргового зобов’язання. Про це говориться роками, але віз і нині там.

Проте подібні зміни дуже швидкими не можуть бути. А банки виходитимуть з необхідності формування додаткової подушки ліквідності, якщо на осінь державу та фінансову систему знову буде «лихоманити». Стриманий оптимізм тут вселяє хіба те, що депозитний ринок дещо вгамувався і в багатьох регіонах відновився притік вкладів населення.

FINBALANCE