Суди відмовилися визнати недійсним договір між Приватбанком і "Астерc Консалт"

Все про економіку та фінанси

03.06.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Приватбанку та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 02.03.2021 (у справі №910/10754/20), яким профспілці було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку і ТОВ "Астерс Консалт" про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг №2638/01-2018 від 25.01.2018.

Згідно з судовими матеріалами, свій позов профспілка обгрунтовувала тим, що наслідком укладання договору, на її думку, стало “відсторонення юридичної служби банку від виконання завдань, покладених на неї чинним законодавством (відсутність внутрішнього юридичного контролю)”, зменшення “доходу трудового колективу” тощо.

Разом з тим, суд першої інстанції констатував, що “матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про те, що у зв`язку з укладанням між відповідачами спірного договору було порушено трудові та соціально-економічні права та інтереси членів Первинної профспілкової організації співробітників АТ “КБ "Приватбанк", зокрема, позивачем не надано суду доказів зменшення госпрозрахунку юридичної особи відповідача 1 [Приватбанку], на який посилається позивач, причинно-наслідкового зв`язку між укладанням спірного договору та зменшенням госпрозрахунку, а також доказів впливу такого зменшення на матеріальне забезпечення членів даної профспілкової організації” (цитата).

Суд апеляційної інстанції погодився з цим висновком.

Раніше згадану профспілку працівників Приватбанку в пресі пов’язували з екс-власниками фінустанови (офіційних доказів цьому не наводилося).

Вона відома в т.ч. тим, що в судах блокувала (намагалася блокувати) конкурс на посаду глави правління Приватбанку, а також подавала різні позови до членів правління і наглядової ради банку.

Як відомо, Ігор Коломойський вже кілька років з перемінним успіхом веде судові спори, намагаючись заблокувати роботу консультантів Приватбанку (в т.ч. Kroll, AlixPartners, Hogan Lovells, ТОВ "Астерс Консалт", ТОВ "Астерс", ТОВ "АліксПартнерз (Україна)”). Детальніше - тут і туттут і тут.

Як повідомлялося, ще 25.09.2019 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчих Державного бюро розслідувань та в рамках кримінального провадження №62019000000001311 надав їм доступ до документів (з можливістю вилучення копій), які знаходяться в ПриватбанкуНБУМінфіні та стосуються співпраці цих держструктур з Kroll, Hogan Lovells, AlixPartners, ТОВ "Астерс" і ТОВ "Астерс Консалт" (йдеться про укладені між ними договори, щодо здійснених розрахунків, процедури закупівлі послуг тощо).

Приватбанк заявляв, що 26.07.2019 - на наступний день після завершення слухання справи проти колишніх акціонерів в Апеляційному суді Англії і Уельсу - банк отримав постанову українського суду з вимогою надати детективам НАБУ всі документи про підстави та умови отримання послуг від юридичних радників та інших консультантів. Як зазначалося, підставою для слідчих дій детективів НАБУ були заяви 2017-2018 рр. від нардепів ВР минулого скликання О. Дубініна і В. Купрія, яких у відкритих джерелах пов’язували з екс-власниками націоналізованого банку. "Провадження по їхніх скаргах були зупинені слідчими органами ще в 2017 році, але з невідомих причин відновлені влітку 2019 року", - зазначали в Приватбанку.

При цьому в НАБУ констатували, що не вилучали документації про юристів Приватбанку, яка стосується судового процесу банку проти його колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у Високому суді Англії. «Також інформуємо, що детективи НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не вилучали документів Приватбанку стосовно тактики і стратегії дій адвокатів у Високому суді Англії», — наголошували в НАБУ.

У березні 2021 року Офіс генпрокурора повідомляв, що ДБР перевіряє інформацію про причетність екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої і екс-в.о. глави Нацбанку (наразі - перший заступник глави НБУ) Катерини Рожкової спільно з керівниками та власниками низки юридичних компаній до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн шляхом укладення договорів про надання юридичних послуг за завищеними цінами під час націоналізації Приватбанку (слід розуміти, може йтися про оплату послуг консультантів щодо вивчення операцій Приватбанку за період до націоналізації та супровід відповідних юридичних процесів після націоналізації фінустанови).