Суди скасували вимогу ДПС до "Інтерпайпа" сплатити податки і штрафи на 2 млрд грн

Все про економіку та фінанси

19.11.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (у справі №160/6707/20) на рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 27.11.2020 і постанову Третього апеляційного адмінсуду від 06.05.2021, якими було задоволено позов АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001145014 від 24.02.2020 про збільшення підприємству грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1,32 млрд грн за основним платежем та 639,1 млн грн за штрафними санкціями.

Згідно з судовими матеріалами, податківці провели документальну планову виїзну перевірку АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" за період з 01.01.2015 по 30.06.2019, за результатами якої склали акт №10/28-10-50-14-12-00191454 від 23.01.2020.

Як зазначала ДПС, було встановлено порушення, у т.ч. "у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку" за наслідками придбання металобрухту в низки підприємств, "що мотивовано удаваним характером здійснених операцій" (цитата).

Обґрунтовуючи свою позицію, податківці звертали увагу на недоліки представленої первинної документації; відсутність у постачальників у достатній кількості основних фондів та трудових ресурсів для надання послуг; перевиставлення послуг з ідентичною номенклатурою по ланцюгу постачання відповідно до даних податкової звітності в Автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок»; відсутність згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних придбання реалізованого позивачу товару та неможливість у зв`язку з цим відстежити походження товарно-матеріальних цінностей та їхнього фактичного виробника; наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів-постачальників.

Натомість АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" на підтвердження реальності здійснення оспорюваних поставок брухту і відходів чорних металів та правомірності відображення їх результатів у бухгалтерському обліку подало копії специфікацій; актів приймання металів чорних (вторинних); актів оприбуткування товару (металобрухту); товарно-транспортних накладних; залізничних накладних; сертифікатів якості на металобрухт; посвідчень про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну небезпечність; актів про походження металобрухту; документів про якість лому і відходів чорних металів; протоколів радіаційного контролю транспортного засобу та вантажу; платіжних доручень. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності відповідних постачальників платника є оптова торгівля відходами та брухтом, у тому числі металобрухтом.

Верховний Суд зазначив, що "контролюючим органом [ДПС], у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не зазначено про здійснення АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо" (цитата).

Ще цитата з висновків Верховного Суду:

"Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Твердження Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про те, що контрагенти АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Більш того, позивачем представлено листи контрагентів-постачальників, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-МЕТ АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ВТОРМЕТСЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ КОМПЛЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІМЕТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САН НІТРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД МЕТТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМСНАБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ІНВЕСТ», в яких указані суб`єкти господарювання підтвердили, що мають відповідні ресурси, як власні, так і залучені на відповідних договірних умовах, зокрема, виробничі потужності, транспортні засоби, орендовані приміщення та майданчики, достатню кількість працівників тощо, про що подали відповідні первинні документи.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва також об`єктивно не прийнято до уваги судовими інстанціями, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

За таких обставин висновок судових інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права".

Нагадаємо, в травні 2020 року холдинг "Інтерпайп" Віктора Пінчука заявляв, що Державна податкова служба виставила податкові претензії компанії "Інтерпайп Втормет" за 2015-2019 роки на 2 млрд грн, вважаючи фіктивними операції з металобрухтом.

У компанії ситуацію називали абсурдною, оскільки металобрухт є єдиним сировиною, на якій працює завод "Інтерпайп Сталь" і стверджували, що обсяг виробленої і відвантаженої готової продукції відповідає закупленого обсягу брухту.

"Інтерпайп Втормет, який в структурі "Інтерпайп", здійснює переробку металобрухту і поставляє його на сталеплавильний завод, має всі необхідні документи: контракти, транспортні накладні", - зазначили в холдингу.

При цьому підкреслювалося, що проблема з металобрухтом не в металургів, а в заготівельників. "Ринок тіньовий, але боротися з ним податківці не поспішають", - йшлося в заяві "Інтерпайпа".

Про інші спори ДПС та "Інтерпайпа" - тут.