Суди скасували претензії ФГВФО до Приватбанку на 84 млн грн

Все про економіку та фінанси

11.05.2022 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування і залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 03.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 21.04.2021 (у справі №640/26302/19), якими було задоволено позов Приватбанку та скасовано розпорядження ФГВФО від 12.11.2019 про зобов`язання держбанку направити до Фонду виправлений розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті за ІІ квартал-2019, та сплатити до ФГВФО заборгованість на 84,1 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, висновок ФГВФО про заниження суми регулярного збору базувався на застосуванні Нацбанком до Приватбанку в ІІ кварталі 2019 року заходів впливу (в т.ч. штрафу 17 тис грн за подання при поданні звітності), що впливало розрахунок ступеню ризику при розрахунку диференційованого збору до ФГВФО.

Однак суди вирішили, що ФГВФО немає повноважень автономного тлумачення, чи підпадає те чи інше порушення банком під формулювання, використане в алгоритмі розрахунку диференційованого збору.

Контекст

Відповідно до закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", учасник ФГВФО зобов`язаний станом на останній робочий день кожного кварталу здійснювати нарахування регулярного збору до Фонду.

Розмір базової річної ставки збору становить 0,5% бази нарахування в національній валюті та 0,8% бази нарахування в іноземній валюті.

Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.

Методика оцінки ступеню ризиків банку для розрахунку диференційованих зборів встановлюється нормативно-правовим актом Фонду, що підлягає погодженню з НБУ.

Ступінь ризику - числовий показник рівня ризику учасника Фонду.

Ступінь ризику визначається з урахуванням категорії банку, рівня ризику та загального балу, розрахованого на підставі визначених Фондом показників, які характеризують індикатори.

Для визначення рівня ризику учасник Фонду розраховує загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі групи показників.

Кількісні індикатори характеризують: рівень капіталу (індикатор: К1, К2); якість активів (індикатор: ЯА1, ЯА2, ЯА3); рівень ліквідності (індикатор: Л1, Л2, Л3); ефективність діяльності (індикатор: Е1, Е2, Е3); якість управління пасивами (індикатор: П1, П2).

Якісні індикатори характеризують дотримання банком вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, Фонду, виконання встановлених ними вимог та зобов`язань.