Суди не підтримали претензії Коломойського на Сбербанк

Все про економіку та фінанси

28.04.2021 Шостий апеляційний адмінсуд частково задовольнив позов російського Сбербанку до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в справі №640/21685/20) та визнав протиправними дії держвиконавця у зведеному виконавчому провадженні №59036926 щодо направлення на адресу Сбербанку та НБУ вимоги від 13.08.2020 надати деталізовану інформацію про структуру власності української “дочки” російського держбанку і про придбання акцій російського Сбербанку Російською Федерацією.

16.09.2020 суд задовольнив заяву російського Сбербанку про забезпечення позову в цій справі та заборонив державним і приватним виконавцям у зведеному виконавчому провадженні №59036926 чи в інших виконавчих провадженнях, у яких боржником є РФ, вчиняти будь-які дії, в т.ч. накладати арешт, проводити опис чи інші дії, які спрямовані на звернення стягнення на акції української “дочки” Сбербанку.

Крім того, тоді суд заборонив виконавцям вживати будь-які заходи щодо накладення арешту та/або проведення опису рухомого та/або нерухомого майна, які належать українській “дочці” Сбербанку, щодо накладення арешту на її рахунки, грошові кошти, цінні папери чи права на цінні папери в будь-яких фінансових чи банківських установах.

Згідно з судовими матеріалами, на адресу української “дочки” Сбербанку надійшла вимога держвиконавця від 13.08.2020 надати деталізовану інформацію щодо структури власності фінустанови та придбання акцій російського Сбербанку Російською Федерацією.

Як уточнюється, виконавець в межах виконавчого провадження №59036926 отримав заяву від одного зі стягувачів з вимогою накласти арешт та звернути стягнення на 50% акцій української “дочки” Сбербанку, яка була вмотивована посиланням на купівлю Російською Федерацією в особі Міністерства фінансів РФ 50% акцій російського Сбербанку (м. Москва), якому належать 100% акцій АТ “Сбербанк” (м. Київ).

У рамках зведеного виконавчого провадження №59036926 компанії Ігоря Коломойського та його партнерів на підставі рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018 намагаються стягнути з РФ $159 млн компенсації за їх нерухомість, експропрійовану (відібрану) в Криму після окупації/анексії українського півострова Росією.

У межах вказаного виконавчого провадження накладався арешт на 99,77% акцій Промінвестбанку, належні російській держкорпорації ВЕБ.РФ (Внєшекономбанк), які в березні 2020 року були продані на біржі ПФТС за 268,7 млн грн для ТОВ “ФК “Фортіфай”.

Раніше українська “дочка” Сбербанку наводила інформацію, що в грудні 2019 року вступило в силу рішення Госпсуду м. Києва від 10.10.2019 про зняття арешту з її акцій (воно було прийняте в межах справи №910/10107/19 за позовом російського Сбербанку). Як зазначалося, в січні 2020 року депозитарна установа (Райффайзен Банк Аваль) в порядку добровільного виконання судового рішення зняла арешт з акцій Сбербанку.

У травні 2020 року НБУ заявляв, що йому стало відомо про продаж центробанком Росії 50%+1 акцій "Сбербанку Росії" для Міністерства фінансів РФ. Відповідно в української “дочки” Сбербанку змінився кінцевий власник. Разом з тим, всупереч вимогам українського законодавства, Мінфін РФ не повідомив Нацбанк за 3 місяці до набуття істотної участі в АТ "Сбербанк" про намір такого набуття та не погодив із Нацбанком набуття істотної участі в банку.

16.12.2020 Окружний адмінсуд м. Києва - у межах згаданої справи №640/21685/20 - задовольнив позов російського Сбербанку до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов’язав держвиконавців утриматися від вчинення дій у зведеному виконавчому провадженні №59036926 щодо звернення стягнення на акції української “дочки” Сбербанку, які належать російському Сбербанку.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що направленням вимоги про надання інформації щодо структури власності АТ “Сбербанк” та щодо придбання акцій ПАТ “Сбербанк Росії” (м. Москва) Російською Федерацією державним виконавець вчинено дії спрямовані на звернення стягнення на майно, яке не належить боржнику у зведеному виконавчому провадженні №59036926 про стягнення боргу з РФ.

28.04.2021 Шостий апеляційний адмінсуд певним чином переглянув це рішення, але знову ж таки виходив з того, що компанії, пов’язані з Ігорем Коломойським і його партнерами (у т.ч. апелянт у цьому спорі - ТОВ “Телекомпанія “Жиса”), не мають права висувати майнові претензії саме до російського Сбербанку, хоча він і належить боржнику - російській державі (окупанту, країні-агресору).

Нижче - цитата з постанови суду апеляційної інстанції:

“У згаданому виконавчому провадженні позивач - ПАТ «Сбербанк Росії» не є боржником зазначеному виконавчому провадженні. Крім того, не є боржником і АТ «Сбербанк». АТ «Сбербанк» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, отримало банківську ліцензію Національного банку України та здійснює діяльність з надання банківських послуг відповідно до чинного законодавства України.

Питання наявності у вказаних юридичних осіб майна боржника за зведеним виконавчим провадженням, а саме Російської Федерації вже було предметом судового розгляду в цивільній справі №796/165/18 про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі ПТС №2015-36 про стягнення сум з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 накладався арешт на належні публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії» акції та встановлювались заборони щодо здійснення операцій на рахунку в цінних паперах позивача публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії».

Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постанові від 25.01.2019 року у справі №796/165/18, яким в мотивувальній частині згаданої постанови зазначено наступне (п.119-120 , п. 123 постанови):

« 119. У цій справі боржником є Російська Федерація, а не інші іноземні чи українські юридичні особи.

Відповідно, арешт як засіб забезпечення виконання арбітражного рішення щодо Російської Федерації є обґрунтованим тільки щодо майна, яке належить Російській Федерації. Акції та інше майно, яке належать не Російській Федерації, а іншим юридичним або фізичним особам, арешту не підлягають. Те саме стосується заборони вчиняти дії, направлені на відчуження певного майна.

120. Вживаючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції (…) АТ «Сбербанк», суд тим самим обмежив права фізичних та юридичних осіб - акціонерів цих банків, що може призвести до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.

123. Майно, на яке накладається арешт та стягнення, має бути визначено виконавцем в кожному конкретному випадку на підставі встановлення його власника згідно з нормами законодавства України, в тому числі, абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України», частини п`ятої статті 12, статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.».

Отже, з огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду, майно Акціонерного товариства «Сбербанк» та Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» належить цим юридичним особам на праві власності, та не належить боржнику - Російській Федерації. Акції, емітовані Акціонерним товариством «Сбербанк», належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії», тобто також - не належать Російській Федерації.

Зазначені висновки Верховного Суду є преюдиційними та обов’язковими для врахування в силу вимог ст.78 КАС України та ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, направлення відповідачем, в межах того самого зведеного виконавчого провадження, Вимоги від 13.08.2020 свідчить про ігнорування з боку державного виконавця зазначених висновків Верховного Суду та невиконання вимог законодавчих норм”.

Глава російського Сбербанку Герман Греф неодноразово публічно скаржився на неможливість продати дочірній банк в Україні. "Робили мінімум п`ять-шість спроб продати там бізнес, але не отримали дозволу регулятора. У нас є покупці, проте ніяк не можемо домогтися згоди київської влади, - зазначав Греф. - Регулярно обговорюємо тему, починаємо спроби налагодити діалог, але безрезультатно".

“Дочка” Сбербанку вже кілька років перебуває під санкціями держави, як і Промінвестбанк (у березні санкції були продовжені ще на три роки). Також санкції вводилися проти ВТБ Банку (збанкрутував), БМ Банку (вирішив припинити банківську діяльність без ліквідації юрособи), ВіЕс Банку (його викупив Сергій Тігіпко).

Раніше в ЗМІ серед можливих покупців української “дочки” Сбербанку називали, зокрема, Валерія Хорошковського.