12.05.2021 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/5617/21 за позовом “Укрзалізниці” до Промінвестбанку і VR Global Partners, L.Р. (Кайманові острови) про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 22.02.2019.
13.05.2021 суд задовольнив заяву “Укрзалізниці” про забезпечення позову в цій справі та
- зупинив стягнення з “Укрзалізниці” на підставі виконавчих документів, що видані або будуть видані Госпсудом м. Києва у справах №910/19925/17, №910/7252/17, №910/10565/17, №910/20947/17, №910/14104/17, №910/21454/17, №910/22113/17, №910/22125/17;
- заборонив державним і приватним виконавцям здійснювати примусове виконання рішень і вчиняти виконавчі дії, що спрямовані на примусове виконання судових рішень у справах №№910/19925/17, №910/7252/17, №910/10565/17, №910/20947/17, №910/14104/17, №910/21454/17, №910/22113/17, №910/22125/17, в яких боржником є “Укрзалізниця”.
Згідно з судовими матеріалами, “Укрзалізниця” свій позов обгрунтовує тим, що в 2011-2021 роках Промінвестбанк відкрив 8 кредитних ліній для “Південно-Західної залізниці” (кредитні договори №20-3759/2-1, №20-3760/2-1, №20-3761/2-1, №20-3762/2-1, №20-3763/2-1, №20-3764/2-1, №20-3765/2-1, №20-3766/2-1 від 29.12.2011) та одну кредитну лінію для “Південної залізниці” (кредитний договір №К-03/140 від 07.03.2012).
22.02.2019 Промінвестбанк передав для VR Global Partners, L.Р. вказані права вимоги. За оцінками “Укрзалізниці”, відповідний договір купівлі-продажу прав вимоги за своєю правовою природою є договором факторингу, оскільки, як зазначається, ціна купівлі грошової вимоги становила 123,55 млн дол, тоді як реальний борг за кредитними договорами, право вимоги якої передавався, був оцінений сторонами в договорі купівлі-продажу прав вимоги на суму 255,1 млн дол (у 2019 році Промінвестбанк у звітності наводив дані про продаж права вимоги на 4,9 млрд грн з дисконтом 30%, - уточнено).
На думку “Укрзалізниці”, такі параметри договору купівлі-продажу права вимоги свідчать про наявність дисконту (різниця між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається). Так, за висновками “Укрзалізниці”, спірний договір є удаваним, оскільки фактично є договором факторингу, а порушення вимог до форми, змісту, суб’єктного складу договору факторингу (відповідно до статті 203 ЦК України) зумовлює його недійсність. УЗ констатує, що VR Global Partners, L.Р. (ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П.) не має статусу фінансової установи, а тому не має права здійснювати факторингові операції.
На цій підставі “Укрзалізниця” просить суд визнати спірний договір купівлі-продажу права вимоги недійсним.
Свою заяву про забезпечення позову “Укрзалізниця” мотивувала потребою уникнення можливого порушення його прав та уникнення труднощів при виконанні судового рішення в разі задоволення Госпсудом м. Києва позову УЗ до Промінвестбанку та VR Global Partners у справі №910/5617/21.
“Укрзалізниця” зауважувала, що станом на час звернення з вказаною заявою про забезпечення позову Північний апеляційний госпсуд у рамках 6 справ (№910/19925/17, №910/7252/17, №910/10565/17, №910/20947/17, №910/14104/17, №910/21454/17) ухвалив рішення, що набрали законної сили, за якими з “Укрзалізниці” на користь компанії VR Global Partners, L.Р. підлягає стягненню близько 140 млн дол.
“Укрзалізниця” констатувала, що компанія VR Global Partners, L.Р. є нерезидентом України, зареєстрована на території, що віднесена Кабінетом Міністрів України до офшорних зон (Кайманові Острови). А тому в разі стягнення з рахунків “Укрзалізниця” на користь VR Global Partners, L.Р. такої значної суми грошових коштів, повернення таких коштів буде вимагати звернення з позовом до іноземної компанії, що зареєстрована в офшорних зонах, в іноземну юрисдикцію. А ці дії потребуватимуть проведення процедури публічних закупівель відповідних юридичних послуг, оскільки в штаті “Укрзалізниці” відсутні відповідні фахівці, та понесення значних витрат на оплату їх послуг та судових витрат. Відповідно ці обставини значно ускладнюють подальший захист прав “Укрзалізниці” і потребуватимуть значного часу та “фактично унеможливлюють повернення стягнутих коштів з такої компанії” (цитата).
Суд, задовольняючи заяву “Укрзалізниці” про забезпечення позову, погодився з цими оцінками “Укрзалізниці”, звернувши увагу, що “застосування такого заходу забезпечення позову як заборона стягнення за виконавчими документами до набрання законної сили даним рішенням, не спричинить жодних збитків відповідачам, в той час як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача” (цитата).
“Вжиття заходів до забезпечення позову мають тимчасовий характер та не перешкоджають у разі відмови у задоволенні позову здійснити стягнення за виконавчими документами на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності”, - йдеться в ухвалі Госпсуду м. Києва від 13.05.2021.
Контекст
Як повідомлялося, в квітні Верховний Суд у рамках кількох справ підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про стягнення заборгованості з “Укрзалізниці” на користь інвестфонду VR Global Partners за низкою згаданих вище кредитних договорів.
Після цього Державна виконавча служба відкрила виконавче провадження в рамках виконання одного з судових рішень (у справі №910/21454/17) про стягнення з "Укрзалізниці" 12,5 млн дол і 90 млн грн на користь VR Global Partners та арештувала кошти на банківських рахунках УЗ.
Разом з тим, в інвестфонді VR Global Partners зазначали, що 09.03.2021 Печерський райсуд м. Києва виніс постанову в справі №757/10733/21-к, якою заборонив списувати кошти з рахунків УЗ і таким чином заблокував стягнення заборгованості, яку намагається стягнути VR Global Partners.
Додамо, що в березні 2017 року «Укрзалізниця» зверталася за роз’ясненнями до Кабміну, чи варто повертати Промінвестбанку борги, з огляду на ризик того, що відповідні кошти, за висновками держкомпанії, можуть бути спрямовані на фінансування тероризму та підтримку військової агресії Росії проти України.
У лютому 2019 року “Укрзалізниця” публічно заявляла про спроби Промінвестбанку продати її кредитну заборгованість для третіх осіб. “Укрзалізниця” наголошувала, що виступає проти цього та “наполегливо рекомендувала потенційним зацікавленим сторонам утриматися від такої транзакції” (цитата).
17.12.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого поліції та продовжив на 6 місяців (до 21.06.2021) досудове розслідування в кримінальному провадженні №42019000000001331 від 21.06.2019 щодо продажу Промінвестбанком для VR Global Partners прав кредитної вимоги до “Укрзалізниці”, як зазначалося, всупереч рішенню РНБО від 14.05.2018 "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів", яким накладено санкції в т.ч. для запобігання виведенню капіталів за межі України.
На днях в.о. глави “Укрзалізниці” Іван Юрик в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" таким чином коментував інформацію щодо арешту коштів на рахунках держкомпанії на вимогу інвестфонду VR Global Partners, який викупив борги УЗ в Промінвестбанку:
“Ситуація дійсно серйозна, проте ми зараз її врегульовуємо. Деякі рахунки вже розблоковані. Арешт певних коштів на наших рахунках відбувся в рамках спроби стягнути борг, який позичався УЗ в 2011-12 роках в російського Промінвестбанку.
В лютому 2019 року цей банк відступив наш борг міжнародній небанківській установі. УЗ не була стороною цієї угоди, і тому очевидно компанія не може відповідати за юридичні ризики, які були закладені в цій угоді.
Зараз тривають судові процеси щодо підтвердження дійсності цієї переуступки, існують чинні рішення судів, що забороняють стягувати цей борг до моменту підтвердження належності нового кредитора, і як тільки ці процеси добіжать до свого логічного кінця, ми зможемо фіналізувати угоду по реструктуризації зазначеної заборгованості.
Хотів би зазначити, що УЗ, будучи учасником міжнародних ринків капіталів, зі всією відповідальністю ставиться до своїх боргових зобов‘язань, і всі взяті боргові зобов‘язання виконує в повній мірі”.
VR Global Partners пов’язують з VR Capital Group, яку створив інвестбанкір Річард Дітц (Richard Deitz) - один з колишніх засновників інвесткомпанії “Ренесанс Капітал” (як повідомлялося, після кризи 1998 року продав свою частку в “Ренесансі”).
VR Capital - партнер групи ICU (мали/мають спільний “сонячно-енергетичний” бізнес).
Довідково
За словами в.о. глави "Укрзалізниці", наразі загальний кредитний портфель цієї держкомпанії складає близько 37 млрд грн.
“Більшість запозичень, які складають цю суму, були здійснені у 2010-2012 роках перед Євро-2012 під високі відсотки. Наразі компанія докладає зусилля, щоб рефінансувати цей борг під нижчі ставки. Власне, рефінансування боргових зобов’язань, а також згенерований вільний грошовий потік від операцій компанії і є джерелами, за рахунок яких компанія розраховуватиметься за кредити, взяті у минулі роки. Кожна боргова лінія має свій графік погашення від одного до 7 років. Тому основна задача полягає у плануванні майбутніх періодів”, - зауважував І. Юрик.
У квітні агентство S&P повідомляло, що “Укрзалізниця” в кінці травня має погасити борг перед одним банком на 116 млн дол. УЗ уточнювала, що йдеться про Сбербанк.
"Укрзалізниця" працює над декількома варіантами рефінансування зазначеного боргу та безсумнівно не допустить невиконання зобов`язань за запозиченнями", - констатували в держкомпанії.
Детальніше про борги УЗ перед Сбербанком - тут.
Про борги “Донецької залізниці” перед ПУМБ - тут, Таскомбанком - тут, банком "Форум" - тут, ВБР - тут.
Відповідно до звітності "Укрзалізниці", на кінець 2020 року її заборгованість за довгостроковими запозиченнями становила 18,3 млрд грн (на кінець 2019 року - 18,15 млрд грн), а за короткостроковими - 16,4 млрд грн (на кінець 2019 року - 14,5 млрд грн).
"Укрзалізниця" за підсумками 2020 року звітувала про збиток 11,9 млрд грн (за 2019 рік декларувався прибуток 2,99 млрд грн).
УЗ вказувала на значний вплив пандемії та карантинних обмежень на її діяльність, що в 2020 році призвело до зниження доходів від вантажних та пасажирських перевезень у порівнянні з 2019 роком на 10,3% та 58,3% відповідно, а також звертала увагу на "значне коливання курсових різниць, внаслідок чого отримано чистий збиток від курсових різниць у розмірі 5,5 млрд грн проти 4,3 млрд грн чистого прибутку у 2019 році" (цитата).
Фінплан “Укрзалізниці” на 2021 рік передбачає залучення запозичень у сумі 50,9 млрд грн, повернення позик - на 47,2 млрд грн (при середньорічному курсі 29,1 грн/дол).
Як зазначалося, на 01.01.2021 залишок за фінансовими зобов’язаннями “Укрзалізниці” оцінювався на суму 41,9 млрд грн (при курсі 28,3 грн/дол), на кінець 2021 року залишок планується в сумі 45,9 млрд грн (при курсі 28,8 грн/дол).
В 2021 році передбачено залучення запозичень у сумі 50,9 млрд грн, у т.ч. довгострокових запозичень - 50,7 млрд грн, з яких:
- 0,5 млрд грн – кредитні кошти МФО (на електрифікацію дільниці Долинська-Миколаїв-Колосівка);
- 35,6 млрд грн – вибірка по довгострокових відновлювальних кредитних лініях українських банків, у т.ч. державних, що залучаються для покриття тимчасових розривів ліквідності;
- 14,6 млрд грн – залучення нового фінансування;
- 0,2 млрд грн фінансового лізингу.
Погашення запозичень передбачено на 47,2 млрд грн, у т.ч. довгострокових кредитів у сумі 46,8 млрд грн, з яких:
- 4,5 млрд грн – погашення заборгованості перед Сбербанком;
- 0,7 млрд грн – погашення боргу Фінінпро та боргу, залученого на будівництво Бескидського тунелю;
- 38,7 млрд грн – погашення запозичень по відновлювальних кредитних лініях українських банків, у т.ч. державних, що залучаються для покриття тимчасових розривів ліквідності;
- 2,9 млрд грн – чергова виплата за єврооблігаціями Шортлайн Пі-Ел-Сі;
- 0,4 млрд грн по фінансовому лізингу;
Збільшення кредитного портфелю "Укрзалізниці" на кінець 2021 року має відбутися здебільшого за рахунок залучення нових фінансових зобов’язань у розмірі 14,6 млрд грн.
Фінансові витрати “Укрзалізниці” за фінансовими борговими зобов’язаннями заплановані у сумі 4,48 млрд грн, у т.ч.
- витрати по довгострокових кредитах передбачені в сумі 4,13 млрд грн;
- витрати на сплату відсотків по договорах фінансового лізингу 350 млн грн;
Крім того на 2021 рік заплановані витрати від дисконтування довгострокових позик працівникам, які складають 322,7 млн грн.