Суд відмовився задовольнити дивідендний позов "Турбоатома" до Кабміну

Все про економіку та фінанси

26.05.2021 Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов “Турбоатома” до Кабміну (в справі №640/19446/20) про визнання протиправним та нечинним абзацу першого пункту 1 постанови уряду №364 від 24.04.2019 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» в редакції постанови №1015 від 04.12.2019 в частині його застосування до “Турбоатома”.

Згідно з судовими матеріалами, “Турбоатом” свої позовні вимоги мотивував тим, що 17.04.2019 збори його акціонерів ухвалили рішення провести виплату дивідендів за 2018 рік у розмірі 50% від чистого прибутку.

На 01.07.2019 “Турбоатом” сплатив у повному обсязі на користь держбюджету (на державну частку акцій товариства) дивіденди в сумі 287,5 млн грн.

Однак постановою №364 від 24.04.2019 (у редакції від 04.12.2019) Кабмін затвердив для суб’єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн грн, базовий норматив відрахування чистого прибутку у розмірі 90%.

За оцінками “Турбоатом”, таким чином уряд поза межами загальних зборів акціонерів змінив розмір відрахування частини чистого прибутку господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Внаслідок цього позивач змушений був виконати оскаржувану постанову, в зв`язку з чим “зазнав фінансової шкоди у вигляді переплати (додаткової сплати) до Державного бюджету України частини чистого прибутку (дивідендів) в сумі 229 967 516,94 грн” (цитата).

“Турбоатом” зазначав, що 22.07.2020 Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав абзац восьмий частини п’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» таким, що не відповідає Конституції України. Згідно з оспорюваними положеннями Закону, «господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, що настає за звітним».

“Турбоатом” зауважував, що з 22.07.2020 з прийняттям Конституційним Судом України рішення, “він дізнався про порушення свого права оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України, а відтак звернувся до суду із заявленим позовом”.

У свою чергу Окружний адмінсуд м. Києва в постанові від 26.05.2021 зазначив таке:

“Оскаржувана позивачем постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» встановлює відрахування у 2019 році частки чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, тобто чинність даної постанови обмежена 2019 роком.

Отже, дія спірного нормативного акту у часі завершилась з визначеного у ньому моменту припинення його дії - завершенням року, на який розповсюджувалась його дія, а відтак такий акт фактично втратив чинність станом на час звернення позивача з позовом, розгляду і вирішення спору в суді.

За таких обставин предмет спору у межах спірних правовідносин відсутній.

<...> Колегія суддів зазначає про процесуальну неможливість визнання спірного акту відповідача протиправним та нечинним, оскільки він припинив свою дію та, відповідно, втратив свою юридичну силу (юридичну значимість), а отже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, враховуючи фактичні обставини справи за наслідками їх офіційного з`ясування судом, не призведе до поновлення порушених, на думку позивача, його прав та інтересів.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

<...> Не зважаючи на те, що, як вказує позивач, відповідачем оскаржувана постанова була прийнята поза межами рішень загальних зборів акціонерів АТ «Турбоатом» (збори відбулися 17 квітня 2019 року), позивач своє порушене право пов`язує саме з ухваленням Конституційним Судом рішення 22 липня 2020 року, яким визнано абзац восьмий частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» таким, що не відповідає Конституції України.

Утім, відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Отже визнані Конституційним Судом норми Закону втрачають чинність на майбутнє і жодним чином не впливають на відносини, які склались та закінчились у часі до визнання неконституційною норми відповідного закону.

Абзац восьмий частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визнаний таким, що не відповідає Конституції України 22 липня 2020 року.

До цього часу, а саме до 22 липня 2020 року, враховуючи положення статті 58 Конституції України та рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, до подій, факту має застосовуватись той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, до події (сплати частини чистого прибутку на виплату дивідендів за 2018 рік) застосовується та норма закону (абзац восьмий частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності») під час дії якої вона настала.

Отже, та обставина, що Конституційний Суд України визнав своїм рішенням певну норму закону неконституційною у 2020 році, не впливає на чинність цієї норми закону станом на 2019 рік, в тому числі і на правомірність оскаржуваної постанови Уряду.

Тому доводи позивача щодо порушеного права оскаржуваною постановою у 2019 році, зважаючи на посилання на рішення Конституційного Суду України від 22 липня 2020 року, є безпідставними”.

Контекст

Як повідомлялося, 29.04.2021 збори акціонерів "Турбоатома", 75,2% акцій якого належать державі, вирішили направити на виплату дивідендів за 2019 і 2020 роки по 50% отриманого чистого прибутку - 157 млн грн (або 0,37 грн на одну акцію) і 113,3 млн грн (0,268 грн на акцію) відповідно.

При цьому “Турбоатом” заявляв, що Госпсуд Харківської області ухвалою від 26.04.2021 на забезпечення ще не поданого позову акціонером Biscone Limited (володіє 5,59% акцій) повністю заблокував процес виплати дивідендів акціонерам АТ "Турбоатом", понад 75% акцій якого належить державі.

"На наш погляд, дії з боку Biscone Limited, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин РФ, ставлять під загрозу успішну діяльність підприємства та існування його загалом, оскільки вилучення в АТ "Турбоатом" майже 355 млн грн може призвести до банкрутства. Окрім того, такі дії потенційно становлять загрозу для енергетичної безпеки України", - зазначалося в заяві прес-служби "Турбоатома" на сайті підприємства.

У заяві констатувалося, що Biscone Limited афілійована з російським холдингом "Силові машини", а її фактичним власником є Олексій Мордашов.

"І він сам, і "Силові машини" включені до санкційних списків РНБО, і рішення РНБО стали однією з причин, за якими "Турбоатом" не виплачував дивідендів на їхню користь", - нагадували в компанії.

У свою чергу, зазначалося в заяві, Biscone Limited звернулася до суду з позовами про стягнення майже 161 млн грн дивідендів із АТ "Турбоатом" і подала "Турбоатому" вимогу про обов`язковий викуп акцій на суму 194 млн грн.

Відповідно до прес-релізу, постановою господарського суду, зокрема, встановлено заборону АТ "Турбоатом" виплачувати дивіденди за простими акціями за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2019-му і 2020 роках, а також заборону загальним зборам АТ "Турбоатом" ухвалювати рішення про відмову в підписанні договорів про обов`язковий викуп товариством належних акціонеру акцій на підставі їхніх вимог.

"Отже, постановою суду, яка посягає на реалізацію прав акціонерами товариства, фактично повністю заблоковано процес виплати дивідендів, який мав відбутися за результатами загальних зборів від 29.04.2021 р., зокрема - державі", - підсумували у прес-службі.

"Турбоатом" констатує, що згідно з проектами рішень порядку денного, запланований розмір дивідендів, які мають бути виплачені за 2019-2020 роки, становить майже 270,3 млн грн, а з урахуванням вже сплачених у 2020 році дивідендів, розмір заблокованої суми, що підлягає виплаті державі, становить 85,204 млн грн.

"Діям акціонера підіграють судові органи, які своїми протиправними та необґрунтованими рішеннями, схваленими на користь Biscone Limited, створюють умови для доведення АТ "Турбоатом" до банкрутства", - наголошується у заяві.

АТ "Турбоатом", за інформацією прес-служби, оскаржило в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Харківської області від 26 квітня з метою скасування "необґрунтовано впроваджених судом заходів забезпечення".

Крім того, "Турбоатом" звернувся до президента України Володимира Зеленського та прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням ініціювати перед РНБО застосування щодо компанії Biscone Limited адекватних заходів обмежувального характеру, передбачених законом України "Про санкції".

"Турбоатом" - єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Географія постачань підприємства охоплює 45 країн Європи, Азії, Америки та Африки.

"Турбоатом" завершив 2020 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком у розмірі 226,53 млн грн, що на 27,8% менше, ніж у 2019 році (314,07 млн грн).

На четвертий квартал 2019 року державі в особі Фонду держмайна України належали 75,22% акцій АТ. Великий міноритарій (15,34% акцій) - венчурний інвестфонд "Сьомий" під управлінням КУА "Сварог Ессет Менеджмент", пов`язаної з Костянтином Григоришиним. Ще 5,598% належали зареєстрованій на Кіпрі Biscone Ltd.