2 жовтня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву Фонду гарантування про забезпечення позову до Миколи Лагуна в справі №910/7338/19 про стягнення 691,3 млн грн “шкоди, завданої юридичній особі її посадовою особою” (цитата).
Як третя особа в цій справі фігурує Дельта Банк.
Заявлені грошові вимоги ФГВФО обгрунтовує шкодою, “заподіяною банку рішеннями відповідача про збільшення статутного капіталу банку за рахунок фіктивних вимог, виведення коштів в результаті операції з довгострокового погашення субординарного боргу перед компанією контролером відповідача” (цитата).
Фонд гарантування просив суд накласти арешт на транспортні засоби М. Лагуна (PORSCHE, LAND ROVER RANGE ROVER, BENTLEY CONTINENTAL GT), на корпоративні права учасника ТОВ «Білгород Водоканал» і ТОВ «Білград», на нерухоме майно (106 позицій).
Однак суд вирішив, що “заявником [ФГВФО, - ред.] у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортні засоби, корпоративні права, земельні ділянки може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду” (цитата).
Контекст
16.09.2019 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишив без розгляду позов Фонду гарантування до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.
Серед відповідачів у цій справі (№910/7186/19) - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради цього банку (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).
Таке рішення суд виніс на підставі того, що “вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших” (цитата).
10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.
19.09.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги НБУ і компанії “Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед” (до яких приєдналися “Агропросперіс Банк”, ФГВФО, ліквідатор Дельта Банку) та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 26.04.2019 (в справі №826/8333/15), яким було задоволено позов Kalouma Holding Limited і скасовано постанову НБУ №186 від 19.03.2015 про віднесення Астра Банку до неплатоспроможних.
НБУ повідомляв, що в кінці травня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Миколи Лагуна та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, якими було підтверджено законність рішення Нацбанку про законність виведення з ринку Омега Банку (теж був підконтрольний М. Лагуну).
За даними НБУ, на середину березня 2018 року борг Дельта Банку по рефінансуванню становив 8 млрд грн. У 2016 році Нацбанк інформував про спроби стягнути з М. Лагуна 767 млн грн за майновою порукою (земельні ділянки).
Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.
ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).
За даними Фонду гарантування, на 01.07.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,75 млрд грн (96,8% запланованих виплат).
ФГВФО наголошував, що фізособи-вкладники Дельта Банку з категорії "200+" зможуть повернути свої гроші в загальному обсязі на 8,8 млрд грн лише в разі звільнення активів банку з-під застави низки забезпечених кредиторів.