Суд скасував штрафи АМКУ для ДТЕК на 290 млн грн

Все про економіку та фінанси

21.06.2022 Госпсуд м. Києва задовольнив позов "ДТЕК Дніпроенерго" до Антимонопольного комітету України (АМКУ) в справі №910/12446/21 та скасував штраф на 125,5 млн грн, який був накладений на позивача рішенням відповідача №236-р від 29.04.2021.

Крім того, 21.06.2022 цей суд задовольнив позов ТОВ "ДТЕК Трейдінг" до АМКУ (в справі №910/12456/21) та скасував штраф 163,4 млн грн, який був накладений на позивача уже згаданим рішенням відповідача №236-р від 29.04.2021.

АМКУ повідомляв, що тоді ж оштрафував "ДТЕК Західенерго" на 172,9 млн грн, "ДТЕК Східенерго" - на 91,1 млн грн, "Центренерго" - на 205,8 млн грн, "Держвуглепостач" - на 2,3 млн грн, на "Черкаське хімволокно" - 14,4 млн грн.

Госпсуд м. Києва дійшов висновку, що оскаржуване рішення АМКУ "не містить доказів, які свідчать про відсутність об`єктивних причин в схожих діях з встановлення цін на вугілля", в т.ч. з боку вказаних вище двох позивачів, які входять в енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова.

Так, щодо "ДТЕК Трейдінг" суд вказав, що дії компанії "не мали ні фактичного, ні потенційного впливу на обмеження конкуренції на ринку електричної енергії, оскільки ціна позивача на енергетичне вугілля формувалася з урахуванням діючого державного регулювання у вигляді підтримки вугільної галузі, планового та фактичного обсягу бюджетних асигнувань вугледобувним підприємствам, а також державного регулювання прогнозованої оптової ціни на електроенергію, що суттєво обмежувало дискрецію позивача самостійно встановлювати розмір цін на вугілля та вугільну продукцію, та унеможливлювало вчинення позивачем узгоджених дій з іншими продавцями та покупцями енергетичного вугілля" (цитата).

Нагадаємо, раніше Антимонопольний комітет заявляв, що учасники ринку енергетичного вугілля за рекомендацією Міненерго підвищували ціни в 2016-2019 роках.

Як констатувалося, під час розслідування справ комітетом було встановлено, що Міністерство рекомендувало державним підприємствам підвищити граничний рівень ціни однієї вугільної продукції для потреб ТЕС і ТЕЦ до відповідного рівня. Вказане підтверджується протоколами нарад з питань визначення граничної ціни на вугілля. При цьому на нарадах були присутні також представники приватних компаній – постачальників та споживачів енергетичного вугілля.

Суб`єкти господарювання – учасники нарад постачали більше 80% усього енергетичного вугілля для потреб ТЕС та ТЕЦ. На цих же нарадах були присутні також виробники електричної енергії (ТЕС і ТЕЦ), які споживають понад 95% усього енергетичного вугілля, що використовується для потреб цієї галузі.

Через деякий час відповідачі зазначали в угодах ціни на постачання енергетичного вугілля, схожі з тими, що визначались на нарадах у Міністерстві. Така ситуація тривала майже три роки.

АМКУ наголошував, що Міненерговугілля не мало повноважень рекомендувати рівень граничних цін. Адже в Україні продаж енергетичного вугілля має здійснюватися на ринкових умовах.

Тому Комітетом прийнято рішення, яким визнано порушення Міністерства, що полягало у створенні умов учасникам ринку енергетичного вугілля для вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

АМКУ зауважував, що в згаданій на початку справі, де фігурантами є окремі учасники ринку, виявлено, зокрема, що динаміка зміни ціни у постачальників вугілля - ТОВ «ДТЕК Трейдінг» та ДП «Держвуглепостач» відповідає динаміці зміни граничної ціни. При цьому на ринку енергетичного вугілля були відсутні об’єктивні причини для одночасної та рівномірної зміни його ціни.

Аналіз середньозважених базових цін також свідчить, що у період серпня 2016-го – червня 2019-го років АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПрАТ «Черкаське хімволокно» та ПАТ «Центренерго» купували енергетичне вугілля за базовими цінами, схожими з граничними цінами, визначеними на нарадах у Міненерговугіллі.

За оцінками АМКУ, коефіцієнти кореляції свідчать про чіткий зв`язок цінових траєкторій відповідачів та цін, рекомендованих Міністерством. Динаміка зміни базових цін вугілля, яке купували зазначені компанії, також відповідає динаміці граничних цін, встановлених Міненерговугіллям.

За висновками Комітету, це свідчить про схожі дії, які є порушенням, передбаченим ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

"Під час розгляду справи Комітет проаналізував собівартість видобутку вугілля, його ціни відповідно до біржових котирувань, коливання курсу валют та податкове навантаження. Співвідношення зазначених факторів із цінами, визначеними на нарадах у Міненерговугіллі, спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких схожих дій", - йшлося в повідомленні АМКУ.