Суд поновив заборону Лагуну на виїзд за межі України через борги перед держбанком

Все про економіку та фінанси

06.07.2021 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Ощадбанку та скасував ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 11.02.2021 (у справі №757/22651/15-ц), якою було задоволено клопотання Миколи Лагуна та скасовано тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, накладене на екс-мажоритарного акціонера Дельта Банку постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2020 на строк до погашення ним (М. Лагуном) боргу перед Ощадбанком на суму 948 млн грн, 111,8 млн дол, 12,45 млн євро.

Таким чином, Київський апеляційний суд постановою від 06.07.2021 скасував дозвіл М. Лагуну на виїзд за кордон, отриманий екс-власником Дельта Банку в Печерському райсуді м. Києва.

Раніше Верховний Суд своєю постановою від 11.10.2017 у рамках справи №757/22651/15-ц виніс рішення про стягнення цієї заборгованості (загалом - це понад 4,3 млрд грн) з М. Лагуна як поручителя Дельта Банку перед Ощадбанком за договорами про коррахунки.

Печерський райсуд в ухвалі від 11.02.2021 констатував, що заявник надав докази, що на все його майно накладено арешт в межах виконавчих проваджень, “тобто він не має об’єктивної можливості його реалізувати, а кошти направити на погашення заборгованості, а отже, відсутній факт ухилення від виконання своїх зобов’язань” (цитата).

Крім того, суд зауважив, що М. Лагун є стороною та/або свідком у судових спорах за кордоном, які розглядає Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (справа № ARB/18/9 проти Республіки Білорусь) та Англійський господарський суд (справи №CL-2018-000699 і №CL-2019-000632). А тому, зазначив суд, екс-власник Дельта Банку потребує правової допомоги від іноземних адвокатів і проведення зустрічей з ними за межами України.

З огляду на це, Печерський райсуд м. Києва вирішив, що відсутні “достатні підстав вважати, що М. Лагун ухиляється від виконання [боргових] зобов’язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, та має намір виїжджати за межі України з метою невиконання цього рішення” (цитата).

Натомість Київський апеляційний суд у постанові від 06.07.2021 назвав висновки суду першої інстанції помилковими.

Цитата з постанови суду апеляційної інстанції:

"Доводи щодо необхідності перетину державного кордону у зв`язку з участю в судових засіданнях іноземних судів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 [М.Лагун] у зазначених справах представляє команда юристів, будь-яких судових рішень про його обов`язкову участь у засіданнях господарських іноземних судах не надано.

Крім того, будь-яких доказів, що ним після ухвалення постанови Київським апеляційним судом 02 грудня 2020 року [про накладення обмеження на виїзд за коржон] вчинялися дії, направлені на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року [про стягнення заборгованості на користь Ощадбанку], відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2020 року не надав державному виконавцю достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не здійснив будь-яких дій на погашення заборгованості.

<...> Колегія суддів вважає, що доводи представника заявника, що останній не ухиляється від виконання рішення суду, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що декларацію про доходи ОСОБА_1 подав державному виконавцю лише 02 липня 2021 року, станом на час розгляду справи будь - яких погашень за рішенням суду не проводив.

Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відпала необхідність щодо застосування до нього зазначених заходів обмеження, а тому заява про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви".

Як писав Finbalance, 23.02.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Миколи Лагуна та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.03.2020 (у справі №910/14979/19), яким скаржнику теж було відмовлено в задоволенні позову до Ощадбанку про визнання недійсним договору поруки (за борговими зобов’язаннями Дельта Банку перед Ощадбанком).

Тоді Ощадбанк зауважував, що за М. Лагуном зареєстровано нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, але все це майно перебуває в іпотеці НБУ, Укрексімбанку, Укрсоцбанку.

У 2019 році Печерський райсуд м. Києва на вимогу Ощадбанку накладав арешт на автомобіль Porsche (2004 року випуску), який М. Лагуна продав для третьої особи.

Відповідно до звітності Ощадбанку, за перше півріччя 2021 року він списав непрацюючі активи на 5,96 млрд грн, у т.ч. кошти в банках - 4,45 млрд грн (тут може йтися про кошти Ощадбанку в збанкрутілому Дельта Банку; поручителем по цим борговим зобов`язанням Дельта Банку перед Ощадбанком був Микола Лагун).

Контекст

Як писав Finbalance, 05.12.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Миколи Лагуна на рішення Печерського райсуду м. Києва від 19.03.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 29.10.2019 (в справі №757/3996/15-ц), якими було задоволено позов Укрексімбанку та вирішено стягнути з М. Лагуна (як поручителя) заборгованість в розмірі 38,3 млн дол та 19,3 млн грн за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву.

При цьому НБУ відсудив у Миколи Лагуна низку земельних ділянок в рахунок погашення боргу Дельта Банку по рефінансуванню. Раніше Нацбанк інформував, що М. Лагун був майновим поручителем по боргам Дельта Банку по рефінансу на 766,9 млн грн. На початок грудня 2019 року загальний борг Дельта Банку по рефінансуванню був 4,9 млрд грн.

16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут.

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому Фонд гарантування заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

ФГВФО виплатив компенсації вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг Дельта Банку по рефінансу на початок грудня-2019 становив 4,9 млрд грн.

У серпні 2020 року Нацполіція повідомила, що її слідчі “викрили акціонера та власника АТ «Дельта Банк» в несплаті податку” (цитата).

“Фігурант отримав іноземний дохід в сумі понад 150 мільйонів гривень. Проте обов’язкових платежів, передбачених законом, до державного бюджету не сплатив.

Банкір завдав державі збитки на суму понад 30 мільйонів гривень.

Слідчі повідомили власнику банку про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

На даний час досудове розслідування триває, поліцейські вживають заходи щодо обрання запобіжного заходу та накладення арешту на майно”, - йшлося в повідомленні Нацполіції.

Перед цим у відомстві оприлюднили повістку про виклик Миколи Лагуна для вручення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12015160160000210 (від 03.03.2015), допиту як підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 11.07.2018, розслідування кримінального провадження №12015160160000210 здійснювалося в т.ч. “за фактами замаху на заволодіння невстановленими особами земельною ділянкою, власником якої є ТОВ «Іллічівський зерновий порт», заволодіння службовими особи ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами АТ «Дельта Банк» в особливо великих розмірах та зловживання своїм службовим становищем службовими особами ТОВ «Іллічівський зерновий порт» і ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», які, вступивши у злочинну змову з колишніми співробітниками ПАТ «Дельта Банк», з метою погашення заборгованості за кредитними договорами та зняття обтяження в ПАТ «Дельта Банк» на заставне майно надали фіктивні договори переуступки боргу” (цитата).