Суд поновив розслідування в справі "Радикал Банку" й "АРБ Інвестменс"

Все про економіку та фінанси

01.07.2021 Печерський райсуд м. Києва задовольнив скаргу ліквідатора "Радикал Банку" та скасував постанову прокуратури м. Києва від 01.08.2019 про закриття кримінального провадження №12013110000000134 від 31.01.2013 щодо сумнівних операцій згаданого банку. Суд зобов`язав прокурора відновити досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні.

Один з епізодів справи стосується договору про відступлення права вимоги за низкою кредитів, який був укладений між “Радикал Банком” і ТОВ “КУА “АРБ Інвестменс” (діяло від імені ЗНВПІФ “Джерело”) 9 липня 2015 року - у день, коли НБУ визнав “Радикал Банк” неплатоспроможним й відповідно напередодні введення тимчасової адміністрації в банк.

За оцінками ФГВФО, прокурор зробив "безпідставним висновок про те, що у керівних органів ПАТ «Радикал Банк» було достатньо повноважень для прийняття рішення про вчинення правочинів щодо відступлення прав вимоги, адже як свідчать матеріали кримінального провадження, під контроль ТОВ "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс" фактично протиправно переуступлені права вимоги на суму 769 654 346 грн., що значно вище гранично допустимої суми правочинів, дозвіл на укладення яких не можуть надавати як кредитний комітет, правління банку, так і наглядова рада ПАТ «Радикал Банк», засідання яких до того ж не могли бути проведені в один день" (цитата).

Як зазначається, 15.01.2015 загальні збори акціонерів “Радикал Банку” делегували повноваження наглядовій раді щодо придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі на суму від 5% вартості активів за даними останньої річної фінзвітності до 500 млн грн. Тоді як фактично під контроль ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» передано права вимоги на суму 769,7 млн грн, що вище гранично допустимої суми правочинів.

У червні 2018 року ФГВФО заявляв,що за день до передачі “Радикал Банку” під управління Фонду керівництвом банку провело тисячі внутрішньобанківських операцій, у результаті яких було виведено активів на загальну суму 824,18 млн грн

Нижче - пряма мова із тодішнього офіційного повідомлення Фонду гарантування: 

"Напередодні визнання банку неплатоспроможним (станом на 09.07.2015) залишки коштів на балансових рахунках ПАТ «Радикал Банку» за виданими кредитами складали 1 321,2 млн грн, а в день введення в банк тимчасової адміністрації сума коштів, що значилась за кредитним портфелем ПАТ «Радикал Банку», була майже утричі меншою і становила 500,9 млн грн.

Як було виявлено на початку процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» таке зменшення в бухгалтерському обліку банку було спричинене проведенням ряду операцій – відступленням права вимоги за працюючими кредитними договорами у сумі 769,7 млн грн на користь компанії ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» та згортанням заборгованості позичальників на суму 142,12 млн грн за рахунок залишків коштів на поточних та депозитних рахунках клієнтів банку.

Підписання колишнім топ-менеджментом банку угод про відступлення ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» прав вимоги за кредитними договорами явно свідчить про умисне розкрадання активів ПАТ «Радикал Банк», оскільки, як було з’ясовано, виведені з-під контролю банку кредити ані фактично, ані юридично не належали до категорії проблемних. Позичальники за такими кредитами справно виконували свої зобов’язання перед ПАТ «Радикал Банк», не допускали прострочок, а предмети забезпечення були в наявності і у доброму стані. Водночас з метою надання факту передачі прав вимоги економічної доцільності, присвоєння таким операціям ознак законності та приховування намірів розкрадання активів ПАТ «Радикал Банк», було складено низку документів, які суперечили Статуту банку, зокрема в частині повноважень колегіальних органів. Крім того, вкрадений кредитний портфель в подальшому був некоректно відображений в бухгалтерському обліку банку. Наслідком таких дій, стало відображення на балансі банку протягом одного дня збитку в сумі понад 421,9 млн грн.

Операції зі згортання заборгованості позичальників ПАТ «Радикал Банк» також проводились не без участі вже згадуваної компанії – ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс». У цьому випадку ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» виступила посередником в такій оборудці. Спершу залишки з рахунків юридичних та фізичних осіб – контрагентів ПАТ «Радикал Банк», у сумі 248,1 млн грн, були перераховані без отримання згоди власників на рахунок нерезидента LAS COMMERCE LTD – компанію де-факто пов’язану з топ-менеджментом банку, а потім в якості оплати за інвестиційні сертифікати зараховані на рахунки ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс». В подальшому ці кошти були перераховані банку в якості оплати за уступку права вимоги. Тобто, з ПАТ «Радикал Банк» розрахувались борговими зобов’язаннями цього банку перед його клієнтами, здійснені «розрахунки» не призвели до реального надходження до ПАТ «Радикал Банк» будь-яких коштів. Примітним є те, що усі транзакції були проведені внутрішньобанківськими проводками всього за один день”.

Довідково

Як писав Finbalance, 04.11.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.09.2020 (у справі №910/9095/18), якими було задоволено позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 128,9 млн грн "майнової шкоди" (цитата).

При цьому 04.11.2020 Верховний Суд задовольнив клопотання НБУ про зупинення виконання вказаних судових рішень у цій справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Вказана справа розглядається в судах по другому колу.

Так, 27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ і скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено вказаний позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру банку внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних. Тоді суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).

У ході судового процесу ТОВ "Промислова інноваційна компанія" зазначало, що постанова НБУ №452/БТ від 09.07.2015 про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних була визнана протиправною та скасована судовими рішеннями (в т.ч. рішенням Вищого адмінсуду, яке Верховний Суд відмовився переглядати) в межах розгляду іншої справи - №826/24203/15 (за відповідним позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку).

11.08.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити клопотання НБУ про призначення експертизи (оцінки) у цій справі. Своє клопотання Нацбанк мотивував законом про банки, який був прийнятий парламентом і підписаний президентом у травні (за наполяганням МВФ). НБУ наголошував, що відповідним законом встановлено особливий порядок відшкодування шкоди, заподіяної у разі скасування в судовому порядку рішення НБУ про виведення з ринку банків (від Finbalance: документом, зокрема, передбачено, що саме міжнародно визнана аудиторська фірма має підтвердити розмір шкоди, якщо така була завдана власникам виведеного з ринку банку, - ред.).

Натомість Північний апеляційний госпсуд зазначив, що відповідний закон встановлює “особливості визначення розміру шкоди (упущеної вигоди та реальних збитків)”, причому “реальні збитки визначає саме як вартість акцій банку на день прийняття рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних” (цитата). “Водночас, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, предметом позову в даній справі є відшкодування шкоди, завданої позивачу у зв`язку із незаконним позбавленням його корпоративних прав, а не позбавленням його права власності на акції ПАТ «Радикал Банк»”, - йшлося Північний апеляційний госпсуд в ухвалі від 11.08.2020.

Нагадаємо, що “Радикал Банк”, як і низку інших фінустанов на ринку, неофіційно пов’язували з представниками “Сім’ї”.

За даними НБУ, на 11.06.2015 бенефіціарами ТОВ "Промислова інноваційна компанія" були Шпак Максим Олександрович та Веремійченко Анрі Георгійович (наразі у держреєстрі кінцевими власниками фірми зазначені Шпак Олександр Григорович і Веремійченко Андрій Георгійович).

За даними ФГВФО, на 01.01.2020 вкладникам "Радикал Банку" в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 138,4 млн грн (81,1% запланованих виплат).

НБУ в заяві про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних вказував, що за результатами перевірок операційних кас фінустанови та його відділень "було встановлено грубе порушення законодавства у сфері готівкового обігу, що створювало загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку" (цитата).

“Радикал Банк” не забезпечував належним чином заходи охорони під час перевезення валютних цінностей, зберігання готівки у відділеннях банку та здійснення внутрішнього контролю за касовими операціями. Позиція Національного банку України полягає в жорсткому реагуванні на здійснення банками ризикових операцій, що можуть свідчити про загрозу збереження довірених ним коштів", - зазначав НБУ.