Spiegel: Драгі у розпачі – ЄЦБ видасть трильйон євро для боротьби з кризою

Все про економіку та фінанси

Керівник ЄЦБ Маріо Драгі готовий виділити один трильйон євро, щоб викупити кредити у банків. На його думку, таким чином економіка має повернутися на правильний шлях. Проте цей план більше схожий на акт відчаю, вважає Der Spiegel.

Як оголосив Драгі, у середині жовтня ЄЦБ буде купувати кредити в деяких банків з єврозони - спочатку у вигляді іпотечних облігацій, які забезпечені, наприклад, нерухомістю, та у вигляді сек`юритизованих корпоративних або споживчих кредитів (т.зв. забезпечені активами цінні папери (ABS). Щонайменше, програма повинна діяти два роки. До одного трильйона євро може ЄЦБ на це витратити, заявив Драгі. Чи буде це дійсно так багато, наразі залишається неясним.

Взагалі, Драгі боявся чітких слів, що так люблять чути інвестори на фінансових ринках. Детальну інформацію про програму покупки ЄЦБ оголосив лише після прес-конференції. Таким чином, можна уникнути неприємних відповідей на запитання журналістів, вказує Der Spiegel.

Чому ЄЦБ, взагалі, робить саме так?

План Драгі реагує на слабку економічну ситуацію в єврозоні. Такі країни, як Італія, Іспанія чи Греція виходять - якщо взагалі виходять - з кризи дуже повільно. Місцеві банки видають все менше і менше кредитів. І навіть в таких великих країнах, як Франція і Німеччина, економіка стагнує. Це видно також зі статистики по інфляції: Споживчі ціни в зоні євро ледве ростуть - у вересні річний рівень інфляції був 0,3%.

Щоб утримати економіку на зростаючому рівні, за концепцією ЄЦБ ціни повинні збільшуватися на 2% в рік. Тому Драгі і його колеги намагаються протягом кількох місяців збільшити банківське кредитування, щоб таким чином забезпечити економічне зростання та динаміку цін.

Що зробив ЄЦБ до цього часу?

• З кінця 2012 року, ЄЦБ почав знижувати свою ключову процентну ставку крок за кроком, щоб за таким процентними ставками банки можуть запозичувати короткострокові кредити. Врешті-решт, спадання відбувається ще швидше, так як на початку вересня це було 0,05 відсотка. Банки отримують гроші, так би мовити, задарма. Тим не менше, значний ефект ще попереду.

• У довгостроковій перспективі, ЄЦБ надає банкам гроші з мініпроцентами. Недавно вони запустили програму до 400 млрд. євро. Фінансові установи можуть зайняти у ЄЦБ гроші на строк до чотирьох років. На першому етапі, однак, отримано лише 82,6.

Як виглядає новий план?

Так що тепер ЄЦБ починає наступні етапи кризової політики: він купує у банків письмово завірені кредити. Ідея звучить правдоподібно. Багато банків в Південній Європі, як і раніше, дуже слабкі фінансово через єврокризу. Щоб мати змогу надавати більше кредитів, вони повинні були б мати кращий власний капітал, як того вимагають правила. Якщо банки тепер легко продають ЄЦБ їхні старі пакети кредитів, для них знову виникає свобода дій, щоб надавати нові кредити для компаній і домашніх господарств - і, щоб, таким чином, привести в рух економіку.

У чому проблема з новим планом?

На жаль, план має деякі гачки. По-перше, ЄЦБ бере на себе той ризик кредиту, який повинен взяти, власне, сам банк. Це включає в себе, з одного боку ризик, що кредит вибухне і ЄЦБ залишається з великими втратами. Однак, з іншого боку це може призвести до того, що банки будуть надавати кредити занадто необдумано, знаючи, що вони зовсім не повинні брати на себе відповідальність за ризик. Тому критики, такі як Ханс-Вернер Зінн, глава мюнхенського інституту Ifo, вже каже , що ЄЦБ стане "поганим банком" Європи.

Тепер можна стверджувати, що ризик вартий цього, тому що програма покупки вирішить величезну проблему в зоні євро. Але навіть тут є великі сумніви. Чи дійсно почнуть слабкі банки надавати більше кредитів, якщо ЄЦБ зменшить деякі їх навантаження?

Або не вистачає, ймовірно, також запиту на кредити з боку бідуючих підприємств? Експерти, такі як політик з Партії зелених Герхард Шик налаштований скептично: програма покупки не "вирішити жодну з проблем в Європі", говорить він. "Тому що немає ніяких фінансових обмежень, які дозволяють зволікати компаніям з прийняттям інвестиційних рішень, проте існує слабкий загальноекономічний попит".

І що тоді допоможе?

Такі люди, як Шик, бачать центральний банк просто заваленим при порятунку єврозони. Вони закликають уряди надати більше грошей для інвестицій. Також головний ЄЦБ Драгі, здається, знає, що це не відбудеться без політики. І це звучить майже розпачливо, коли він закликає уряди допомогти нарешті вирішити проблеми єврозони.

І тому, інвесторам на фінансових ринках залишається тільки сподіватися на наступний крок, як сказав Драгі в четвер – придбання державних облігацій. Чи принесло б це більше користі, ніж від заявленої програми зараз, досі неясно. Це, звичайно, принесло б Драгі ще більше критики.