Reuters: Антикризова трансформація корпоративної Італії

Все про економіку та фінанси

Підвищення конкурентоспроможності італійської економіки можуть забезпечити лише якісні зміни в бізнес-середовищі. У т.ч. через інтеграцію місцевих підприємств з іноземним капіталом. Виживуть не всі з них. Про це у блозі пише колумніст Reuters Роб Кокс.

У ці дні 14 років тому з життя пішов Енріко Куччіа – легендарний засновник Mediobanca – інвестиційного банку, який у післявоєнний період був одним з локомотивів відновлення італійського бізнесу. У бурхливому 1946 році він фактично був бастіоном приватної індустрії (здебільшого в північній частині країни) проти приливу соціалізму та інтервенціонізму.

І все ж, незважаючи на всю ностальгію за минулим, серед підприємців немає явного бажання прокрутити стрілки годинника назад до тих днів, коли Mediobanca був беззаперечним володарем італійського бізнесу. Унікальна італійська форма капіталізму, яку представляв Куччіа після Другої світової війни, зрештоб записана до історії.

На відміну від циклічних піків в реєстрації банкрутств в США, що типово супроводжуються рвучкими економічними змінами, трансформація Італії є більш тонкою. Водночас позбавлені протекції безгрошевого уряду Риму чи Mediobanca в Мілані італійські компанії зрештою змушені грати згідно світових фінансових правил. Не дарма сьогодні 95% інституційних інвесторів на Італійській фондовій біржі, є іноземцями.

Незважаючи на взаємні інвестиції, пакти акціонерів, послідовно наростаючі холдингові компанії та сумісний директорат, Mediobanca стояла в центрі т.зв. “salottobuono” чи «вишуканого салону», - групи, що включала такі важливі підприємства, як Fiat, Pirelli, Generali, Rizzoli-Corriere dellaSera.

Проте час йде і змінюється й сама Mediobanca, й плеяда компаній, які колись займали спільну орбіту. Так, фінустанова згідно з правилами Банку Італії має зменшити кількість директорів у своєму правлінні з 23 до 15 (хоча це не вітається в самому банку). При цьому Fiat вже давно змістив свою орієнтацію з Італії, придбавши Chrysler. І хоча Mediobanca буде продовжувати утримувати чималу долю в капіталі Generali, страхова компанія знаходиться під керівництвом професійного керівника Маріо Греко, який стверджує, що майбутнє компанії – як незалежної одиниці, що допоможе генерувати прибутки, а не маніпулювати корпоративною владою.

Надалі незалежність корпоративної Італії визначатиметься якістю товарів та послуг на вільних та конкурентоспроможних ринках. Не всі підприємства виживуть. Але ті, кому це вдасться, стануть висококласними компаніями, переконаний Роб Кокс.