Economist: чому Китай створює суперника МВФ

Все про економіку та фінанси

Після 70-річної історії Бреттон-Вудської системи США та Європа не змогли підсилити й реформувати Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, які сприяли досить успішному відновленню глобальної економіки після Другої світової війни. Проте на сьогодні в МВФ та СБ неадекватно – з урахування зростання економічної потуги – представлений Китай (досі має менше права голосу, ніж країни Бенелюксу). За таких умов Пекін пішов на формування паралельної системи міжнародних фінансових інституцій. Про це пише The Economist.

«Китай, як і Америка століття назад, розтягує свої м’язи біля свого дому та перебирає на себе глобальне лідерство. Ця комбінація може призвести до небезпечного грубого прокляття на світову економіку», - констатує видання.

Як зазначається, Барак Обама просуває план, щоб дати МВФ більш ресурсів і підвищити представництво економік, що швидко розвиваються. Однак Конгрес відмовляється підтримувати реформи. Америка та Європа більше зосереджені на гонці за амбіційними торгівельними угодами, ніж на Китаї.

Пекін зрозумів цей натяк і його інтерес до МВФ та Світового банку згас. Замість цього, китайські лідери працюють над формуванням окремої системи. На саміті в кінці липня лідери Бразилії, Китаю, Росії та Південної Африки мають домовитися про створення Банку розвитку BRICS з активами у 50 млрд дол, будуючи його на зразок МВФ. Китай також планує створити Азійський банк інфраструктури, що буде суперником Азійському банку розвитку – регіональному лідеру, який базується в Японії.

Як і західні регіональні торгівельні угоди, китайське формування перебуває в ізоляції й вирішує інвестувати у нерозвинені країни. Його порив до ініціатив, які підозріло виключають багаті країн, може означати стратегічну зміну. Замість того, щоб прийняти на себе відповідальність у межах діючих інститутів, Китай створює суперника.

«Якби Дж.Кейнес був живий, він би здивувався не тільки через ризики економічного націоналізму, але й втрачені можливості. Вільна торгівля через угоди допомогла б світовій економіці і скоротила розрив між меркантильними політиками. Уявіть, що б сталося, якби Захід та Китай працювали разом для лібералізації руху капіталів», - пише The Economist.

Як вказується, китайські фінансові ринки стали не такі розпорошені, а підняття юаня як глобальної резервної валюти послабило б побоювання Заходу щодо його надзвичайно. «Можливо, зараз час відправити іншу групу чиновників до Нью-Гемпширу [штат на північному сході США, де в липні 1994 року на курорті Бреттон-Вудс й відбулася міжнародна конференція, що заклала підвалини нової валютно-фінансової системи післявоєнного світу]», - резюмує британський тижневик.