Economist: Азійські ТНК змінять наше життя

Все про економіку та фінанси

Успіх в бізнесі незмінно переростає в економічну міць. У 1920-х рр. британські фірми володіли 40% світового обсягу прямих іноземних інвестицій. До 1967 року на вершині була Америка, володіючи 50% акцій. За цими цифрами стоять культурні революції. Британці завезли телеграф і потяги в Латинську Америку. Американські фірми продавали навіяний Голівудом і рекламою образ хорошого життя. Готові сніданки Kellogg’s увійшли в новий раціон багатих світу цього, а Kodak закарбував їхні спогади про відпустку на плівку. А зараз назріває корпоративна революція в Азії, яка змінить життя усього світу. Про це пише The Economist.

Азіатський капіталізм зміцнів. Частка континенту у світовому ВВП з 1984 року зросла з 20% до 28%. Це – світова фабрика, різноликий регіон суперників, пов`язаних між собою ланцюжком постачань. Але йому не вистачає інтелекту і універсального здорового глузду. Азія виплавляє 76% світового заліза і забруднює 44% природного середовища, але володіє лише десятою частиною світових найцінніших брендів і ризикового капіталу. Азіатські транснаціональні корпорації розпоряджаються лише 17% прямих іноземних інвестицій у світі. Багаті Японія і Південна Корея виростили таких суперзірок, як Toyota і Samsung. Але на світовій арені командують зовсім інші фірми.

Це все тому, що азіатський капіталізм – занадто домашній. Під час буму між 2002 і 2010 рр. гроші легко зароблялися вдома - зростання було швидким, а робоча сила та кредити дешевими. Дві третини великих азіатських компаній контролюються державою або є "домашнім бізнесом" (часто сімейним). Це, як правило, породжує дружні зв’язки з урядом і сприяє отриманню дешевої землі і кредитів. Половина всіх мільярдних статків Азії ідуть корінням у такий сектор економіки, як ринок нерухомості, діяльність якого значною мірою регулюється т.з. «кумівством», в той час як на Заході цей показник становить лише 15%. За межами Японії, Тайваню і Південної Кореї інноваціям не приділялося належної уваги. Mahindra & Mahindra і Great Wall, автомобільні чемпіони з Індії та Китаю, мають спільний бюджет науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), в тому числі тривідсоткову частку концерну Volkswagen.

Для західних фірм недоліки Азії грали на руку. IPhone показує, чому: зроблений руками китайських робітників, його мізки знаходяться в багатому світі, якому і дістаються майже усі прибутки. Тепер, однак, правила, якими регулювався азіатський капіталізм протягом останніх двох десятиліть, змінюються. Азіатські фірми змушені стати розумнішими, спритнішими і глобальнішими.

Безпосередньою мотивацією до цього може бути відставання: зростання сповільнилося, а азіатські акції протягом останніх трьох років відстали від американських на 40%. До цього додаються ще три чинники. По-перше, вартість робочої сили зростає, не в останню чергу в Китаї, а також робоча сила в Східній Азії старіє. По-друге, середній клас в Азії стає все вимогливішим. Його більше не влаштовують підроблені сумки Louis Vuitton; він хоче чистого повітря, безпечної їжі і вільного часу, а також він шалено закоханий в Інтернет. По-третє, конкуренція посилила вплив західних транснаціональних корпорацій, які інвестували в азіатський бізнес $2 трлн. Вони тепер використовують таку ж дешеву робочу силу, але володіють, як правило, набагато складнішими ланцюжками поставок, брендами та НДДКР.

Внутрішні ринки вже не є такими безпечними, азіатські фірми пристосовуються і стають сильнішими. У відповідь на зростання заробітної плати, виробництво (одягу, наприклад) переміщується з Китаю до Південно-Східної Азії та Африки, очолюване японськими фірмами, які також стурбовані війною з Піднебесною. Китайські фірми, такі як Haier, що випускає холодильники, планують автоматизувати заводи і почати виробляти «розумніші» товари. Китайці рухаються вперед, а корейці подвоюють зусилля, щоб їх не перегнали. Витрати Samsung на НДДКР у 2013 році зросли на 24%. Якщо вони діятимуть спільно, азіатські гіганти Індія та Індонезія приваблять багато заводських робочих місць. Їх кращі фірми також розумнішають. Колись знецінені в плані фактичної робочої платформи, ІТ-аутсорсингові фірми Індії на даний момент є лідерами у сфері великих даних (big data).

Зростання споживацьких потреб допомагає інтернет-фірмам заміщати традиційні галузі. Китайський інтернет-гігант Alibaba розширює сферу діяльності у напрямку банківської справи, телекомунікацій та логістики. Аналітики вважають, що це може коштувати $150 млрд, більше ніж сталеливарна промисловість Китаю. Прагнення Китаю реформувати свої державні підприємства означає переорієнтацію на клієнтів. Голова правління корпорації China Mobile Сі Гохуа планує надати акції співробітникам. Попит на медичні послуги по всій Азії, швидше за все, створить ціле нове покоління компаній – в медичну промисловість вкладено лише 4% акцій на фондовому ринку регіону, у порівнянні з 12% в багатьох країнах світу.

Наслідуючи приклад Samsung і Toyota, азіатські фірми виходять на світовий ринок, щоб кинути виклик зарубіжним конкурентам. Управління процвітаючої китайської комп`ютерної фірми Lenovo здійснюється за західним зразком, а в її штаті працюють багато іноземців. Huawei обігнав Ericsson на ринку телекомунікаційного устаткування. Індійське підприємство Sun Pharma є одним з найбільших у світі виробником дженериків (generic-drugs). Китайський аналог соціальної мережі Facebook, що має назву Tencent, винайняв футболіста Ліонеля Мессі для рекламування послуг компанії за кордоном. Торговельні доми занепадають і еволюціонують в орієнтовані транснаціональні корпорації. Tata Sons на сьогодні є чудовою ІТ-фірмою і виробником розкішних автомобілів, прив`язаним до індійських активів.

Рис і доса замість кукурудзяних пластівців

Азіатському бізнесу ще є куди рости. Великі фірми витрачають на НДДКР на 50% більше, ніж п`ять років тому, але їм слід удосконалюватися у сфері проривних інновацій. Конгломерати мають зосередитися на кількох областях, де можна досягти глобального масштабу. Уряди можуть внести свою лепту, звільнивши державні фірми від втручання і пообіцявши, що потужні державні інструменти не заважатимуть підприємцям.

Західним фірмам слід пильнувати. У деяких галузях, наприклад, літакобудуванні, конкуренція ще висока і їм нічого не загрожує, але в інших бренди і технології уже не допоможуть проти зростаючого азіатського економічного втручання. Загроза низькооплачуваним робочим місцям Заходу може відступити. Працівники Haier у Китаї отримують 25% того, що платять їх американським колегам, в порівнянні з 5% в 2000 році. Натомість, копірайтери, вчені і дизайнери можуть остерігатися конкуренції зі Сходу.

Історія показує, що споживачі адаптуватимуться швидко. Через 20 років ліки для омолодження випускатиме Японія, найкращі веб-додатки - Індія, а країною високої моди стане Китай. А в коробках замість кукурудзяних пластівців, колись передового продукту харчування, продаватимуть рис і індійські млинці. Азіатський капіталізм змінить світ, у тому числі те, що він їсть на сніданок.