Одна з аксіом геополітики така: країна може демонструвати свою міць лише настільки, наскільки їй дозволяє це робити її економіка. Не без причини США - поки найбільша економіка планети - домінує на політичній і військовій сцені останні 60 років, а Китай стає супердержавою на тлі бурхливого економічного підйому. Про це варто пам`ятати Володимиру Путіну, радить економічний кореспондент Time в Пекіні Майкл Шуман.
«Поки російський президент намагається відновити вплив своєї країни в Європі, але робить це, спираючись на як ніколи хиткий економічний фундамент. Перед Путіним постає питання: а чи зможе слабка економіка підтримати його геополітичні амбіції? Відповідь незрозуміла», - пише Шуман у своїй статті.
Непрості часи для російської економіки почалися ще до українського походу Путіна, слабкий інвестиційний клімат, хронічна корупція і надмірна залежність країни від природних ресурсів трапилися не в 2014 році. Вторгнення в Україну ще більше погіршило ситуацію: ВВП в третьому кварталі цього року зріс лише на 0,7% і, за оцінками МВФ, до кінця 2014-го збільшиться тільки на 0,2%; економіку гальмують санкції Заходу, а контрзаходи Кремля підстьобнули інфляцію; рубль з початку року впав на 30% по відношенню до долара, а Європейський банк реконструкції та розвитку пророкує, що через санкції і невпевненість інвесторів в 2015 році економіка Росії увійде в помірну рецесію. Нарешті, тенденції у світовій економіці - насамперед зниження цін на нафту - роблять становище ще більш неприємним.
Проте Путін не здригнувся, продовжує Шуман, і навіть навпаки: він намагається обійти західні санкції і знайти нові експортні ринки та інвестиції в Азії. Однак цей розворот у бік Сходу принесе плоди лише через час, відзначає журналіст, а просто зараз перед Росією є ряд негативних факторів, які в найближчому майбутньому нікуди не подінуться.
«Ми очікуємо, що тенденція стагнації збережеться і, можливо, посилиться в наступному році, на це вплинуть низькі ціни на нафту, більш жорстка монетарна політика і невизначеність на геополітичному фронті», - цитує Time звіт економіста Barclays Ельдара Вахитова.
Треба визнати, що економічні проблеми Путіна поки не обернулися політичними труднощами, пише Шуман: росіяни, схоже, підтримують агресивну зовнішню політику, і занепокоєння про економіку залишається за кадром. Але з часом це зміниться, і Путін може опинитися в критичній ситуації, коли доведеться вибирати між підтримкою поточного курсу і його пом`якшенням під впливом економічної необхідності. Зрештою, пише колумніст, корисно буде згадати, що Радянський союз розпався через нездатність економіки підтримати зовнішню політику, і російському президенту доведеться стежити, щоб історія не повторилася.