Заборона на імпорт продуктів із Заходу, яку нещодавно ввів Володимир Путін, стане не більше ніж символічним жестом: на практиці вона не працюватиме, тому що перешкоджатиме улюбленому проекту Путіна – Євразійському економічному союзу. Про це пише в своїй колонці для Bloomberg Леонід Бершидський.
Перед обранням на третій термін у 2013 році, Путін сказав, що одним з його пріоритетів буде створення потужного економічного союзу пострадянських держав і будь-яких інших, які захочуть приєднатися. Коли Путін повернувся до Кремля, Казахстан і Білорусь створили єдиний митний кордон з Росією. Україна єдина з чотирьох колишніх республік, чиї лідери домовилися про розпад Радянського Союзу в 1991 році, не вступила до путінського союзу.
Торік, Путін застосував увесь свій вплив, щоб відговорити колишнього українського президента Віктора Януковича не підписувати угоду з Європейським Союзом, правила якого несумісні з правилами Євразійського Союзу. Янукович поступився, поклавши початок акції протесту, яка привела до його відставки. Його наступник Петро Порошенко підписав угоду з ЄС, завдавши серйозного удару по планам Путіна.
Проте Путін не здався. Відновлення хоча б найменшої версії Радянського Союзу все ще залишається найважливішим пунктом порядку денного його планів. Він хоче, щоб це було частиною його спадщини. Вірменія, яку Москва відговорила від асоціації з ЄС, і Киргизстан знаходяться на шляху приєднання до Євразійського Союзу цього року. У 2015 році держави-члени узгоджуватимуть свої податкові системи.
Втім інші члени путінського союзу, схоже, не розділяють інтерес до заборони імпорту іноземних продуктів. Білорусь і Казахстан не мають ніякого відношення до цього, адже санкції Заходу спіткали тільки Росію. "Це наше внутрішнє питання", - заявив учора президент Білорусі Олександр Лукашенко. "Якщо нам треба будуть польські яблука, ми їх купимо, але для нашого внутрішнього ринку, а не для Росії." Прес-служба президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва після його телефонної розмови з Путіним роз’яснила, що заборона продуктів є "одностороннім заходом Росії, не пов’язаним з іншими членами Євразійського Союзу".
Оскільки ці країни не мають митного кордону з Росією, важко зрозуміти, як французькі чи італійські сири, німецькі сосиски чи іспанські апельсини не потраплять в Росію. Якщо імпортери перенаправлятимуть товар, придбаний для російського ринку, до Білорусі, неможливо буде зупинити російські компанії від купівлі імпорту вже на її території. Крім того, заборонений лише імпорт цих товарів, а не їх продаж в магазинах Росії. Члени союзу, ймовірно, докладуть зусиль, щоб зупинити транзит заборонених товарів – Лукашенко, принаймні, це обіцяв. Але це в основному створить можливості збагатитися для чиновників, дозволяючи їм закривати очі на контрабандні поставки або ж, наприклад, перейменовувати імпортні товари у товари місцевого виробництва. Як вам таке: білоруські устриці або казахські клементини?
Так що багаті росіяни, ймовірно, не втратять доступ до делікатесів, до яких звикли з дитинства. Що стосується бідних росіян, то вони відчують на собі увесь негатив, адже роздрібні торговці і ресторани піднімуть ціни внаслідок зменшення постачання. Також виграють від ситуації білоруські виробники молочної продукції та інших продуктів харчування. "Для нас це схоже на Клондайк", - заявляв нещодавно заступник міністра сільського господарства Леонід Маринич.
Невідповідності між ембарго Путіна і розрекламованою економічною відкритістю Євразійського Союзу ілюструє відсутність у Путіна послідовної стратегії в умовах нинішньої кризи. Все, що він може зробити, це й далі хлистати росіян у патріотичній нестямі та робити кроки, які не мають ніякого довгострокового економічного чи політичного сенсу. Захід також розгублений: як і Путін, він поняття не має, до чого можуть насправді призвести санкції.