Стрес-тест банків: які прогнози і припущення НБУ заклав у базовий і песимістичний сценарії

Все про економіку та фінанси

НБУ повідомив, що затвердив методологію стрес-тестування банків у 2021 році, яке розпочинається в травні.

Стрес-тестування – це один із етапів оцінки стійкості банків. Цього року його мають пройти 30 установ, на які припадає понад 93% активів банківської системи.

Національний банк України констатує, що як й інші провідні регулятори, він відновлює стрес-тестування банків після обумовленої коронакризою річної перерви. Стрес-тестування дасть змогу детально проаналізувати стан сектору після кризового 2020 року та визначити стійкість банків до можливих несприятливих подій у майбутньому.

Стрес-тестування традиційно здійснюватиметься за базовим та несприятливим сценаріями. Прогнозний горизонт становитиме три роки.

"З огляду на те, що у 2020 році банки пройшли через кризові явища, припущення несприятливого сценарію НБУ для стрес-тестування є помірно негативними, проте достатніми, щоб оцінити стійкість банківського сектору до глибоких та затяжних криз", - зауважує НБУ.

Регулятор підкреслює, що несприятливий сценарій – “це не прогноз і його реалізація зазвичай не очікується центральними банками найближчими роками” (цитата). “За надзвичайно несприятливим сценарієм (SA – severely adverse) у США навіть після падіння в 2020 [році] на 3.5% припускається зниження реального ВВП ще на 3.5% в 2021. У Європейському союзі криза за несприятливим сценарієм буде продовжуватись ще три роки з локальним піком у 2022 році. Безробіття за несприятливим сценарієм у Греції сягає 22.2% порівняно з поточним рівнем 15.8%”, - додав Нацбанк.

НБУ інформує, що для базового сценарію використав свої публічні прогнози . Джерело прогнозу обмінного курсу для базового сценарію – “Focus Economics” (квітневий випуск).

Водночас несприятливий сценарій “розроблено НБУ таким чином, щоб він був співставний із сценаріями провідних центральних банків”:

- зниження на одне стандартне відхилення реального ВВП в 2021 році порівняно з базовим сценарієм: отже, ВВП знижується на 2.2% у перший рік, на 1.7% у другий рік, а потім поступово відновлюється;
- девальвація гривні до долара США – 29% протягом трирічного прогнозного періоду, найбільше у перший рік – на 16%;
- інфляція зростатиме помірно через зменшення економічної активності та зниження сукупного попиту;
- важливим чинником стресу у несприятливому сценарії є зростання фіскальних ризиків та відповідно дохідності за державними цінними паперами.

Уже традиційно стрес-тест припускатиме реалізацію кредитного та ринкового (процентного й валютного) ризиків.

Кредитний ризик оцінюватиметься індивідуально за значними позиками великим корпоративним боржникам, а за рештою позик – на груповій основі. За несприятливим сценарієм припускається, що близько 10–15% гривневих кредитів стануть непрацюючими.

Процентний ризик у несприятливому сценарії реалізується через зростання депозитних ставок та ринкових ставок дохідності за державними й муніципальними цінними паперами. Врахування в стрес-тестуванні негативного впливу макроумов на дохідність та відповідно вартість боргових цінних паперів є цьогорічною новацією в методології стрес-тестування. Проте це відповідає усталеним підходам до стрес-тестування в європейських країнах та методології МВФ.

Валютний ризик виникатиме в разі незбалансованості валютної позиції банків та через припущення про девальвацію гривні.

Вплив на банки регуляторних змін, запланованих на найближчі три роки, у стрес-тестуванні оцінюватиметься окремо. Це дасть змогу своєчасно оцінити потенційні наслідки новацій для банків та уникнути подвійного врахування цього ефекту.

За результатами стрес-тестування для банків буде визначено необхідний рівень достатності капіталу, що дасть змогу убезпечити його від порушення нормативних вимог та неплатоспроможності навіть за кризових умов.

Якщо розрахований необхідний рівень достатності капіталу банку виявиться вищим, ніж фактичне значення показника, банку потрібно буде скласти програму капіталізації/реструктуризації. Виконання програми має забезпечити досягнення встановленого необхідного рівня достатності капіталу.

Стрес-тестування розпочнеться в травні. Інформація про результати оцінки стійкості для сектору загалом буде оприлюднюватися восени, а в розрізі банків – наприкінці року.

Підходи до стрес-тестування банків визначено рішенням правління НБУ від 30 квітня 2021 року №177-рш «Про внесення змін до деяких розпорядчих актів Національного банку України», яке набрало чинності в день його ухвалення.

У яких банків була виявлена потреба в докапіталізації за результатами стрес-тесту 2019 року - тут.

Довідково

Із 2018 року Національний банк розпочав проведення оцінки стійкості банків (результати 2018–2019 років доступні тут), яка передбачає, зокрема, проведення стрес-тестування для окремо визначеного Національним банком переліку банків. Під час стрес-тестування визначаються оціночні показники фінансової звітності банку (балансу та звіту про прибутки й збитки) та необхідний рівень капіталу на три роки після звітної дати за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.