Спадщина Місто Банку: ФГВФО втратив завод з переробки сої

Все про економіку та фінанси

30.11.2021 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ "Солія" до ФГВФО і ліквідатора Місто Банку (в справі №910/7023/21) та зобов`язав відповідачів виключити з балансу та з ліквідаційної маси Місто Банку актив у вигляді цілісного майнового комплексу з переробки сої, який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

Крім того, суд зобов`язав відповідачів виключити з бухгалтерського обліку Місто Банку майнові права, що випливають з іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між Місто Банком і компанією "Ретт Інтер Ес.Ей." щодо згаданого об`єкта нерухомості, який був наданий як забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Каховка Протеїн Агро" за кредитним договором №02/0-20/04/Ю від 05.05.2015.

Згідно з судовими матеріалами, свій позов ТОВ "Солія" мотивувало тим, що на підставі договору купівлі-продажу №23 від 31.01.2020, укладеного з ТОВ "Векторпромконсалт" (раніше називалося ТОВ "Каховка Пром-Агро"), є єдиним законним власником згаданого цілісного майнового комплексу (ЦМК), і на момент переходу права власності на ЦМК до ТОВ "Солія" не були зареєстровані іпотеки та обтяження щодо вказаного майна. Як запевняло ТОВ "Солія", вже після набуття права власності на ЦМК йому стало відомо, що між компанією "Ретт Інтер Ес.Ей" та Місто Банком було укладено іпотечний договір від 30.06.2015, відповідно до умов якого ЦМК було передано в іпотеку Місто Банку.

Госпсуд м. Києва вирішив, що іпотечний договір від 30.06.2015 був укладений "з метою обтяження майна ТОВ "Каховка Пром-Агро" та унеможливлення реалізації ним права власності, а спірне нерухоме майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею" (цитата).

З огляду на це, суд дійшов висновку, що "нікчемний правочин не створює жодних правових наслідків", а тому має місце "відсутність підстав у відповідачів щодо включення до інформації про актив в складі ліквідаційної маси ПАТ "Місто Банк" у вигляді права вимоги за кредитним договором 02/0-20/04/Ю інформації про забезпечення (заставу) - майнові права, що випливають з іпотечного договору від 30.06.2015" (цитата).

Нагадаємо, в грудні 2020 року НБУ визнав Місто Банк неплатоспроможним, у зв’язку зі зменшенням нормативів капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального встановленого рівня.

Як зауважував регулятор, проблеми в банку з капіталом відбулися через втрату одного з основних активів – підприємства з переробки сої у Херсонській області. Балансова вартість об’єкту нерухомості становила понад 271 млн грн (майже 17% від усіх активів банку).

97,2% акцій Місто Банку належали Івану Фурсіну - молодшому бізнес-партнеру Дмитра Фірташа. Він був одним з бенефіціарів «Росукренерго», главою наглядової ради банку "Надра" (який контролював Д. Фірташ). Крім цього, І.Фурсін був у числі співвласників латвійського Trasta komercbanka, якому на початку березня 2016 року Європейський центробанк після звернення Комісії ринку фінансів і капіталу Латвії анулював ліцензію. Наразі Іван Фурсін разом з Юлією Льовочкіною є співвласником банку "Кліринговий дім".

Щодо згаданого заводу з переробки сої в Новій Каховці (Херсонська область).

Як писав Finbalance, 20.10.2020 - тобто до визнання Місто Банку неплатоспроможним - Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання цього банку та в рамках кримінального провадження №12020000000000367 наклав арешт на завод по переробці сої загальною площею 10 355,9 кв. м., який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

Згідно з судовими матеріалами, за інформацією Місто Банку, 19.06.2020 було проведено низку реєстраційних дій, якими банк фактично було позбавлено права власності на відповідний цілісний майновий комплекс та внесено нові відомості до держреєстру речових прав на нерухоме майно - “зокрема, безпідставно були скасовані записи про державну реєстрацію іпотеки та запис про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт нерухомості за ПАТ «Місто Банк»” (цитата).

Тоді Місто Банк зауважував, що договір іпотеки, за яким він набув право власності на ЦМК, “не був та не є предметом оскарження у жодному судовому процесі та не визнавався судом недійсним, а отже продовжує свою дію до сьогодні”, а тому “були відсутні будь-які законні підстави для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності за ПАТ «Місто Банк», а також записів про державну реєстрацію іпотеки” (цитата).

Банк зазначав, що “вказані дії призвели до незаконного позбавлення ПАТ «Місто Банк» права власності на ЦМК шляхом реєстрації права власності за ТОВ «Солія»” (цитата).

Як писав Finbalance, українські суди вже чимало років розглядають низку спорів довкола згаданого соєвого заводу. Також правоохоронці розслідували низку супровідних кримінальних проваджень.

Ще в 2013 році ЗМІ повідомляли про позов братів Вадима та Іллі Сегалів в суд Нью-Йорка проти Дмитра Фірташа, в якому позивачі звинувачували відповідача в захопленні заводу з переробки сої в Новій Каховці на Херсонщині (його брати Сегаль оцінювали в 50 млн дол).

Суть історії в тому, що банк “Надра” надав кредит для підприємства "Каховка Пром-Агро". У результаті тривалого протистояння (у сторін конфлікту різний погляд на обсяг заборгованості) та низки операцій банк “Надра” звернув стягнення на іпотечне майно, продав його, і після цього активи підприємства опинилися в іпотеці Місто Банку. Опоненти “фірташівців” вважали незаконним цей процес (тоді як ФГВФО підтримував “фірташівців”).

Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація.

До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Ілля та Вадим Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) були представники групи «Континіум» (на сьогодні найвідоміші її активи – мережа АЗС WOG, «Банк інвестицій та заощаджень» тощо).

У жовтні 2009 року банк «Надра» офіційно опублікував список проблемних корпоративних боржників. Серед них фігурували 22 компанії, які, як зазначав банк, входять в бізнес-групу Іллі Сегаля. У цьому переліку було в т.ч. "Каховка Пром-Агро". Згодом ЗМІ публікували лист Сегалів, у якому вони переконували, що кілька років до цього не входили в керівні органи банку й не мають стосунку до виведення активів з фінустанови.

У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата).

У березні-2017 Фонд гарантування офіційно заявив, що балансова вартість активів «Надра» 47,4 млрд грн, а оцінна – лише 7,9 млрд грн (17% від балансової). Причому однією з основних передумов для такого статус-кво у Фонді називали виведення 8 млрд грн кредитних коштів з банку «Надра» у період до 2009 року: як зазначалося, 98% позик юрособам за той період були видані для структур, опосередковано пов’язаних з інсайдерами.

«Крім того, цінні папери у портфелі банку представлені, в основному, інвестиційними сертифікатами (балансова – 1 млрд грн, оціночна вартість – 4 грн) інвестиційних фондів, що перебувають у стані ліквідації з 2009 року. Банк набув сертифікати у 2008 році, термін погашення сертифікатів 2030-2032 рр. За фактом виведення коштів з банку ініційовано кримінальне провадження проти посадових осіб банку) та інвестиційних фондів. Відносно голови правління п. Гіленка та колишніх власників – братів Сегалів у проваджені знаходиться 20 кримінальних справ щодо неповернення кредитних коштів виданих банком», - йшлося в заяві ФГВФО.

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в 2017 році розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, - Finbalance). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д.Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.

За даними НБУ, борг банку “Надра” по рефінансуванню на початок листопада 2019 року становив 10,4 млрд грн.

Колишній директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін заявляв, що банку «Надра» не вистачить заставного майна, щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які Фонд гарантування має виплатили вкладникам у межах гарантійної суми.