Скасовано рішення суду про виплату "Енергоринком" для "Київтеплоенерго" 297 млн грн

Все про економіку та фінанси

01.12.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу держпідприємства "Енергоринок" та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 28.07.2021 (у справі №910/9947/19), яким було задоволено позов комунального підприємства "Київтеплоенерго" до "Енергоринку" та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 296,7 млн грн заборгованості за електроенергію, продану позивачем для відповідача в першому півріччі 2019 року.

Суд апеляційної інстанції прийняв нове рішення в цій справі й відмовився задовольнити позов "Київтеплоенерго" до "Енергоринку", посилаючись на правильність доводів відповідача щодо встановлення законодавцем спеціального порядку проведення розрахунків, який був обов`язковим для усіх учасників ринку.

Цитата з постанови Північного апеляційного госпсуду від 01.12.2021:

"Спеціальний режим використання поточних рахунків для оплати вартості електричної енергії полягав у тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснювалося уповноваженим банком за алгоритмом, який встановлювався НКРЕКП.

Тобто, як обґрунтовано вказує апелянт [ДП "Енергоринок"], порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України можливий був лише через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, виключно на підставі алгоритму розподілу коштів, який встановлювався НКРЕКП та був обов`язковим для виконання ДП «Енергоринок» як розпорядником коштів ОРЕ.

<...> Тобто особливістю розрахунків між позивачем та відповідачем було те, що розпорядження коштами, що накопичувалися на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок», здійснювалося НКРЕКП в межах наданих їй повноважень шляхом затвердження обов`язкових для виконання постанов, якими встановлювався алгоритм розподілу коштів. Відповідач самостійно не приймав рішень щодо розпорядження такими грошовими коштами.

Правовідносини між сторонами спору як до 01.07.2019, так і після набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає відповідні нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання ринку енергопостачання, які є обов`язковими як для позивача, так і для відповідача - державного підприємства, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України. Приймаючи відповідні нормативно-правові акти, держава змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору.

Колегія суддів вважає обґрунтованим твердження апелянта про необхідність врахування у цій справі положень Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині особливостей погашення заборгованості ДП «Енергоринок» на оптовому ринку електричної енергії в Україні.

Так, відповідно до п. 2 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019 почав діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії).

Оптовий постачальник електричної енергії (тобто ДП «Енергоринок») провадить діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію (п. 15 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з приписами п. 16 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Кабінет Міністрів України повинен був протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

Запровадивши новий ринок електричної енергії, держава закріпила спеціальні умови (обов`язкові для позивача та відповідача) щодо погашення заборгованості ДП «Енергоринок» в порядку, визначеному окремим законом.

Відповідним законом є ухвалений Верховною Радою України 17.06.2020 Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» № 719-IX, який набрав чинності з 16.07.2020. Метою якого є повне погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України, тобто погашення заборгованості, що виникла до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень.

Положеннями цього закону визначено як шляхи погашення заборгованості, так і механізми проведення розрахунків.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» заборгованість Державного підприємства «Енергоринок» перед позивачем підлягає погашенню (списанню) в обсязі, що не перевищує обсяг списаної заборгованості відповідно до пункту 1 цієї частини.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» з метою забезпечення механізму погашення (списання) заборгованості, Кабінет Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом приймає рішення про збільшення статутного фонду та/або капіталу виробників електричної енергії державної форми власності та акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, яке здійснює функції оператора системи передачі, за рахунок емісії та внесення до статутного фонду та/або капіталу облігацій внутрішньої державної позики на суму заборгованості, передбаченої до погашення (списання) частиною першою цієї статті. Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заборгованість ДП «Енергоринок» перед оператором системи передачі за послуги з диспетчерського управління об`єднаною енергетичною системою України та передачі електричної енергії магістральними і міждержавними електричними мережами підлягає погашенню (списанню) на умовах, визначених цим законом (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»).

Як передбачено ч. 5 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», погашення (списання) заборгованості здійснюється учасниками на підставі примірних договорів відповідно до окремих порядків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом.

Кредиторська або дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок», що залишилася після проведення процедури погашення заборгованості, списується учасниками, після чого Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо припинення Державного підприємства «Енергоринок» (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»).

Тобто заборгованість відповідача перед позивачем, що утворилася за договором № №15390/01 від 31.07.2018 підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою.

Отже, запровадивши з 01.07.2019 новий ринок електричної енергії, держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору.

Тому, не зважаючи на те, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між позивачем та відповідачем регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», реалізація положень якого підтверджується активними діями позивача, спрямованими на погашення заборгованості відповідача за договором у спеціальному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 241 979 493,66 грн основного боргу за договором №15390/01 від 31.07.2018 не підлягають задоволенню.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 273 439,43 грн інфляційних втрат та 29 409 665,12 грн 3% річних, оскільки вказані вимоги є похідними від основної вимоги, у задоволені якої відмовлено”.

Контекст

У 2018 році енергооб`єкти київської громади були передані з-під управління компанії "Київенерго" Ріната Ахметова в управління для комунального підприємства "Київтеплоенерго".

У липні-серпні 2021 року "Київтеплоенерго" відсудило в "Укренерго" 750 млн грн.

Місто Київ залучає кредит у ЄБРР на 140 млн євро для "Київтеплоенерго" на модернізацію теплової мережі столиці.

Держпідприємство “Енергоринок” до 01.07.2019 виконувало функцію оптового постачальника електроенергії. Із 01.07.2019 в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП "Енергоринок" як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", ДП "Енергоринок" здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.

За даними ДП "Енергоринок", на 01.05.2021 його дебіторська заборгованість (борги учасників ринку перед цим держпідприємством) - 29,423 млрд грн, а кредиторська заборгованість - 26,975 млрд грн (борг ДП перед учасниками ринку).

В Міненерго заявляли, що намагаються переконати Мінфін випустити ОВДП для погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії до 1 липня 2019 року.

ДП "Енергоринок" за підсумками І кварталу 2021 року звітувало про збиток 68,7 млн грн (за цей же період 2020 року - 722,55 млн грн).

Доходів від реалізації продукція у січні-березні 2021 року держпідприємство не мало (як і в січні-березні 2020 року), водночас його "інші операційні доходи" становили 49,8 млн грн (за І квартал 2020 року - 101,7 млн грн).

Збиток ДП "Енергоринок" за підсумками 2020 року - 2,59 млрд грн (за 2019 рік - 1,24 млрд грн).

Доходів від реалізації продукції держкомпанія у минулому році не мала (за 2019 рік - 87,3 млрд грн), водночас "інші операційні доходи" становили 420,5 млн грн (за 2019 рік - 514,5 млн грн).

На кінець березня 2021 року активи ДП "Енергоринок" становили 21,935 млрд грн (на початок року - 21,923 млрд грн), у т.ч.

- довгострокова дебіторська заборгованість - 5 млрд грн (на початок року - 4,986 млрд грн);
- інша поточна дебіторська заборгованість - 11,9 млрд грн (стільки ж було на початок року);
- інші оборотні активи - 3,03 млрд грн (на початок року - 3,04 млрд грн).

При цьому довгострокові зобов`язання ДП "Енергоринок" - 5,17 млрд грн (на початок року - 5,155 млрд грн), поточна заборгованість за товари, роботи, послуги - 19 млрд грн (на початок року - 18,92 млрд грн), поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями - 1,85 млрд грн (на початок року - 1,86 млрд грн).

За даними ДП "Енергоринок", на кінець 2020 року дебіторська заборгованість перед ним за електроенергію становила 29,6 млрд грн, з якої заборгованість контрагентів, що вели діяльність на окупованих Росією територіях України (частина Донецької і Луганської областей та в Криму) - 26,38 млрд грн.

Йдеться про борги ДП "Регіональні електричні мережі", ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", ВАТ "Луганськобленерго", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",ПАТ "ДТЕК Крименерго", ПрАТ "СКЕК".

Кредиторська заборгованість ДП "Енергоринок" за електроенергію на кінець 2020 року - 27,1 млрд грн, з якої перед контрагентами, що вели діяльність на окупованих Росією територіях України - 2,34 млрд грн (йдеться в т.ч. про борги перед ТОВ "ДТЕК Східенерго", ПАТ "Донбасенерго", ПАТ "Крим ТЕЦ", ДП "ЗуЕТЕЦ", ТОВ "ІСТЕК", ВАД на території Криму).

"Енергоатом" заявляв про борг "Енергоринку" перед ним на 11,6 млрд грн.

Як писав Finbalance, у квітні Кабмін затвердив фінансовий план ДП "Енергоринок" на 2021 рік.

Згідно з урядовими матеріалами, документ не передбачає отримання чистого доходу від реалізації продукції через припинення діяльності з продажу електроенергії. ДП "Енергоринок" у 2021 році має здійснювати діяльність з погашення заборгованості, а джерелом фінансування, як і в другому півріччі 2019 та в 2020 році, мають бути штрафи і пені за невиконання контрагентами умов договорів і рішень судів, а також кошти, що надходитимуть як погашення заборгованості минулих років.

Чистий збиток планується в розмірі 449,7 млн грн, що значною мірою є результатом запланованого нарахування резервів сумнівних боргів (392,5 млн грн). Виплати на користь держави становитимуть 78 млн грн.

За даними “Енергоринку”, на 01.03.2020 його кредиторська заборгованість становила 27 млрд грн, а дебіторська - 30 млрд грн.

Як зазначалося, на початок 2019 року серед його найбільших боржників були держпідприємство "Регіональні електричні мережі" (15,15 млрд грн), яке в процедурі банкрутства (спеціалізується на поставках електроенергії для вуглепрому); "Луганське енергетичне об`єднання" (5,4 млрд грн); ДТЕК Донецькі електромережі (5,2 млрд грн); ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (2,1 млрд грн); "Луганськобленерго" (1,6 млрд грн); Одесаобленерго (1,1 млрд грн); Черкасиобленерго (1 млрд грн); Запоріжжяобленерго (1 млрд грн); ДТЕК Крименерго (793 млн грн); ДТЕК Дніпровські електромережі (553 млн грн); інші компанії (3,3 млрд грн).

Разом з тим, “Енергоатом” (оператор чотирьох АЕС) у 2019 році подав позов до “Енергоринку” про стягнення 19 млрд грн заборгованості (з яких 9,8 млрд грн - основний борг та 9,2 млрд грн - інфляційні втрати).

Також “Енергоатом” ініціював справу про банкрутство “Енергоринку”. Однак Госпсуд м. Києва ухвалою від 02.12.2019 відмовився відкрити відповідне провадження, вказавши в т.ч., що згідно з законом “Про ринок електричної енергії”, Верховна Рада має прийняти закон щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

У червні 2020 року Верховна Рада прийняла в другому читанні закон “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, який передбачає списання заборгованості

- підприємств вугільної галузі за електроенергію перед ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго»;
- ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго» перед ДП “Енергоринок”;
- ДП «Енергоринок» перед НАЕК “Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго”.

При цьому на суму списаної заборгованості має бути збільшено статутний капітал НАЕК ”Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго” за рахунок випуску ОВДП.

Як повідомлялося, залишкові борги дебіторів "Енергоринок" має переуступити кредиторам. При цьому НКРЕКП має передбачити кошти для погашення боргів операторів електромереж в тарифі на передачу електроенергії. Інші непогашені борги “Енергоринку” мають бути списані, а сама компанія ліквідована.

Міністерство фінансів в експертному висновку до законопроекту зазначало, що запропоновані норми розбалансовують держбюджет та призведуть до фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн.

Крім того, Мінфін вказував у т.ч. на невизначеність джерела збалансування фінансового стану “Укренерго”, заборгованість перед яким пропонується списати.

03.09.2020 Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект №2390 "Про внесення змін до Кодексу процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)", який був прийнятий у першому читанні в травні.

Цим документом пропонується внести зміни до Кодексу процедур банкрутства, надавши господарському суду право відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії, а також право припинити вже почате провадження.

На початку лютого 2021 року Верховна Рада зняла з розгляду законопроект №3459 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Документом пропонувалося збільшити обсяг внутрішніх держзапозичень для погашення ланцюгової заборгованості на оптовому ринку електричної енергії у розмірі 7,9 млрд грн, у т.ч.

– погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії, у зв’язку з постачанням до 30 квітня 2015 року (включно) електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей – 5 млрд грн;

– погашення заборгованості за електричну енергію підприємствами водопостачання, що знаходяться або постачають послуги на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей – 1,9 млрд грн;

– погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних підприємств вугільної промисловості – 1 млрд грн.

07.04.2021 Східний апеляційний госпсуд - у межах справи №913/567/19 про банкрутство ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" - відмовився задовольнити апеляційну скаргу цього підприємства та залишив без змін рішення Госпсуду Луганської області від 27.11.2020, яким частково було задоволено позов держпідприємства “Енергоринок” і вирішено стягнути з ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на користь позивача 593 млн грн.

04.08.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Луганськобленерго" і залишив без змін постанову Східного апеляційного госпсуду від 03.02.2020 та ухвалу Госпсуду Луганської області від 18.10.2019, якими було порушено провадження в справі №913/567/19 про банкрутство ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” (за ініціативою самого ж підприємства).

У межах справи про банкрутство ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” про свої кредиторські вимоги заявили низка компаній, у т.ч. держпідприємство “Енергоринок” - на 5,7 млрд грн (з яких основний борг - 4,9 млрд грн); ТОВ "Луганськобленерго" - на 223 млн грн; ТОВ “Лугань” - на 100 млн грн; "Роменол Лімітед" - 556 млн грн; "Самхато Ентерпрайзис Лімітед" (один із засновників компанії-боржника) - на 769 млн грн.

У 2017 році в "Луганському енергетичному об’єднанні" (ЛЕО) повідомляли про борг споживачів з ОРЛО на 5 млрд грн, а також про свій борг перед держпідприємством "Енергоринок" на 5,2 млрд грн.

ТОВ "ЛЕО" (як, до речі, і ТОВ “Луганськобленерго”) пов’язували з групою "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина.

Як писав Finbalance, 13.09.2019 Госпсуд Донецької області частково задовольнив заяву АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” про забезпечення позову до держпідприємства “Енергоринок” (в справі №905/1115/19) та зупинив дії державних та/або приватних виконавців щодо примусового виконання судових рішень 2015-2016 років у справах №908/999/15-г, №905/707/16, які набрали законної сили, про примусове стягнення заборгованості з АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” на користь ДП “Енергоринок”.

Згідно з судовими матеріалами, згаданими судовими рішеннями було задоволено позови ДП “Енергоринок” про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованості на суму 2,35 млрд грн.

Як заявляло АТ “ДТЕК Донецькі електромережі”, невжиття заходів забезпечення позову “може призвести до безпідставного стягнення коштів, право на стягнення яких у ДП «Енергоринок» фактично виникло неправомірно, внаслідок незаконних дій самого відповідача, що призвели до штучного збільшення вартості купленої у вказаних вище періодах електроенергії, а відповідно і до стягнення з заявника заборгованості у надмірному розмірі” (цитата).

АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” у своєму позові до ДП “Енергоринок” просило суд “відновити становище, яке існувало до порушення права” (цитата).

Позивач посилався на “неправомірну некомпенсацію відповідачем втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів за період листопад-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року шляхом зменшення вартості електричної енергії, купованої за договором №4863/01 від 19.08.2008” (цитата).

Відповідно до судових матеріалів, АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” посилалося на постанову НКРЕКП №914 від 28.08.2018, в якій передбачалося компенсувати компанії суму недоотриманої компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів за період листопад - грудень 2014 року та січень - березень 2015 року у розмірі 713,7 млн грн шляхом врахування у вересні, жовтні та листопаді 2018 року при затвердженні сум дотаційних сертифікатів при розрахунку оптової ринкової ціни до остаточного врахування зазначеної суми.

Як зазначалося, кошти, компенсовані АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», мали бути спрямовані на погашення у 2018 році реструктуризованої заборгованості АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» перед ДП «Енергоринок» з наближенням платежів: “фактично НКРЕКП було зобов`язано ДП «Енергоринок» здійснити протягом зазначених трьох місяців 2018 року врахувати 713,68 млн. грн. (без ПДВ) дотаційних сертифікатів щодо визначення оптової ринкової ціни електроенергії, купованої АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в ОРЕ протягом листопаду 2014 - березня 2015” (цитата).

Як констатувалося вище, раніше ДП “Енергоринок” наводило дані, що на кінець 2018 року борг АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” сягав 5,2 млрд грн.

Як писав Finbalance, 27.08.2019 Госпсуд Донецької області задовольнив скаргу ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» та зобов’язав приватного виконавця зняти арешт з коштів підприємства в банку ПУМБ, який був накладений у межах суми стягнення 930,5 млн грн (з урахуванням основної винагороди виконавця) постановою приватного виконавця від 09.08.2019 у виконавчому провадженні № 59769906. Таке рішення суд ухвалив з огляду на те, що відповідний банківський рахунок використовується в т.ч. для виплат зарплат.

13.06.2019 Госпсуд Донецької області частково задовольнив позов держпідприємства “Енергоринок” (в справі №905/361/19) та вирішив стягнути з ПрАТ “ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” 845,2 млн грн на підставі договору про купівлю-продаж електроенергії №4260/02 від 25.09.2007, за яким ДП “Енергоринок” зобов’язалося продавати, а вказана компанія Ріната Ахметова - купувати електроенергію.

У ході судового процесу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» зазначало, що основними його споживачами на території Донецької області є населення, шахти третьої групи, підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету.

Як зауважувалося, на 01.01.2019 заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» становила загалом 946,7 млн грн, “при цьому вона в повному обсязі підтверджена судовими рішеннями та пред`явлена на примусове виконання, однак державною виконавчою службою зупинені всі виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з підприємств - боржників, включених до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” (цитата).

ДП “Енергоринок” у звітності наводило дані про заборгованість ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» на кінець 2018 року на суму 2,06 млрд грн.

06.07.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу “Полтаваобленерго”, скасував постанову Північного апеляційного госпсуду від 11.03.2021 та передав справу №910/4216/20 на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Вказаною постановою від 11.03.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу держпідприємства “Енергоринок” та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 28.09.2020 (у справі №910/4216/20), яким було задоволено позов “Полтаваобленерго” та стягнуто з ДП “Енергоринок” 229,4 млн грн.

Суд апеляційної інстанції прийняв нове рішення, яким відмовив “Полтаваобленерго” в задоволенні позову до ДП “Енергоринок”.

Згідно з судовими матеріалами, “Полтаваобленерго” свій позов аргументувало тим, що “Енергоринок” лише частково розрахувався за отриману електроенергію.