У нинішньому вигляді система ПДВ-рахунків не дієздатна, - Федерація роботодавців

Все про економіку та фінанси

FINBALANCE розпочинає серію публікацій про систему електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. У той час як уряд покладає на неї надії як на потенційно вагомий фактор підвищення ефективності боротьби з податковими ямами, принаймні, частина бізнесу вказує на дюжину недоліків СЕА, яка зрештою не просто створює багато проблем для сумлінних платників податків, але й подекуди унеможливлює ведення господарської діяльності. Насамперед, через потребу фактичної авансової сплати ПДВ.

Нижче наводимо коментар директора економічного департаменту Федерації роботодавців України (ФРУ) Сергія Салівона.

FinbalanceОцініть перші результати роботи СЕА на постійній основі? Чого в ній зрештою виявилося більше – недоліків чи переваг (як з точки зору інтересів бізнесу, так і держави)? Яких саме? Чи життєздатна система в її нинішньому вигляді (тобто чи зможе вона функціонувати надалі без принципових змін)?

С. Салівон: Прошло две недели с момента полного внедрения системы электронного администрирования – систематизация проблем отдельно для этого периода еще не проведена. Однако проблемы явно будут те же, что были при тестовом режиме. Это и некачественное законодательное обеспечение, которое приводит к отвлечению оборотных средств и несет риски коррупции, в частности, в отношении возможности аннулирования фискалами регистрации плательщика НДС с последующим списанием средств с НДС-счета в пользу бюджета. Кроме этого очевидна техническая неготовность ГФС, выражающаяся в проблемах с регистрацией налоговых накладных в Едином реестре, не говоря уж о расчетах корректировок.

Уже описанного, а это лишь малая часть проблем, достаточно, чтобы показать, что в нынешнем виде система абсолютно недееспособна и только наносит ущерб экономике.

Чи виконали всю «домашню роботу» держоргани та платники податків при функціонуванні системи в тестовому режимі, яку в принципі могли виконати? Що саме було зроблено, а що не зроблено кожною зі сторін «взаємодії» (у випадку бізнесу – можливо, підвищення власної ліквідності за рахунок залучення в т.ч. кредитних коштів; «чистки» складу контрагентів тощо; у випадку податкових органів – відпрацювання технічної складової системи; коректності формул для розрахунків тощо)?

В нормальном варианте тестовый режим предполагает наличие анализа после его окончания. На основе анализа делаются выводы о необходимости внедрения системы в промышленную эксплуатацию, о необходимых доработках и т.д. Если этого всего нет, а у нас этого не было – промышленная эксплуатация началась автоматически, тестовый режим теряет смысл.

По второй части вопроса: а с какой радости бизнес должен был повышать свою ликвидность? НДС, по сути, и так нередко платится наперед (отсюда возникающее потом возмещение). Теперь же предлагается его платить наперед дважды? Нелепость. Госорганы технически не подготовились и вряд ли смогут это сделать ранее 01.01.16 года. А с учетом того, что система будет требовать постоянных доработок, то проблемы не исчезнут и после этой даты.

На Вашу думку, якими є основні реальні шляхи удосконалення й спрощення роботи системи електронного адміністрування ПДВ? Як при цьому, з одного боку, забезпечити баланс інтересів держави (з точки зору наповнення держказни, боротьби з податковими ямами тощо), а з іншого – інтереси бізнесу (з точки зору необхідності спрощення адміністрування ПДВ, мінімізації корупційного тиску на бізнес тощо)?

А нужна ли в принципе система электронного администрирования? Нигде, кроме Азербайджана, ее нет. В Азербайджане внедрен гораздо более мягкий вариант. Плюс там экономика завязана на экспорт энергоносителей – это совсем другой тип экономики. В Европе, наверное, дураки сидят, раз никто не внедряет подобную систему?

За Вашими оцінками, наскільки сприятиме врегулюванню проблемних питань в адмініструванні ПДВ урядовий законопроект №2173а, якщо парламент його прийме? Що в документі так, а що не так? Що в цьому контексті могли б сказати про законопроект №2960?

В законопроекте №2173а предусмотрены только косметические изменения. Да, они правильные и некоторые проблемы решат – например, проблему регистрации расчетов корректировок, частично проблемы для сельхозпроизводителей на спецрежиме. Предусмотрено увеличение суммы, на которую можно выписывать налоговые накладные – это немного облегчит проблему отвлечения оборотных средств. Предусмотрено также, что плательщик сможет перечислять средства с НДС-счета на текущий счет на основании заявления в орган ГФС. Однако сегодня органы ГФС массово не исполняют заявления на возврат переплат, на возмещение НДС. Что им помешает не выполнять заявления на перечисление средств с НДС-счета на текущий? Правильно – ничего.

Законопроект №2960 заслуживает поддержки, поскольку им предусмотрен: во-первых - перенос сроков внедрения системы на 01.01.16 г., а во-вторых - проведение анализа применения тестового режима.

Враховуючи нинішні нюанси в роботі системи електронного адміністрування ПДВ та ймовірні зміни, які можуть в неї внести нардепи, що Ви порадили б зараз робити для підприємців? Працювати в системі, якою вона є зараз, чи, наприклад, сподіватися на пом’якшення вимог держави, незастосування штрафів тощо?

Даже если надеяться на смягчение условий, работать нужно по существующим правилам – иначе нарвешься на штраф. Правда, некоторые, кто может себе такое позволить, сегодня приостановили деятельность и наблюдают, чем все это закончится.

Як Ви загалом оцінили б зміни в системі відшкодування ПДВ в 2014-2015 рр.? Чи стала вона прозорішою, а масштаб зловживань – меншим?

Ничуть. Например, в июне в ручном режиме останавливалось автоматическое возмещение НДС примерно на 1,5 млрд. грн. Это прямое нарушение закона, за которое никто не ответил и не ответит. О какой прозрачности может идти речь в таком случае?

Далее, задолженность по возмещению только растет. По состоянию на первые числа июня, по нашим подсчётам, задолженность по НДС перед бизнесом составила 100 млрд. грн. Рост задолженности – это всегда поле для коррупции.