Шмигаль - про МВФ, Коболєва і Вітренка, запуск ринку землі

Все про економіку та фінанси

Прем`єр Денис Шмигаль в інтерв`ю для "РБК-Україна" таким чином прокоментував перемовини з МВФ:

"Ми працюємо з МВФ майже в щотижневому режимі. Під час останнього спілкування пару тижнів тому ключовими питаннями залишались антикорупція, НАБУ, НАЗК і Вища рада правосуддя. Інших питань нема. Інші питання технічні по типу макропоказників на 2022-2023 роки, бюджетна декларація. Ще було питання реформи СБУ в частині передачі повноважень щодо економічних злочинів в Бюро економічної безпеки. Закон про БЕБ прийнятий, закон про реформу СБУ прийнято в першому читанні.

Був ще один момент про розблокування великої приватизації – закон прийнято, велика приватизація розблокована. Закон про НАБУ в тій редакції, яка сьогодні знаходиться в парламенті, повністю задовольняє наших партнерів, будемо його приймати – з фракцією вже говорили. Закон про ВРП – отримали висновки Венеційської комісії, всіх задовольняє, будемо приймати. І закон про НАЗК, про посилення кримінальної відповідальності, також наших партнерів, в тій редакції, яка вже є, задовольняє.

Ще був прийнятий закон щодо земельної реформи, зараз буде на розгляді ще один. Це теж два ключові закони для макрофіну і для МВФ. Тобто щодо всіх законодавчих питань ми показали поступ і просунулися вперед.

Як тільки будуть в другому читанні прийняті ці закони, ми виходимо на перемовини щодо тексту меморандуму на продовження співпраці і отримання траншу.

<...> Ми не починали з МВФ перемовини про нову програму. У нас поки що триває діюча програма, фактично у нас попереду два транші".

Кадрові зміни в "Нафтогазі"

"Є і політичні підстави [для таких рішень], і юридичні, а є і фінансові. "Нафтогаз" затверджував свій фінансовий план з 11,5 млрд гривень прибутків і минулого тижня показав 19 млрд гривень збитків.

Дуже важливий момент, який спричинив таку жорстку і дуже швидку реакцію. Затвердження фінансового плану відбувалося в грудні, в кінці року, коли були очевидно зрозумілі результати 2020 року. Минулий рік "Нафтогаз" працював абсолютно без додаткових соціальних навантажень. І подавати такі звіти зі збитками…

"Нафтогаз", до речі, це політичне питання, при збитках 19 млрд гривень, показав понад 600 млн гривень виплачених премій. Це ледь не вдвічі більше ніж було в 2019 році. По процедурах, напевно, все дотримано правильно, але суспільство ставить питання і уряду зокрема. Також, є питання по зменшенню видобутку українського газу.

Далі ми, звичайно, приймаємо рішення щодо наглядової ради компанії. Відповідно, поки немає наглядової ради, уряд призначає керівника, звільняє керівника. І далі, в межах корпоративної реформи, поки відбувається конкурс на призначення нової наглядової ради, діюча виконує обов`язки, що уряд також визначив постановою.

Ми не мали і не маємо наміру зупиняти чи ламати корпоративну реформу. Уряд представляє державу Україна, яка є акціонером НАК "Нафтогаз". Відповідно, як представник акціонера – народу України, уряд вживає заходів, щоб підприємство було ефективним. І це все в межах діючого законодавства. Я впевнений в тому, що це були коректні рішення.

Звичайно, з цього приводу ми говорили з нашими партнерами, які допомагали нам реалізовувати корпоративну та інші реформи, які інвестували в це свої капітали, щоб Україна рухалася вперед. Наприклад, під час зустрічі з очільником Держдепу США, на зустрічах з окремими послами держав G7 ми обговорювали продовження реформи. Ключові меседжі – прізвища керівників не грають ролі, роль грає дотримання законодавства, процедур і продовження корпоративної реформи. Ці вектори взагалі збігаються у нас на 100%.

<...> Ми не зобов`язані переконувати наших [міжнародних] партнерів в законності наших рішень. Якщо в когось є сумніви в законності, для цього є суд. Звичайно, ми розуміємо, що діємо в рамках законів. Тому юридична чистота ані в мене, ані в тих, хто приймав рішення, хто за нього голосував, не викликає сумнівів.

<...> [Чи має це рішення наслідки для перемовин с кредиторами?] Не має. Вплив на кредиторів і наших партнерів можуть мати рішення, які будуть ламати принципи корпоративної реформи, як і інших реформ, які реалізовуються в Україні. Жоден принцип корпоративної реформи ми ламати не збиралися і не збираємося.

Стосовно реалізації реформ, наших партнерів більше хвилює продовження і завершення реформи правосуддя, антикорупційної системи – НАБУ, НАЗК та інше антикорупційне законодавство. Я думаю, що десь третій-четвертий пріоритет – це розвиток реформи корпоративного управління, але в комплексі з великою приватизацією та іншими реформами.

І Коболєв, і Вітренко сприймаються західними партнерами як топ-менеджери-реформатори. Дослівна фраза наших партнерів: прізвище не грає ролі".

Запуск ринку землі

"Все йде за планом, дякую Верховній Раді, надзвичайно складно прийнятий законопроект 2194, очікуємо прийняття законопроекту 2195, який розкриє можливість електронних торгів землею. Ми дивимося на аналогію щодо запровадження ринку землі серед наших країн-сусідів. Протягом 5-10 років вартість землі може зростати від 2 до 5 разів.

Це дуже добре, тому що це капіталізує нашу державу і землю українців, якою вони володіють. Українці отримають право, а не обов`язок продавати свою землю. А право дає можливість приймати рішення. Подорожчала земля – продай її дорого за ринковою ціною без корупційного податку, який накладали чиновники, коли не було ринку землі.

Тому я впевнений, що з 1 липня ми зобов`язані відкрити ринок і вчитися жити в ньому. Це точно збагатить нашу державу, економіку і наших людей".

Безробіття і держпрограми підтримки економіки під час коронакризи

"На 6 травня 2021 року, статус безробітного мала 401 тисяча осіб. Загалом протягом цього карантинного року, згідно з офіційними даними, 1 млн людей отримали статус безробітного. Відповідно було працевлаштовано за цей період 665 тисяч людей.

Ще орієнтовно 500 тисяч робочих місць вдалося зберегти завдяки підтримці бізнесу, програмі "5-7-9", завдяки програмам підтримки людей – виплати по 8 тисяч гривень, виплати для підприємств на відшкодування двох третин заробітної плати.

Крім цього, ще були непрямі важелі економічного впливу, коли ми виділяли кошти, наприклад, на інфраструктурні проекти. За оцінками експертів, більше ніж 50 тисяч робочих місць було створено в галузі дорожнього будівництва. І це також дає свій мультиплікативний ефект.

За нашими розрахунками, ці вкладення в інфраструктуру безпосередньо дали змогу зберегти і створити в сумі близько 160 тисяч робочих місць. Це можна віднести до тих 600 тисяч працевлаштованих – це нові робочі місця. Це так званий непрямий важіль створення робочих місць, коли держава інвестує і розкручує економіку.

Крім того, ми не дали обвалитися економіці України. Ми вийшли з одним з найкращих результатом в регіоні – трохи більше 4% втрати ВВП. При тому, що, за оцінками всіх наших міжнародних партнерів, на початку кризи нам пророкували від 11 до 8,5% втрати ВВП. Вже в IV кварталі ми фактично вийшли на докризовий рівень, зараз ми зростаємо. І це теж той фактор, який дав нам змогу цей рік пройти більш м`яко".