Шевченко попереджає про "слизький шлях фіскального витіснення"

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв`ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявив, що межа портфелю облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у банківській системі до настання ефекту фіскального витіснення в 35% від депозитів уже порушена.

"Сьогодні цю межу вже перевищено – це 39,6% від депозитів банківської системи. Ми встали на слизький шлях фіскального витіснення", - сказав керівник Нацбанку.

Водночас К. Шевченко наголосив, що Національний банк, як і раніше, уникатиме фінансування дефіциту бюджету.

"Я можу тільки знову процитувати улюблену статтю закону про НБУ №54: "Національний банк не фінансує дефіцит державного бюджету". Ні НБУ, ні я не плануємо відступати від цього пункту", - заявив глава центробанку.

Нагадаємо, в кінці 2020 року Кирило Шевченко публічно вказував на ризик ефекту т.зв. "фіскального витіснення":

"Обсяги запозичень [у 2021 році], які закладено в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, в залежності від дня, становить 160-170 мільярдів.

Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватись на те, що всі борги, які держава має повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть перекладені в нові – так званий "роловер". З нашої точки зору, припущення, що всі 100% боргів знову вкладуть в ОВДП, досить оптимістичне.

Це означає, що Міністерство фінансів, для здійснення такого великого запозичення буде конкурувати з бізнесом за кошти банків.

<...> Тобто банк може дати кредит малому, середньому, великому бізнесу, фізичній особі, або вкластися в ОВДП фактично, без витрат і без ризиків".

Перед цим - у жовтні 2020 року - глава НБУ попереджав, що ефект фіскального витіснення може призвести до того, що "кредитування, розвиток якого — пріоритет для всіх як у НБУ, так і в уряді та ОПУ, може сповільнитися, а відсоткові ставки — зрости" (цитата).

Контекст

У законі про держбюджет на 2021 рік закладено граничний обсяг дефіциту на суму 246,6 млрд грн (5,5% ВВП).

При цьому передбачені запозичення на 701,8 млрд грн (у т.ч. 497,3 млрд грн - на внутрішньому ринку та 204,5 млрд грн - на зовнішньому), а також надходження від приватизації на 12 млрд грн.

У 2020 році держбюджет був зведений з дефіцитом 217,1 млрд грн (тоді як встановлений законом максимум був 298,4 млрд грн). Це майже втричі перевищило дефіцит у 2019 році (тоді він становив 78,05 млрд грн).

Запозичення в 2020 році становили 638 млрд грн (внутрішні - 388,5 млрд грн, а зовнішні - 249,5 млрд грн).

За даними Мінфіну, на кінець 2020 року державний та гарантований державою борг України становив 2,55 трлн грн (у т.ч. зовнішній - 59,5%, внутрішній - 40,5%). При цьому держборг - 2,26 трлн грн, а гарантований державою борг - 293 млрд грн.

Державний і гарантований державою борг у 2020 році збільшився до 61% ВВП.

Як писав Finbalance, на 01.03.2021 найбільші ОВДП-портфелі були в держбанків (з урахуванням "докапіталізаційних" паперів): Приватбанку (195,8 млрд грн), Ощадбанку (98,1 млрд грн), Укрексімбанку (53,7 млрд грн), Укргазбанку (46,4 млрд грн).

За ними йдуть ПУМБ (13,6 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (11,5 млрд грн), Сітібанк (10,8 млрд грн), Універсал Банк (10,2 млрд грн), Альфа-Банк (8,5 млрд грн), ОТП Банк (7,1 млрд грн), Таскомбанк (7 млрд грн), Кредобанк (6,5 млрд грн), банк "Восток" (5,7 млрд грн), "Південний" (3,95 млрд грн), "Кредит Дніпро" (3,6 млрд грн).

На 01.03.2021 частка ОВДП в чистих активах Приватбанку становила 51,5%, Ощадбанку - 39,8%, Сітібанку - 38,2%, Укргазбанку - 33,0%, Укрексімбанку - 29,3%, Таскомбанку - 28,2%, Універсал Банку - 27,4%, Кредобанку - 25,7%, ПУМБ - 17%, Райффайзен Банку Аваль - 9,9%.

На 01.01.2021 частка ОВДП в чистих активах Приватбанку становила 50,5%, Ощадбанку - 44,6%, Сітібанку - 32,9%, Укрексімбанку - 30,7%, Укргазбанку - 30%, Універсал Банку - 21%, ПУМБ - 18,3%, Райффайзен Банку Аваль - 10,6%.

За даними НБУ, за перше половину квітня обсяг ОВДП в обігу впав на 13,45 млрд грн (-1,3%) - до 996,44 млрд грн.

ОВДП-портфель нерезидентів зменшився на 6 млрд грн (-5,8%) до 97 млрд грн, банків - на 6,5 млрд грн (-1,2%) до 518,2 млрд грн, юросіб - на 1,1 млрд грн (-2,5%) до 43,53 млрд грн. ОВДП-портфель фізосіб збільшився на 138,7 млн грн (+0,9%) до 15,36 млрд грн, а в НБУ і територіальних громад не змінився (відповідно 322,1 млрд грн та 266 млн грн).

За підсумками І кварталу-2021 обсяг ОВДП в обігу збільшився на 18,14 млрд грн (+1,8%) - 1,01 трлн грн.

ОВДП-портфель нерезидентів у січні-березні зріс на 18,6 млрд грн (+22,1%), банків - на 10,2 млрд грн (+2,0%), фізосіб - на 4,2 млрд грн (+38,2%), територіальних громад - на 85,8 млн грн (+47,6%). Водночас обсяг ОВДП у портфелі юросіб упав на 12,46 млрд грн (-21,8%), а в НБУ зменшився на 2,5 млрд грн (-0,8%).

За результатами 2020 року обсяг ОВДП в обігу зріс на 169 млрд грн (+20,5%) до 991,7 млрд грн.

При цьому ОВДП-портфель НБУ за 2020 рік скоротився на 12,5 млрд грн (-3,7%), нерезидентів - на 31,4 млрд грн (-27,1%), тоді як ОВДП-портфель банків збільшився на 180,25 млрд грн (+53,9%), юросіб - на 31,1 млрд грн (+119,4%), фізосіб - на 1,4 млрд грн (+14,5%).

Обсяг ОВДП в обігу в грудні 2020 року збільшився на 92,9 млрд грн (+10,3%).

Так, ОВДП-портфель Нацбанку в грудні залишився на тому ж рівні (324,6 млрд грн), тоді як ОВДП-портфель банків збільшився на 57,3 млрд грн (+12,5%) до 514,5 млрд грн, нерезидентів - на 9,8 млрд грн (+13,1%) до 84,4 млрд грн, юросіб - на 23,5 млрд грн (+7,0%) до 57,1 млрд грн, фізосіб - на 2,2 млрд грн (+24,5%) до 11 млрд грн, територіальних громад - з 0 до 180 млн грн.

За даними Міністерства фінансів, 13 квітня 2021 року за результатами аукціонів з розміщення ОВДП до держбюджету було залучено 1,59 млрд грн, у т.ч.

- 49,2 млн дол - під 3,9% з погашенням 02.02.2023;
- 5,9 млн грн - під 11,1% з погашенням 23.11.2022;
- 71,6 млн грн - під 10,75% з погашенням 09.03.2022;
- 138,6 млн грн - під 8,07% з погашенням 29.09.2021.

6 квітня Мінфін розмістив ОВДП на 1,1 млрд грн, у т.ч.

- 18,1 млн грн - під 12,05% з погашенням 22.05.2024;
- 73,6 млн грн - під 11,8% з погашенням 24.05.2023;
- 179,3 млн грн - під 11,1% з погашенням 23.11.2022;
- 284,9 млн грн - під 10,75% з погашенням 09.03.2022;
- 532,2 млн грн - під 7,77% з погашенням 30.06.2021.

30 березня Мінфін розмістив ОВДП на 8,9 млрд грн, у т.ч.

- 106,7 млн дол - під 3,9% з погашенням 30.03.2023;
- 49,6 млн дол - під 3,7% з погашенням 14.04.2022;
- 967,75 млн грн - під 11,8% з погашенням 19.04.2023;
- 387,7 млн грн - під 11,1% з погашенням 23.11.2022;
- 2,62 млрд грн - під 10,74% з погашенням 09.03.2022;
- 531,1 млн грн - під 7,98% з погашенням 30.06.2021.

23 березня Мінфін розмістив ОВДП на 6,45 млрд грн, у т.ч.

- 32 млн грн - під 12,05% з погашенням 22.05.2024;
- 47,5 млн грн - під 11,7% з погашенням 19.04.2023;
- 1,1 млрд грн - під 11,1% з погашенням 23.11.2022;
- 4,7 млрд грн - під 10,75% з погашенням 09.03.2022;
- 554 млн грн - під 8,59% з погашенням 29.09.2021.

16 березня Мінфін розмістив ОВДП на 14,3 млрд грн, у т.ч.

- 154 млн дол - під 3,7% з погашенням 14.04.2022;
- 236 млн грн - під 12,5% з погашенням 26.05.2027;
- 111 млн грн - під 12,05% з погашенням 22.05.2024;
- 1,9 млрд грн - під 11,8% з погашенням 19.04.2023;
- 4,3 млрд грн - під 11,08% з погашенням 12.10.2022;
- 2,98 млрд грн - під 10,74% з погашенням 02.02.2022;
- 529 млн грн - під 8,33% з погашенням 30.06.2021.

У Нацбанку констатували, що внаслідок нарощування Росією військ на кордоні з Україною, попит нерезидентів на ОВДП знизився.

Коментар глави Національного банку Кирила Шевченка:

“До концентрації військ Росією інвестори-нерезиденти досить активно купували ОВДП, навіть попри тимчасову затримку з переглядом програми МВФ.

Після новин про початок ескалації ми відчули додатковий попит нерезидентів на купівлю валюти. Національний банк проводив відповідні інтервенції. І завдяки діям НБУ вдалося згладити цей попит.

Національний банк на сьогодні має достатньо золотовалютних резервів, щоб і надалі стримувати додатковий попит. І, безумовно, такий чинник як подальша ескалація на кордонах Україна буде розглядатися як одне з припущень нашого макропрогнозу”.

Коментар заступника глави НБУ Юрія Гелетія:

“На жаль, провокаційні дії Росії погіршили оцінку інвесторами перспектив українського ринку. Наразі спостерігається невеликий попит з боку нерезидентів. Ми сподіваємося, що в разі зменшення військової напруги нерезиденти можуть активно повернутися на ринок ОВДП.

Безумовно, поряд з питання деескалації також вкрай важливим є питання проведення послідовної монетарної політики Національним банком, що Національний банк зі свого боку демонструє.

Також вкрай важливим є продовження співпраці з МВФ.

Ми вважаємо, що в подальшому інтерес нерезидентів до ринку може додатково стимулювати перспектива щодо включення одного з випусків українських державних облігацій в індекс JP Morgan (Government Bond Index - Emerging Markets).

Що стосується наших прогнозів по внутрішнім залученням у цьому році, то крім роловеру існуючих погашень, ми закладаємо близько 50-60 млрд грн нових залучень ОВДП”.

Щодо ситуації на валютному ринку Ю. Гелетій зауважив таке:

"Ніяких панічних дій щодо переводу коштів великих компаній в іноземну валюту ми не бачимо. Навпаки в березні та квітні попит на валюту несуттєво зростав у невеликих компаній, тоді як великі компанії, які зазвичай входять в ТОП-100 найбільших покупців валюти формували попит на валюту в звичних для себе обсягах.

Що стосується готівкового сегменту ринку, то тут навпаки з другої половини березня панує значна чиста пропозиція валюти і середньоденний обсяг - близько 20 млн дол. Тому говорити про те, що на валютному ринку панують якісь ажіотажні прояви недоречно і безвідповідально".

За даними Міністерства фінансів, станом на 01.03.2021 загальний обсяг виплат за держборгом у 2021 році оцінювався на суму 599 млрд грн (по внутрішнім позикам - 435,1 млрд грн, по зовнішнім - 163,9 млрд грн):

- у І кварталі - 143,7 млрд грн (по внутрішнім позикам - 111,8 млрд грн, по зовнішнім - 31,9 млрд грн);

- у ІІ кварталі - 168,3 млрд грн (по внутрішнім позикам - 142,85 млрд грн, по зовнішнім - 25,4 млрд грн);

- у ІІІ кварталі - 167,5 млрд грн (по внутрішнім позикам - 78,15 млрд грн, по зовнішнім - 89,36 млрд грн);

- у IV кварталі - 119,5 млрд грн (по внутрішнім позикам - 102,3 млрд грн, по зовнішнім - 17,2 млрд грн).

Найбільші виплати по зовнішньому держборгу в 2021 році припадають на вересень (81,36 млрд грн), по внутрішньому - на березень (54,55 млрд грн) і червень (60,46 млрд грн).

За даними НБУ, банківська система в березні 2021 року збільшила портфель гривневих кредитів для корпоративного сектору на 0,5%, а за весь І квартал - на 2,3% - до 429,9 млрд грн.

Портфель валютних кредитів для корпоративного сектору в березні зменшився на 1,6%, а за І квартал - на 2,3% до 10,94 млрд дол.

Портфель гривневих кредитів для населення в березні збільшився на 2,4%, а за І квартал - на 4,9% до 176,6 млрд грн.

Портфель валютних кредитів для населення в березні знизився на 2,2%, за І квартал - на 6,4% до 1,03 млрд дол.