Глава НБУ Кирило Шевченко, коментуючи рішення правління Національного банку зберегти облікову ставку на рівні 7,5%, зазначив, що хоча зараз інфляція перевищує прогноз Нацбанку, проте "реагувати ще зарано" (цитата).
"По-перше, ми беремо до уваги, що більшість проінфляційних чинників мають тимчасовий характер. По-друге, монетарна політика впливає на споживчі ціни з лагом у 9−18 місяців, тобто Національний банк має реагувати ключовою ставкою саме на зростання інфляції на горизонті монетарної політики.
Водночас ми вирішили розпочати поступове згортання антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування та процентного свопу. Ці інструменти підтримали банківську систему та економіку України під час кризи, але за відновлення економічної активності вони втрачають свою актуальність. Згортання цих інструментів сприятиме підвищенню спроможності Національного банку України впливати на інфляційні процеси", - констатував К. Шевченко.
При цьому він підкреслив, що Національний банк готовий надалі підвищувати облікову ставку, "якщо суттєвіше посилення фундаментального інфляційного тиску та погіршення очікувань становитиме загрозу для досягнення інфляційної цілі 5% у 2022 році" (цитата).
Ще пряма мова глави НБУ:
"У травні інфляція зросла до 9,5% у річному вимірі та перевищила прогноз Національного банку. Це пов`язано насамперед із подорожчанням окремих її компонентів з високою волатильністю, зокрема природного газу та соняшникової олії, під впливом переважно короткострокових факторів. На прискорення інфляції також продовжила впливати низька база порівняння минулого року.
Базова інфляція в травні теж прискорилася – передусім через подорожчання соняшникової олії та продуктів її переробки. Проте ознаки прискорення фундаментального інфляційного тиску понад прогноз наразі не спостерігаються.
Інфляційні очікування бізнесу та населення, хоч і лишалися підвищеними, але стабілізувалися в останні місяці.
Як змінюватимуться ціни надалі?
Інфляція почне сповільнюватися вже восени цього року та повернеться до цілі 5% у першому півріччі наступного. Цьому сприятимуть такі чинники:
- поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння;
- надходження на ринки нового більшого врожаю;
- стабілізуючий вплив стриманішої монетарної політики Національного банку, у тому числі через валютний канал.
На що ми також зважали, ухвалюючи сьогоднішнє рішення?
Як і раніше, основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Вона сприятиме швидшому відновленню української економіки від наслідків коронакризи.
Ключовим ризиком, як і раніше, залишається поширення пандемії COVID-19.
Актуальними є також інші ризики:
- волатильність на глобальних ринках капіталу;
- різке погіршення умов торгівлі;
- ескалація військового конфлікту".