Шевченко: НБУ вже на 85% виконав свою частину Угоди про асоціацію України та ЄС

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що основним його орієнтиром у проведенні реформ і створенні надійного регуляторного середовища для всіх учасників фінансового ринку є повноцінне впровадження Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також імплементація актів права ЄС.

“Саме у сфері фінансових послуг у 2021 році було досягнуто найбільшого прогресу щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Порівняно з 2020 роком, за інформацією Уряду України, цей показник виконання Угоди виріс на 26% і наразі становить 62%.

Приємно відзначити, що за нашими оцінками, які ґрунтуються на даних урядової моніторингової системи “Пульс Угоди”, відсоток виконання завдань, за які головним відповідальним є Національний банк України, сьогодні становить 85%”, – прокоментував голова НБУ Кирило Шевченко.

Як зауважують у Нацбанку, завдяки спільним зусиллям НБУ та Верховної Ради у 2021 році ухвалені важливі законодавчі акти, які ґрунтуються на нормах права Європейського Союзу щодо фінансових послуг та імплементують ключові директиви і регламенти ЄС у цій сфері:

"У червні 2021 року Верховною Радою ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи” (закон № 1587-IX).

Зміни забезпечують впровадження найкращого міжнародного досвіду регулювання банківського сектору (зокрема враховують Основні принципи ефективного банківського нагляду, у тому числі з питань корпоративного управління, Настанови щодо принципів корпоративного управління для банків Базельського комітету з питань банківського нагляду) та передбачають наближення банківського законодавства України до законодавства ЄС (ураховують положення Директиви 2013/36/ЄС та Регламенту (ЄС) 575/2013).

Законом посилено вимоги до корпоративного управління в банках, оновлено вимоги щодо достатності капіталу та ліквідності, розширено повноваження Національного банку у сфері нагляду. Зокрема, підвищено відповідальність органів управління за ухвалені рішення, установлено додаткові вимоги до членів ради та правління банку, у тому числі стосовно їх колективної придатності; удосконалено вимоги до системи внутрішнього контролю в банках; передбачено запровадження вимог щодо нової структури капіталу, комбінованого буферу капіталу, оцінки банками достатності внутрішнього капіталу та ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних їхній діяльності.

Для імплементації окремих з цих вимог законом передбачений трирічний період.

Реалізація закону сприятиме посиленню стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, довіри громадян до банківської системи України.

З метою реалізації норм закону Національним банком затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема з питань організації корпоративного управління в банках, процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках та банківських групах, нагляду на консолідованій основі.

Не менш вагомим кроком стало ухвалення Верховною Радою в червні минулого року Закону України “Про платіжні послуги” (закон № 1591-IX), розробленого з урахуванням актів права ЄС, зокрема Директиви (ЄС) 2015/2366 та Директиви 2009/110/ЄС. Його впровадження дасть змогу модернізувати платіжний ринок України, створити підґрунтя для його розвитку та сформувати правову основу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС.

Основні положення закону вводяться в дію з 01 серпня 2022 року, і Національний банк вже активно працює над розробкою й оновленням власної нормативно-правової бази відповідно до його норм. Зокрема, планується впровадити та оновити регуляторні норми з питань, що стосуються безготівкових розрахунків, відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, здійснення операцій з електронними грошима, виконання міжбанківських платіжних операцій, залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг, авторизації діяльності надавачів платіжних послуг, реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури тощо.

З отриманням у 2020 році повноважень щодо регулювання та нагляду у сфері небанківських фінансових установ Національний банк розпочав реформування цього сектору відповідно до найкращої міжнародної практики та зобов’язань з імплементації відповідних актів права Європейського Союзу за Угодою про асоціацію з ЄС.

Із залученням європейських експертів розроблено і в листопаді 2021 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про страхування” (закон № 1909-ІХ), який враховує положення Директиви 2009/138/ЄС та Директиви (ЄС) 2016/97.

Закон забезпечує запровадження нової моделі регулювання, спрямованої на формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні з належним захистом прав споживачів послуг страхування. Він передбачає, зокрема, удосконалення вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, побудови ефективної системи корпоративного управління, застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, виведення страховиків з ринку та передачі страхового портфеля, встановлення нових вимог до страхових посередників.

Більшість положень закону набирають чинності з 01 січня 2024 року. НБУ активно працює над розробленням нормативно-правових актів, потрібних для його реалізації.

Крім того, з метою комплексного реформування фінансового сектору України та наближення його регулювання до європейських стандартів і норм у 2021 році Національний банк:

- розробив пропозиції до законопроєктів щодо оновлення регулювання ринку небанківських фінансових послуг – Верховною Радою у грудні ухвалено Закон України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” (закон № 1953-ІХ), проєкт Закону України “Про кредитні спілки” (реєстр. № 5125) наразі готується до другого читання;

- затвердив нормативно-правові акти з питань удосконалення регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами, нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, захисту прав споживачів фінансових послуг, інформаційної безпеки та кіберзахисту;

- з огляду на сприятливі умови та стабільну ситуацію на фінансових ринках надалі здійснював кроки з валютної лібералізації, передбачені Дорожньою картою скасування валютних обмежень, яка розроблялася спільно з експертами МВФ. Зокрема, дозволив бізнесу купувати іноземну валюту без будь-яких підстав і зобов’язань в обсязі 100 тис. євро на день, а також розширив можливості населення з інвестування за кордон, збільшивши річний е-ліміт для низки валютних операцій фізичних осіб зі 100 тис. євро до 200 тис. євро.

У 2021 році Національний банк був активним учасником діалогу з Європейським Союзом. Зокрема, брав участь у роботі двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС, у тому числі у Комітеті асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, проводив регулярні робочі зустрічі з представниками Європейської Комісії та розвивав взаємодію з регуляторами ЄС (Європейським органом банківського нагляду та Європейським органом зі страхування та пенсійного забезпечення). Також НБУ забезпечив системну та плідну співпрацю з центральними банками держав – членів ЄС".

Довідково

Угода про асоціацію між Україною та ЄС підписана сторонами у 2014 році та синхронно ратифікована Верховною Радою України та Європейським Парламентом 16 вересня 2014 року.

Угода визначає широке коло завдань у сфері адаптації національного законодавства до права ЄС, зокрема впровадження актів права ЄС у сфері фінансових послуг, імплементацію міжнародних стандартів, розвиток співробітництва між регуляторними органами України та ЄС.