Шевченко: про адмінобмеження на валютному ринку наразі не йдеться

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко під час брифінгу заявив, що Національний банк має достатньо монетарних інструментів для реакції на ситуацію на ринку і не планує вводити адміністративні обмеження, пише "Інтерфакс-Україна".

"Нам цілком вистачає монетарних інструментів. Ми дотримуємось політики плаваючого курсу, дотримуємося політики інтервенцій, тому про будь-які адміністративні обмеження, які, на мою думку, є рудиментом, зараз не йдеться", – зазначив К. Шевченко.

"Звичайно, у Національного банку має бути план на випадок подібних подій, і у нас такі плани є. Але на сьогодні, на нашу думку, підстав, щоб говорити про використання якихось жорстких адміністративних обмежень немає", – додав заступник глави Нацбанку Сергій Ніколайчук, коментуючи плани НБУ в разі посилення геополітичної напруги.

Зі свого боку директор Департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін нагадав, що навіть у березні 2020 року, на початку пандемії COVID-19, коли курс гривні до долара девальвував практично на 5 грн/дол., і Національний банк продав рекордні понад 2 млрд дол для згладжування надмірних коливань на ринку, НБУ не вводив валютні обмеження. І зрештою психологічний чинник послаблення гривні достатньо швидко вичерпався.

Контекст

Під час брифінгу К. Шевченко також заявив, що НБУ не вбачає ознак панічної поведінки на валютному ринку, агресивну покупку демонструють лише нерезиденти, які продають ОВДП.

"Ми не бачимо жодних ознак панічної поведінки, – сказав К. Шевченко. - НБУ минулого року дозволив купувати валюту без зобов`язань... А ми бачимо близько $11 млн у середньому на день (купівлі валюти без зобов`язань, – ред.). Якби були ознаки панічної поведінки, обсяг купівлі без зобов`язань показав би суттєву тенденцію до зростання, а так він знаходиться на рівні грудня та листопада", – прокоментував глава Нацбанку.

Заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук уточнив, що за 18 днів січня нерезиденти продали ОВДП на 6,2 млрд грн, у тому числі на вторинному ринку – на 4,8 млрд грн. Він додав, що частину паперів (1,7 млрд грн) було погашено у рамках планової амортизації цих паперів Мінфіном.

Директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін констатував, що січень традиційно демонструє більший попит на валюту, що пов`язано із великими бюджетними виплатами у грудні.

"У грудні Мінфін витратив 76 млрд грн, частина цих коштів через якийсь час пішла на валютний ринок", – сказав О. Лупін.

Ці два фактори спровокувало зростання попиту на валютному ринку у січні, підкреслив чільний представник НБУ.

О. Лупін зауважив, що НБУ вбачає ознаки стабілізації на валютному ринку, у четвер центробанк утримався від інтервенцій.

"Ми вже бачимо перші ознаки стабілізації курсу гривні. Учора НБУ продавав валюту, але в невеликих обсягах, менше $20 млн. Сьогодні ми не робили інтервенцій взагалі", - сказав він.

О. Лупін уточнив, що Національний банк з початку 2021 року продав $752 млн для згладжування коливань на валютному ринку.

"З початку січня ми продали $752 млн. Для порівняння: у грудні, коли теж було не дуже спокійно на валютному ринку, ми продали лише $153 млн", – сказав директор департаменту НБУ.

Водночас він позитивно оцінив те, як український валютний ринок пройшов через період турбулентності.

«По-перше, готівковий ринок сильно не віддалявся від міжбанківського валютного курсу. По-друге, ми не фіксували жодного звернення, що, наприклад, немає доларів у касі банку чи обмінного пункту, що неможливо купити валюту. Тобто пройшли дуже, я сказав би, на позитивній ноті», – сказав представник Нацбанку.

За словами О. Лупіна, всі фундаментальні фактори мають на курс гривні ревальваційний вплив.

Водночас він назвав ключовою умовою подальшої стабілізації гривні деескалацію військової напруги біля кордонів України.

«Коли буде деескалація, валютний ринок швидко стабілізується. Відповідно, баланс попиту й пропозиції у нас, згідно з фундаментальними факторами зараз – це й високі ціни на експортні товари, які продовжують залишатися високими, це й перекази в Україну, експорт ІТ-послуг – всі ці фундаментальні фактори на курс мають ревальваційний вплив», – резюмував О. Лупін.