Шевченко: гривневі депозити населення під час війни зросли на 19%, у валюті знизилися на 2%

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв`ю "Економічній правді" прокоментував ситуацію в банківському секторі під час війни:

"Стабільна робота нашої банківської системи зараз – це не те, що вдалося за замовчуванням. Уявіть собі, якби Національний банк у цих умовах показав себе слабкою інституцією – це б призвело до втрати економічної керованості.

У нас могла припинити працювати карткова інфраструктура, безготівкові платежі могли зупинитися, населення штурмувало б банки, а про кредитування посівної кампанії мова взагалі не йшла б. Нам вдалося уникнути цього сценарію.

В перші дні війни була проблема, коли мережі магазинів та АЗС не приймали платіжні картки. Сьогодні такої проблеми вже немає. Всі розуміють, що банківська платіжна інфраструктура продовжує працювати.

Щодо відтоку депозитів, то у нас на 1 квітня порівняно з першим днем війни гривневі вклади населення зросли на 19%. Вклади в іноземній валюті зменшились на 2%. Кошти юридичних осіб з початку активної фази війни зменшилися на 4% у гривнях та на 8% у доларах США. Критичних відтоків із системи в нас немає.

Додам також, що ми разом з парламентом на доручення президента розробили закон про стопроцентну гарантію вкладів на воєнний час. Парламент вже його проголосував.

Це загальна світова практика. Навіть не під час воєн, а, наприклад, під час економічної кризи 2008 року низка країн запроваджувала цей інструмент. Я вважаю, що це, з одного боку, сприятиме стабільності банківської системи, а з іншого – щойно цей закон буде підписано, то ви побачите хороші новини від НБУ.

За перші два місяці року банківська система заробила майже 10 млрд грн. У нас немає фінальних цифр за березень, бо банки ще не сформували всю звітність.

Ми точно можемо очікувати зменшення частки комісійних доходів банків від операцій з платіжними картками, адже на період воєнного стану платіжні системи за ініціативою банків скасували комісію інтерчейндж, а банки відповідно переглянули комісію для торговців. Але таке зменшення не повинно значно вплинути на загальний рівень прибутковості банківської системи.

Також зрозуміло, що платіжна дисципліна по кредитах сьогодні не така, якою була до війни, і ми у Нацбанку прибрали всі регуляції, які можуть призвести до негативних наслідків для банку у випадку надання кредитних канікул – по тілу кредиту, по процентах. Тобто, ми сьогодні ставимося з дуже великим розумінням до того, що відбувається.

Ми очікуємо, що джерело доходів банків не буде таким стабільним, як до війни. Решта доходів, наприклад, від ОВДП, лишаються стабільними завдяки тому, що Міністерство фінансів обслуговує свої зобов’язання вчасно і якісно.

<...> Ми дали можливість насамперед комерційним банкам, які є частинами транскордонних груп, обміняти гривню, зібрану в іноземних юрисдикціях, на валюту. Сьогодні так працює низка банків: Райффайзен та Erste Bank – у Австрії, ОТП банк – у Молдові і Угорщині, Banca Comercială Română – у Румунії, Tatra банк – у Словаччині.

Ми підписали окрему велику угоду з Національним банком Польщі. Ми готові викупити за цією угодою 10 млрд грн, конвертованих українцями у злоті. У разі потреби ця сума може бути збільшена. Втім ми бачимо, що фактичні обсяги проданої українцями готівкової гривні є значно меншими.

Отже, питання обміну українцями готівкової гривні за кордоном було одним з нагальних питань, яке ми мали вирішити. Люди їхали з тим, що було. Є багато тих, хто виїхав виключно з готівковою гривнею. І цим людям потрібно було допомагати.

Спочатку за кордоном були неринкові курси. Однак після того, як ми запровадили цю програму, курси стали вже більш-менш наближеними до ринкових.

Проте ми і зараз акцентуємо, що платіжна інфраструктура працює стабільно. Ми не обмежували безготівкові розрахунки, зокрема за кордоном можна вільно розраховуватись за товари та послуги.

Так, ми ввели обмеження на зняття клієнтом готівки за кордоном з платіжних карток, відкритих до рахунків у гривні, на рівні 100 тисяч гривень на місяць. Але близько 3 тисяч євро на місяць – це достатня сума для задоволення основних потреб особливо за умови, що ви можете продовжувати платити карткою".