Шевченко: частка ОВДП в активах банків зменшилася

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв’ю для Lb.ua констатував позитивну тенденцію зниження частки ОВДП в активах банківської системи:

“Дійсно, коли торік співвідношення ОВДП у портфелі банків до їхньої депозитної бази наблизилося до 39%, Нацбанк почав усіляко сигналізувати про те, що ми підійшли до небезпечної межі. Ми навіть перейшли за неї, бо, на мою думку, такою межею є 35%.

Сьогодні ми бачимо позитивну тенденцію – це співвідношення знизилося до 36,7% у серпні.

Частка ОВДП у банківських активах зменшилася до 29% з 32% на початку року.

Зараз у нас банківська система менше цікавиться ОВДП і більше – кредитуванням.

<...> За вісім місяців 2021 року гривневі кредити нефінансовим корпораціям зросли на 15.4% (12.3% у річному вимірі).

Також помітно пришвидшилося кредитування домогосподарств – до 21.8% з початку року (17.2% у річному вимірі). Зокрема, банки активно нарощують іпотечне кредитування. Кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості за вісім місяців поточного року зросли на 28.8% порівняно з таким самим періодом минулого року. Обсяги нового іпотечного кредитування за сім місяців зросли у 2.3 разу за кількістю договорів і більш ніж утричі в грошовому вимірі порівняно з відповідним періодом минулого року”.

Про заочну дискусію НБУ та Мінфіну щодо прийнятного рівня інвестицій банків в ОВДП - тут.

Як писав Finbalance, в січні-липні держбанки скоротили свій ОВДП-портфель на 52 млрд грн, у т.ч. Ощадбанк - на 21,3 млрд грн (-20,3%), Приватбанк - на 12,6 млрд грн (-6,4%), Укргазбанк - на 10,4 млрд грн (-24,3%), Укрексімбанк - на 7,7 млрд грн (-13,1%).

Також ОВДП-портфель зменшився в т.ч. у Альфа-Банку - на 1,5 млрд грн (-13,3%), у банку "Південний" - на 1 млрд грн (-23,4%), в ОТП Банку - на 938 млн грн (-14,7%), Райффайзен Банку - на 779 млн грн (-6,6%), ПУМБ - на 459 млн грн (-3,3%).

Найсуттєвіше ОВДП-портфель збільшився в Універсал Банку - на 4,05 млрд грн (+56,95%), Акордбанку - на 3,56 млрд грн (+104,8%), КІБ - на 2,22 млрд грн (+246,4%), банку "Восток" - на 2,1 млрд грн (+142%), Сбербанку - на 2 млрд грн (+100%).

На 01.08.2021 найбільші ОВДП-портфелі (з урахування "докапіталізаційних" держпаперів у держбанків) мали Приватбанк (182,7 млрд грн), Ощадбанк (83,8 млрд грн), Укрексімбанк (51,4 млрд грн), Укргазбанк (32,4 млрд грн), ПУМБ (13,3 млрд грн), Універсал Банк (11,2 млрд грн), Райффайзен Банк (11 млрд грн), Сітібанк (10,7 млрд грн), Альфа-Банк (9,8 млрд грн), Акордбанк (6,95 млрд грн).

За даними НБУ, обсяг ОВДП в обігу у вересні збільшився на 6,2 млрд грн (+0,64%) - до 979 млрд грн. При цьому ОВДП-портфель банків зріс на 2,97 млрд грн (+0,6%) - до 496,35 млрд грн, фізосіб - на 2,05 млрд грн (+10,4%) до 21,7 млрд грн, юросіб - на 1,5 млрд грн (+3,0%) до 51 млрд грн, тоді як ОВДП-портфель нерезидентів зменшився на 305 млн грн (-0,3%) до 97,3 млрд грн, а ОВДП-портфель в НБУ залишився на рівні 312,6 млрд грн.

За підсумками ІІІ кварталу обсяг ОВДП в обігу скоротився на 14,4 млрд грн (-1,45%), у т.ч. ОВДП-портфель нерезидентів упав на 11,8 млрд грн (-10,8%), у банків - на 5,2 млрд грн (-1,0%), в НБУ - на 4,7 млрд грн (-1,47%), у територіальних громад - на 60 млн грн (-100%), тоді як ОВДП-портфель фізосіб збільшився на 3,8 млрд грн (+21,1%), у юросіб - на 3,6 млрд грн (+7,5%).

За результатами 9 місяців обсяг ОВДП в обігу зменшився на 12,8 млрд грн (-1,3%), у т.ч. ОВДП-портфель банків упав на 18,2 млрд грн (-3,5%), в НБУ - на 11,97 млрд грн (-3,7%), юросіб - на 6,1 млрд грн (-10,7%), у територіальних громад - на 180,2 млн грн (-100%), тоді як ОВДП-портфель нерезидентів збільшився на 12,95 млрд грн (+15,4%), у фізосіб - на 10,7 млрд грн (+97,1%).

Нагадаємо, 28 вересня Мінфін розмістив ОВДП на 6,96 млрд грн, у т.ч.

- 2,48 млрд грн - під 13,01% з погашенням 26.05.2027;
- 1,18 млрд грн - під 12,47% з погашенням 03.07.2024;
- 1,54 млрд грн - під 12,39% з погашенням 01.11.2023;
- 833,7 млн грн - під 11,58% з погашенням 23.11.2022;
- 927,5 млн грн - під 11,50% з погашенням 26.08.2022.

21 вересня Мінфін розмістив ОВДП на 5 млрд грн, у т.ч.

- 86,55 млн дол - під 3,9% з погашенням 05.10.2023;
- 97,2 млн грн - під 12,49% з погашенням 03.07.2024;
- 244,6 млн грн - під 12,34% з погашенням 01.11.2023;
- 620,7 млн грн - під 11,47% з погашенням 23.11.2022;
- 1,7 млрд грн - під 11,49% з погашенням 26.08.2022;
- 17,2 млн грн - під 9,7% з погашенням 23.02.2022.

14 вересня Мінфін розмістив ОВДП на 1,17 млрд грн, у т.ч.

- 22,9 млн грн - під 12,59% з погашенням 13.05.2026;
- 23,4 млн грн - під 12,30% з погашенням 03.07.2024;
- 219,7 млн грн - під 12,09% з погашенням 01.11.2023;
- 237,2 млн грн - під 11,495 з погашенням 23.11.2022;
- 583,7 млн грн - під 11,37% з погашенням 26.08.2022;
- 87,1 млн грн - під 9,5% з погашенням 05.01.2022.

За даними Міністерства фінансів, станом на 01.09.2021 обсяг виплат за державним боргом за чинними угодами у 2021 році оцінювався на суму 596,3 млрд грн, у т.ч. у вересні - на 101,4 млрд грн, у жовтні - на 43,5 млрд грн, у листопаді - 44,4 млрд грн, у грудні - 36,9 млрд грн.

Із вказаних вересневих платежів на зовнішній держборг припадало 80,1 млрд грн, а на внутрішній - 21,4 млрд грн.

У жовтні за зовнішнім держборгом має бути виплачено 7,3 млрд грн, у листопаді - 7,5 млрд грн, у грудні - 2,9 млрд грн.

За інформацією Мінфіну, платежі з погашення держборгу за січень-серпень 2021 року склали 283 млрд грн, платежі з обслуговування – 87,1 млрд грн.

Фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за 8 місяців - 302,1 млрд грн, або 72,4% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування держбюджету залучено 240,1 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 63,5 млрд грн ($1,8 млрд та €418,1 млн євро). Із зовнішніх джерел залучено 60,2 млрд грн, у т.ч. 48,2 млрд грн ($1,75 млрд) шляхом розміщення 8-річних євробондів.

2022 рік

Як писав Finbalance, урядовий проект держбюджету на 2022 рік, внесений у Верховну Раду, передбачає здійснення запозичень у наступному році на суму 571,1 млрд грн (у т.ч. внутрішніх - 419,96 млрд грн, зовнішніх - 151,16 млрд грн)

Держбюджет на 2021 рік передбачає здійснення запозичень на суму 721,8 млрд грн (у т.ч. внутрішніх - 517,3 млрд грн, зовнішніх - на 204,5 млрд грн).

У проекті держбюджету на 2022 рік закладений дефіцит 188 млрд грн (3,5% ВВП), тоді як у держкошторисі на поточний рік - 246,6 млрд грн (5,5% ВВП).

Проект держбюджету на 2022 рік включає можливість надання Кабміном держгарантій у наступному році на суму 78,25 млрд грн (ліміт, прописаний у законі про держбюджет на 2021 рік, - 88,7 млрд грн).

У проект держбюджету на 2022 рік пропонується встановив на 31.12.2022 граничний обсяг держборгу в сумі 2 трлн 725,3 млрд грн і граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 367,98 млрд грн.

Законом про держбюджет на 2021 рік встановлено на 31.12.2021 граничний обсяг держборгу в сумі 2 трлн 564,9 млрд грн і граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 350,5 млрд грн.

Як писав Finbalance, за оцінками Міністерства фінансів, виплати за держборгом у 2022 році порівняно з 2021 роком зменшаться на 8,3% - до 574,7 млрд грн.

Із вказаної суми 393,3 млрд грн - це буде погашення боргу, а 181,4 млрд грн - обслуговування (сплата відсотків).

Основна сума виплат - 347,9 млрд грн - припадає на гривневі ОВДП, тоді як на валютні - 93,6 млрд грн. Виплати по комерційним позикам (слід розуміти, йдеться перш за все про євробонди) - 82,3 млрд грн, за кредитами міжнародних фінансових організацій - 47,9 млрд грн, за офіційними позиками - 3 млрд грн.

Як повідомлялося, для фінансування загального фонду держбюджету плануються запозичення на суму 553,6 млрд грн, що на 135,6 млрд грн менше порівняно з планом на 2021 рік.

Із вказаної суми на покриття дефіциту загального фонду держбюджету буде спрямовано 160,3 млрд грн, а на погашення боргу - 393,3 млрд грн.

Ці кошти в Мінфіні планують залучити через розміщення ОВДП (420 млрд грн), євробондів (42,9 млрд грн), отримання кредитів від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій (82,7 млрд грн), а також від приватизації (8 млрд грн).

У 2022 році на фінансування проектів розвитку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО передбачається залучити кошти в обсязі 25,54 млрд грн, у т.ч. від

- Європейського інвестиційного банку - 9,98 млрд грн;
- Міжнародного банку реконструкції та розвитку - 6,72 млрд грн;
- ЄБРР - 2,5 млрд грн;
- інших МФО та іноземних фінансових установ – 2,1 млрд грн;
- урядів іноземних держав – 4,3 млрд грн.

На кінець 2022 року очікується рівень державного і гарантованого державою боргу на рівні 57,6% ВВП (у т.ч. 50,8% ВВП - державний борг і 7,8% ВВП- гарантований державою борг).

На кінець 2021 року в уряді прогнозують рівень державного і гарантованого державою боргу на рівні 64,7% ВВП (у т.ч. 56,9% ВВП - державний борг і 7,8% - гарантований державою борг).

Нагадаємо, в 2020 році держбюджет був зведений з дефіцитом 217,1 млрд грн (тоді як встановлений законом максимум був 298,4 млрд грн). Це майже втричі перевищило дефіцит у 2019 році (тоді він становив 78,05 млрд грн).

Запозичення в 2020 році становили 638 млрд грн (внутрішні - 388,5 млрд грн, а зовнішні - 249,5 млрд грн).

За даними Мінфіну, на кінець 2020 року державний та гарантований державою борг України становив 2,55 трлн грн (у т.ч. зовнішній - 59,5%, внутрішній - 40,5%).

При цьому держборг - 2,26 трлн грн, а гарантований державою борг - 293 млрд грн.