Шевченко - про шосту річницю інфляційного таргетування

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко повідомив, що з нагоди шостої річниці інфляційного таргетування в Україні відбувся круглий стіл за участі представників Національного банку, Кабміну, Верховної Ради, міжнародних партнерів, провідних економічних експертів.

Пряма мова К. Шевченка: 

"Саме 18 серпня 2015 року Національний банк запровадив монетарний режим інфляційного таргетування, головні принципи якого – пріоритетність досягнення та підтримки цінової стабільності, незалежність та прозорість у проведенні монетарної політики.

Ці шість років довели, що орієнтир НБУ саме на низьку та стабільну інфляцію, а не на фіксований валютний курс – ефективніший. Якщо порівняти коливання інфляції до запровадження інфляційного таргетування та після, то прогрес очевидний. Кредити здешевшали, кредитування зростає. На 1 січня 2021-го року міжнародні резерви сягнули восьмирічного максимуму – понад 29 мільярдів доларів США. Гнучке курсоутворення зменшило вразливість економіки до криз. Знизилася доларизація економіки, наприклад, доларизація депозитів за цей період скоротилася із 47% до 35%. Здійснено суттєвий прогрес у валютній лібералізації – усе це є фундаментом для стійкого економічного розвитку.

Підвищення інфляції на сьогодні є глобальним явищем. Виглядає, що центральні банки розвинених країн поки що не надто занепокоєні цим і поки не згортають програми кількісного пом’якшення (Quantity easing). За оцінками МВФ, загальні обсяги Quantity easing у світі сягнули близько $10 трлн, а провідні центробанки продовжують викуп активів і цього року.

Безперечно, існують різні погляди на те, як це відіб’ється на глобальній інфляції. Як би там не було, для Національного банку займати пасивну позицію щодо інфляції було б помилковим рішенням. Те, що можуть дозволити собі центробанки розвинених економік, для нас поки що не опція.

Підвищення облікової ставки і згортання антикризових інструментів дозволить зберегти контроль за інфляційними процесами, а отже – і можливість фінансування в гривні за доступною вартістю і на тривалі строки.

Реалізуючи монетарну політику, ми ухвалюємо рішення не лише, як реагувати на поточні виклики, а на довгострокові тенденції. Ми чітко усвідомлюємо, що світова економіка змінюється, з`являються нові виклики, зокрема інноваційні та екологічні. Тому НБУ бере активну участь у разробці низки інноваційних законопроєктів. Один з таких законів – «Про платіжні послуги». Також разом з Мінцифрою ми брали участь у розробці проєкту закону «Про віртуальні активи».

Крім того, разом з іншими світовими центробанками ми обговорюємо місце зелених фінансів у мандатах центральних банків. Ми вже почали роботу над розвитком майбутнього ландшафту системи зелених фінансів в Україні.

Разом з нашими міжнародними партнерами ми аналізуємо найкращі міжнародні практики для розробки Стратегії розвитку сталого фінансування, що плануємо фіналізувати у жовтні цього року. Крім того, ми розробляємо Концепцію регуляторних стимулів, яка повинна бути завершена у серпні".